Програма державних іспитів

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ

 

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

 

Факультет психології

 

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА

 

комплексного державного екзамену

 

галузі знань – 0101 – «Педагогічна освіта»,

 

з напряму підготовки 6.010106 – «Соціальна педагогіка».

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень – «бакалавр»

 Затверджено

на засіданні Вченої ради

факультету психології

протокол № 6 від «21» січня 2016 року

Декан факультету психології

___________Данилюк І. В.

 

 

 Київ 2016 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Комплексний іспит з напряму підготовки 6.010106 – «Соціальна педагогіка» має на меті визначення готовності випускників до реалізації професійних функцій соціального педагога. Програма для складання комплексного іспиту розроблена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітнім рівнем “бакалавр” і відповідає вимогам якісної підготовки соціальних педагогів.

 

У програмі відображено основні вимоги до випускників бакалаврату «Соціальна педагогіка» факультету психології, які прослухали базові нормативні та спеціальні курси відповідно до навчального плану підготовки бакалаврів, серед яких наявність у них високого рівня готовності до професійної діяльності в умовах сучасного суспільства.

 

Мета комплексного іспиту – перевірка рівня сформованості готовності бакалаврів-соціальних педагогів до професійної діяльності.

 

Випускники повинні знати:

 

-         понятійно-категоріальний апарат соціальної педагогіки;

 

-         історію розвитку соціальної педагогіки.

 

-         наслідки впливу різноманітних факторів соціалізації особистості на мікро, мезо, макро, мегарівнях;

 

-         поняття філософії та теорії соціального виховання, сфери їх застосування;

 

-         теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з різними віковими групами дітей, підлітків;

 

-         теоретичні основи соціального виховання;

 

-         основи законодавства у галузі соціально-правового захисту сім'ї та дитинства (постанови, розпорядження, накази, нормативні та інші керівні матеріали з питань соціального захисту населення);

 

-         роль, місце та функції сім'ї у розвитку особистості дитини;

 

-         теоретичні  основи роботи в школі, мікрорайоні з важкими підлітками, обдарованими дітьми.

 

      Випускники повинні вміти:

 

-         аналізувати соціальні явища, процеси, їх роль у суспільному житті країни;

 

-         застосовувати на практиці набуті знання для вирішення педагогічних, методичних, дослідницьких, організаційних та інших завдань;

 

-         діагностувати і давати практичні рекомендації із соціально-педагогічних проблем, пов'язаних із сім'єю та особистістю;

 

-         на рівні адміністрації та працівника, сім'ї та особистості забезпечувати профілактику різноманітних відхилень соціально-педагогічного характеру;

 

-         виявляти та використовувати можливості соціальних інститутів суспільства у зміцненні авторитету жінки-матері, батька, сім'ї, надавати їм конкретну педагогічну допомогу у вихованні дітей;

 

-         залучати дітей, підлітків, дорослих до активної культурно-дозвіллєвої діяльності;

 

-         оперувати положеннями нормативних актів щодо вирішення практичних проблем, пов'язаних з сім'єю, особистістю;

 

-         впливати, у допустимих межах, на виховання дітей у сімейно-побутовому середовищі, надавати професійну допомогу сім'ям;

 

-         знаходити взаємопорозуміння та налагоджувати контакти з педагогічно занедбаними підлітками, надавати їм допомогу та підтримку;

 

-         вирішувати і професійно оцінювати наслідки своєї діяльності.

 

 

 

Випускники, відповідаючи на питання екзаменаційного білету, мають розкривати їх зміст, демонструючи при цьому:

 

-     знання різнорідних джерел і вміння використовувати їх зміст й основні ідеї при аналізі соціально-педагогічних проблем;

 

-     володіння змістом соціально-педагогічних категорій, вміння оперувати ними при викладенні теоретичного матеріалу;

 

-     уміння демонструвати та аргументувати свої погляди;

 

-     здатність до проведення самостійних наукових досліджень в обраній галузі.

 

Оцінювання

Оцінка результатів складання комплексного іспиту здійснюється за 100-бальною системою контролю знань та національною шкалою і відображаються у відповідних відомостях і протоколах роботи екзаменаційної комісії (ЕК).

Шкала оцінювання

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету

Визначення

90 – 100

відмінно

Відмінно – відмінне виконання з незначними помилками

85 – 89

добре

Добре – вище середніх стандартів, але з деякими помилками

75 – 84

Добре – в цілому змістова робота зі значними помилками

65 – 74

задовільно

Задовільно – чітко, але зі значними недоліками

60 – 64

Достатньо – виконання відповідає мінімальним критеріям

1 – 59

незадовільно

Незадовільно

 

Критерії оцінки знань при складанні комплексного державного іспиту:

1. На оцінку “відмінно” заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне й глибоке знання матеріалу з обраної спеціальності, в тому числі ґрунтовні знання різнорідних джерел та коментованої літератури.  Ця оцінка передбачає також вільну орієнтацію випускника у загальній педагогічній проблематиці профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові запитання повинні мати повний, вичерпний характер.

2. Оцінка “добре” передбачає наявність міцних знань в обсязі навчальної програми відповідної спеціальності, знань основних джерел та матеріалів із додаткової літератури.

3. Оцінка “задовільно” означає, що випускник володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела, обізнаний із проблематикою спеціальності.

4. Оцінка “незадовільно” виставляється за відсутністю знань літературних джерел та основних проблем обраної наукової спеціальності.

Усі екзаменаційні завдання з комплексного іспиту є рівнозначними за їх внеском до загальної оцінки за іспит. Підсумкова оцінка комплексного іспиту є середньозваженою оцінок за кожен вид екзаменаційних завдань.

Рішення Екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні іспитів, а також про присвоєння студентам кваліфікації та видання випускникам дипломів (загального зразка чи з відзнакою) приймається на закритому засіданні комісії відкритим голосуванням більшістю голосів членів комісії, які брали участь у її засіданні. За однакової кількості голосів голос Голови ЕК є вирішальним.

Примітка: Оцінки іспиту виставляє кожен член комісії. За теоретичну і практичну частину іспиту виставляється одна оцінка. Повторне складання (перескладання) іспиту з метою підвищення оцінки не дозволяється.

Якщо відповідь студента на комплексному іспиті не відповідає вимогам рівня атестації, Екзаменаційна комісія приймає рішення про те, що студент не пройшов атестацію і у протоколі засідання Екзаменаційної комісії йому проставляється оцінка "незадовільно" (0-59 балів). У випадку, якщо студент не з’явився на засідання Екзаменаційної комісії для складання іспитів, то в протоколі зазначається, що він є не атестованим у зв’язку з неявкою на засідання.

Студент, який отримав незадовільну оцінку при складанні комплексного іспиту (на випускному курсі), відраховується з університету. Йому видається довідка встановленого зразка.

Студенти, які не склали комплексного іспиту, мають право на повторну з наступного навчального року атестацію протягом трьох років після відрахування з ВНЗ у період роботи, згідно затвердженого графіку Екзаменаційної комісії з відповідного напряму, спеціальності. Перелік іспитів визначається за чинним на момент відрахування навчальним планом. Повторно складаються тільки ті іспити, з яких була отримана незадовільна оцінка.

 

 

Блок 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

 

Соціальна педагогіка як наука

         Соціальна педагогіка, її сутність, терміни, основні напрями. Предмет, завдання, функції соціальної педагогіки. Місце соціальної педагогіки в системі соціальних та педагогічних наук. Взаємозв'язок соціальної педагогіки з іншими галузями суспільної практики, соціальне виховання. Соціально-педагогічна діяльність. Соціальна робота. Генезис ідей соціальної педагогіки.

 

Науково-теоретичні основи соціалізації особистості

Основні підходи щодо розуміння процесу соціалізації. Історія питання. Провідні концепції соціалізації особистости. Основні принципи соціалізуючого процесу. Основні компоненти соціалізації. Умови і механізми соціалізації. Соціальна адаптація активне пристосування індивіда до умов середовища. Основні складові процесу адаптації. Суспільство як середовище здійснення    соціально-педагогічної      діяльності.   Вплив на людину мікро-,

мезо-, макро-, мегафакторів.

 

Соціалізація як мета соціально-педагогічної діяльності

Філософські, соціологічні, психологічні, педагогічні погляди на сутність соціалізації. Соціалізація як об’єкт дослідження в науках про людину та суспільство. Роль людини в процесі соціалізації. Умови успішної соціалізації в сучасному суспільстві. Соціалізованість як результат соціалізації.

 

Нормативно-правове забезпечення діяльності соціального педагога

Історія становлення професії соціального педагога в Україні. Гарантії та права фахівця соціально-педагогічної сфери. Функції та тарифно-кваліфікаційна характеристика соціального педагога. Етичний кодекс та принципи соціально-педагогічної діяльності.

 

Теоретичні аспекти професійної компетентності соціального педагога

Світові моделі підготовки і стандарти підготовки соціального педагога і соціального працівника. Сфери діяльності та спеціалізація соціального педагога. Етичний та професійний кодекс фахівця соціально-педагогічної сфери. Критерії ефективності роботи соціального педагога.

 

Наукові підходи соціально-педагогічної підтримки потенційних чи реальних жертв несприятливих умов соціалізації

Предмет та завдання віктимології. Характеристика дітей та молоді з наслідками негативної адаптації та соціалізації. Поняття соціального сирітства: культурно-історичний аспект. Система опікування дітьм-сиротами і дітьми, які залишилися без піклування батьків в Україні і розвинутих країнах світу. Соціальний портрет дітей-сиріт як соціально-демографічної групи: сучасні зарубіжні і вітчизняні наукові дослідження.

Моделі соціального захисту, соціальної допомоги, соціально-педагогічної діяльності, що спрямовані на покращення становища дітей-сиріт. Загальна характеристика прийомної сім'ї як альтернативної моделі утримання дитини в інтернатному закладі.

 

Особливості роботи соціального педагога з різними типами сімей. Технологія соціально-педагогічної роботи з „дітьми вулиці”

Загальна характеристика соціального становища і соціально-педагогічного розвитку дітей вулиці, безпритульних і бездомних дітей.

Превентивна соціально-педагогічна робота з сім'ями групи ризику (бідність, безробіття, алкоголізм, наркоманія). Соціально-педагогічні характеристика дітей-жертв жорстокого ставлення. Загальна характеристика соціально-психологічних умов розвитку та дітей, яким встановлено інвалідність.

 

Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей

і талановитої молоді

Обдарованість загальна характеристика соціально-психологічного розвитку. Критерії оцінки і способи розвитку обдарованості. Створення сприятливого психолого-педагогічного середовища для розвитку творчого потенціалу дитини. Теоретичні підходи соціальної підтримки обдарованих дітей. Сучасні концепції виявлення і розвитку творчого потенціалу обдарованих дітей.

 

Основи роботи соціального педагога у навчально-виховних закладах. Школа як відкрита сисема

Поняття про відкриту соціально-педагогічну систему. Наукові підходи до розробки моделей відкритої школи: історичний аспект. Зарубіжні моделі відкритої соціально-педагогічної системи. Сучасні тенденції і підходи до організації соціально-педагогічної діяльності у середній загальноосвітній школі. Вітчизняні моделі відкритих соціально-педагогічних систем. Основні напрями роботи соціального педагога в школі.

 

Позашкільні освітньо-виховні заклади та специфіка їх діяльності

Характеристика діяльності позашкільних закладів різнопрофільного типу: будинки, палаци, центри творчості для дітей та юнацтва. Зміст поняття «додаткова освіта». Зміст, форми, методи і основні напрямки соціально-педагогічної діяльності в умовах позашкільних освітньо-виховних закладів. Новітні соціально-педагогічні технології у змісті виховної роботи позашкільних закладів. Типологія дитячих закладів оздоровлення і відпочинку. Основні завдання організації соціально-педагогічної діяльності. Форми і методи роботи з різними категоріями дітей. Кращий досвід діяльності дитячих закладів оздоровлення та відпочинку.

 

Блок 2. ІСТОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

 

Практика соціального виховання в період первіснообщинного ладу. Зародження соціально-педагогічних ідей в період Стародавнього світу

Архаїчний період в історії соціальної педагогіки. Підходи світової науки до виникнення виховання як суспільного явища. Особливості соціального виховання на різних етапах первіснообщинного ладу. Філантропічний період в історії соціальної педагогіки. Благодійність у державах Стародавнього Сходу. Соціально-педагогічні погляди Конфуція («Бесіди і судження»). Зародження елементів соціальної педагогіки у творчості давньогрецьких та давньоримських мислителів. 

 

Ідеї та практика соціального виховання в епоху європейського Відродження

Християнська церква як перший соціальний інститут. Соціально-гуманістичні аспекти в поглядах вчених ХІV ХVІ ст. (Вітторіно де Фельтре, М. Монтень). Т. Мор і Т. Кампанелла про справедливий суспільний устрій та соціальне виховання.

 

Виникнення соціальної педагогіки як окремої галузі знань. Характеристика провідних концепцій соціалізації особистості

Розвиток провідних напрямів соціально-педагогічних досліджень ХVІІІ – ХIX ст. Створення Д. Локком першої світської системи виховання та концепції усунення бідності. Ідея вільного та природовідповідного виховання у творчості Ж. – Ж. Руссо.

 

Становлення державної системи благодійності у Західній Европі та Росії (з ХVI до середини ХVIII ст.)

Обгрунтування необхідності переходу до нової системи благодійності. Соціальна допомога у Західній Європі. Висвітлення проблем суспільної гармонії та державного виховання у соціально-педагогічній творчості.

 

Соціальна допомога у найдавніших словянських общинах та Київській Русі

Виховання і навчання дітей наших предків. Формування  гуманістичних традицій у давніх слов’ян. Турбота про дітей-сиріт і вдів у східних слов’ян. «Руська правда» Ярослава Мудрого про захист сім’ї та опікунство. Соціально-педагогічні ідеї в основних педагогічних пам’ятках («Бджола», «Повчання дітям» В. Мономаха, «Моління» Данила Заточника, «Ізборнік Святослава» та ін.).

 

Соціальна педагогіка і соціально-педагогічні дослідження

в Україні в епоху Відродження

 

Філантропічні функції українських братств та їх продовження у братських школах («Порядок шкільний» 1586 р.). Козацька педагогіка про виховання гуманізму і милосердя. Школа, освіта та соціальна допомога в Запорізькій Січі. Павло Алепський про освіту і виховання українців.

 

Соціально-педагогічні дослідження в Україні в кінці ХVIII – поч. XX ст.

Проблема щастя людини та гармонійного розвитку у творчості Г. С. Сковороди. Висвітлення шляхів запобігання бідності. Т. Г. Шевченко про соціальне виховання. Соціально-педагогічні ідеї К. Д. Ушинського. М. І. Пирогов про необхідність зв’язку школи з життям. Філантропічна діяльність О. В. Духновича, Х. Д. Алчевської, М. О. Корфа. Соціально-педагогічні погляди С. Русової.

 

Розвиток системи соціальної допомоги у Радянській Україні. Актуальні проблеми соціальної педагогіки на сучасному етапі

Зарубіжні педагоги-реформатори кн. XIX – поч. XX ст. про громадянське виховання та вплив середовища на формування особистості. Соціально-педагогічні погляди С. Ф. Русової. Соціально-педагогічні погляди Г. Г. Ващенка («Виховний ідеал»). Соціально-педагогічні погляди І. І. Огієнка. Соціально-педагогічні погляди А. С. Макаренка.

 

Блок 3 ДОШКІЛЬНА СОЦІАЛЬНА ПЕДАГОГІКА

 Дошкільна соціальна педагогіка як галузь педагогічного знання та навчальна дисципліна

Методологічні основи дошкільної соціальної педагогіки. Філософські основи виховання дітей дошкільного віку. Предмет і функції дошкільної соціальної педагогіки. Дитинство як феномен соціального розвитку, самоцінність і унікальність дошкільного дитинства. Становлення дошкільної педагогіки як науки. Теорія соціокультурного спадкоємства. Цілісний і діяльнісно-особистісний підхід у сучасній педагогіці дошкільного дитинства (Л. С. Виготський, А. В. Запорожець, О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, А. В. Петровський і ін.). Джерела дошкільної соціальної педагогіки. Методи науково-педагогічного дослідження в дошкільній соціальній педагогіці.

 

Вітчизняні і зарубіжні дослідження з проблеми соціалізації та індивідуалізації дитини в період дошкільного дитинства

Чинники розвитку особистості дитини. Особистість дитини як об'єкт і суб'єкт виховання. Зарубіжні дослідження з проблеми соціалізації та індивідуалізації дитини в період дошкільного дитинства. Вітчизняні дослідження з проблеми соціалізації дитини. Дошкільний вік як період первинного становлення особистості і виховання гуманістично спрямованих відносин зі світом.

Поняття про мету виховання, її об'єктивний характер. Визначення мети виховання соціальним замовленням суспільства і особливостями розвитку дитини дошкільного віку. Історична трансформація мети виховання. Видатні педагоги минулого: Я. А. Коменський, І. Песталоцці, Ф. Фребель, М. Монтессорі, К. Д. Ушинський, К. Н. Вентцель і ін. про мету виховання. Гуманізація мети і принципів педагогічної роботи з дітьми. Завдання виховання дітей дошкільного віку.

 

Фізичне виховання дітей дошкільного віку

Теоретичні основи фізичного виховання (П. Ф. Лесгафт, Т. І. Осокіна, І. М. Сєченов, Г. П. Вертко, І. П. Паків і ін.). Завдання, зміст і засоби фізичного виховання. Режим дня дошкільника, його значення для фізичного і загального розвитку. Формування культурно-гігієнічних навичок. Місце рухової діяльності в режимі дня. Умови, що сприяють фізичному розвитку. Роль педагога у формуванні у дошкільників здорового способу життя.

 

Трудове вихованнядітей дошкільного віку

Теоретичні основи трудового виховання дітей дошкільного віку. Становлення теорії трудового виховання дошкільників у вітчизняній і зарубіжній педагогіці. Становлення компонентів трудової діяльності в дошкільному дитинстві (Я. З. Неверович, В. Г. Нечаєва). Елементарна трудова діяльність дошкільників, її своєрідність. Мета і завдання трудового виховання дітей дошкільного віку. Види праці дітей дошкільного віку, форми його організації в різних вікових групах. Системні знання про працю дорослих і їх роль в трудовому вихованні. Трудове навчання і його вміст в різних вікових групах. Самостійна трудова діяльність дітей і її спрямованість на розвиток активності, ініціативи і творчої індивідуальності. Умови трудового виховання: взаємозв'язок засобів трудового виховання; створення розвиваючого наочного середовища; дотримання гігієнічних вимог до організації дитячої праці; особистісно-орієнтована взаємодія педагога і дітей в різноманітній трудовій діяльності. Діагностика трудової діяльності дошкільника.

 

Взаємозв'язок народної та дошкільної соціальної педагогіки

Характеристика емпіричних педагогічних знаннь, педагогічного досвіду народу. Народні звичаї, обряди та традиції у формуванні ЗСЖ дитини. Вплив мови, культури народу на створення ідеалу досконалої людини. Напрями виховання дитини у народній педагогіці. Характеристика казки як специфічної форми народної творчості. Народна гра у житті дитини.

 

Організація цілісного педагогічного процесу ДНЗ

Цілісний педагогічний процес дошкільної установи: теоретичні основи, суть, структура, характеристика основних компонентів, їх взаємозв'язок. Принципи побудови педагогічного процесу в ДОУ. Розвиваюча, особистісно-орієнтована взаємодія вихователя і дітей. Моделі побудови педагогічного процесу: навчальна, комплексно-тематична, предметно-розвиваюча. Гуманізація педагогічного процесу в ДНЗ. Побудова наочно-розвиваючого середовища.

 

Відповідальне батьківство та розвиток дитини раннього віку. Рекомендації батькам.

Поняття усвідомленого, відповідального батьківства. Загальна характеристика, принципи відповідального батьківства. Вплив батьківських моделей поведінки, “сценаріїв” за Е. Берном на розвиток дитини раннього віку. Стилі батьківського спілкування. Рекомендації батькам – “Ефективні методи виховання та розвиткудошкільників”.

 

Блок 4 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ З УЧНЯМИ МОЛОДШИХ КЛАСІВ

Особливості практичної діяльності соціального педагога. Організація ведення професійної документації соціальним педагогом загальноосвітнього навчального закладу

 Зміст та завдання курсу. Нормативно-правова база соціального педагога. Перелік документів, наказів, листів, які необхідно знати та використовувати у своїй роботі соціальному педагогу. Кваліфікаційна характеристика соціального педагога. Посадова інструкція соціального педагога. Етичний кодекс спеціалістів із соціальної роботи України. Нормативи часу на основні види роботи соціального педагога.

Статистичний звіт про роботу соціального педагога. Нормативні документи соціального педагога. Зразки типової документації соціального педагога.

 

Соціальний педагогічний супровід з адаптації дітей до навчання у школі

Соціальний педагогічно-психологічний супровід з адаптації дітей до навчання в школі. Робота з дітьми. Профілактика дезадаптації майбутніх першокласників до школи. Превентивна робота соціального педагога. Робота з майбутніми першокласниками (підготовча група дітей 5-6 років); психологічна діагностика готовності дітей до навчання в школі. Наявність позиції школяра (інтерес до школи, відносне вираження різних мотивів, пізнавальна активність). Довільна регуляція діяльності (уміння довільно керувати своїми діями крок за кроком, інструкцією дорослого, уміння керувати системою умов завдання, переборюючи вплив сторонніх чинників, уміння орієнтуватися у своїй роботі на зразок, точно копіювати його, сформованість передумов навчальної діяльності).

Розвиток пізнавальних процесів (рівні розвитку сприйняття, пам'яті, уважності, мислення, розвиток мовлення). Уміння встановлювати й підтримувати контакти з однолітками. Морфогенетичний розвиток (стан здоров'я, розвиток дрібної моторики, розвиток зорово-рухової координації, особливості моторної диференціації рук, розумова  працездатність і темп навчальної діяльності.)

Особистісні особливості дитини. Консультування батьків майбутніх першокласників, виявлення дітей «зони ризику» щодо дезадаптації до школи і відповідно для адекватної побудови подальшої роботи соціального педагога з дітьми, учителями й батьками.

 

Особливості соціально-педагогічної та виховної роботи з молодшими школярами. Методи виховного впливу

Врахування вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку. Істотні зміни у психіці дитини, новоутворення. Довільність дитини – уміння свідомо визначати мету дії, шукати і знаходити засоби її досягнення, долаючи труднощі та перешкоди. Внутрішній план дії – здатність обирати і співставляти варіанти дії, планувати їх порядок і засоби реалізації.

Рефлексія – вміння розглядати та оцінювати власні думки і дії.

Розвиток пізнавальних процесів молодших школярів. Поступовий перехід від наочно-образного до абстрактного мислення. Здатність третьокласників до складних удосконалень, прийомів класифікації предметів, обгрунтованого доведення, дедуктивних умовиводів. Допитливість молодших школярів. Особистісні зміни у молодших школярів. Засвоєння моральних норм і правил  поведінки. Позитивні вікові риси: співчутливість, допитливість, безпосередність, довірливість. Наслідування. Виражений темперамент, імпульсивність. Загальна недостатність волі, тривалості вольових зусиль. Створення дітьми власних норм поведінки.

Внутрігрупові ролі. Впевненість та невпевненість у собі, почуття власної цінності – формування майбутнього самоствердження особистості.

 

Сім’я та її вплив на соціалізацію та адаптацію особистості молодшого школяра

Сім’я – як мала соціальна група та соціальний інститут. Соціалізуючі функції сім’ї. Сутність поняття «сімейне виховання». Рольова структура сім’ї. Роль внутрішньосімейних стосунків у соціалізації особистості. Особливості соціалізації дітей в неповних сім’ях.

 

Особливості шкільної соціалізації дітей молодшого шкільного віку

Теоретичні проблеми педагогічного вивчення шкільної соціалізації. Роль школи в соціалізації особистості учня. Етапи соціалізації учнівської молоді. Основні напрями шкільної соціалізації. Учитель як провідний агент шкільної соціалізації.

Зрушення в діяльності освітніх закладів в Україні та їх педагогічні наслідки. Освітній простір як фактор соціалізації учнів. Школа: сценарії соціалізації дітей. Педагогіка соціалізації в Україні: досвід новаторських шкіл.

 

Особливості педагогічної профілактики адиктивної поведінки дітей  молодшого шкільного віку

Проблема адиктивної поведінки – поведінки залежної від вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління, азартних ігор тощо. Причини виникнення адиктивної поведінки. Схильність до адиктивної поведінки; компоненти: відсутність мотивації досягнення аж до відмови вважати себе суб'єктом діяльності; несформованість функції прогнозування поведінки; низький рівень самоусвідомлення, відсутність навичок рефлексії; низький рівень самоповаги аж до неприйняття образу власного «Я»; самозахист від діяльності при появі труднощів; суперечливість між самооцінкою та рівнем домагань; схильність до втечі від реальності в ситуації фрустрації.

Психолого-педагогічна корекція набуття і прояву адитивної поведінки.

Види пе­дагогічної профілактики адиктивної поведінки. Первинна педагогічна профілактика: виховання антинаркогенної спрямованості особистості, її морально-психологічної стійкості як основного характерологічного утворення, що відіграє вирішальну роль у критичних ситуаціях, ситуаціях вибору. 

Завдання первинної профілактики (для молодшого шкільного віку):

  • формувати моральні поняття, пов’язані з почуттями бережливо­го ставлення до себе, відповідальності за власні вчинки;
  • формувати вміння усвідомлювати себе частиною природи, осмислювати й оцінювати власні можливості;
  • формувати уявлення щодо позитивного та негативного досвіду людської поведінки у ставленні до самої себе та інших людей;
  • формувати необхідні початкові психологічні навички, що мають бути основою формування морально-психологічної стійкості людини;
  • попереджувати ранні прояви неправильних уявлень дитини про деякі шкідливі звички.

 

Блок 5 СОЦІАЛЬНО ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ З ПІДЛІТКАМИ

Особливості соціально-педагогічної роботи з підлітками

Відхилення від процесу соціальної адаптації учня у шкільному середовищі. Тривожність як підґрунтя можливих соціальних девіацій у шкільному середовищі. Проблеми підлітків та молоді. Педагогічна занедбаність.

 

Технологія соціально-педагогічної діяльності соціального педагога в дитячому будинку сімейного типу

Особливості соціально-педагогічної роботи в дитячих притулках.

Технологія соціально-педагогічної діяльності в дитячому будинку сімейного типу. Соціально-педагогічна робота соціального педагога із підлітками в дитячому будинку сімейного типу.

 

Соціально-педагогічна робота із підлітками за кордоном

Заходи вживаються для підтримки сімей із дітьми в Бельгії. Соціальна робота в Канаді. Соціальний захист дітей у США. Освітня робота в Голландії.

 

Соціально-педагогічна взаємодія із підлітками девіантної поведінки

Сутність девіантної поведінки. Визначення норми і патології в соціальному розвитку людини. Види девіацій та їх характеристика.

 

Робота соціального педагога з молодими інвалідами, хворими учнями

Стратегія соціально-педагогічного супроводу сім'ї, в якій хвора дитина. Стратегія соціально-педагогічної діяльності соціального працівника базового рівня в умовах виконання програми делегування повноважень соціального працівника батькам, які виховують дитину з функціональними обмеженнями.

 

Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми, які повертаються з місць позбавлення волі

Функції соціального педагога у пенітенціарній установі. Стратегічні основи соціально-педагогічної діяльності в умовах пенітенціарних установах. Методика і технологія проведення релаксопедичних сеансів з метою саморегуляції та викорінення шкідливих звичок позбавлених волі.

 

Робота соціального педагога із безпритульними та бездоглядними підлітками

Безпритульність та бездоглядність як соціальна патологія. Правові та соціально-політичні характеристики безпритульності та бездоглядності підлітків. Класифікація категорій безпритульних дітей. соціально-педагогічна робота з безпритульними.

 

Блок 6. СОЦІАЛЬНО ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ З УЧНЯМИ СТАРШИХ КЛАСІВ

 Соціальний педагог як вихователь та організатор соціально-педагогічної діяльності з учнями старших класів

Загальна характеристика мети та сучасних проблем виховання (сутність виховання; мета виховання в різні історичні періоди; напрями виховання; закономірності та принципи виховання).Особливості виховання учнів старших класів (10-11 класи ЗНЗ). Прагнення до самоствердження.

Особистість соціального педагога як суб’єкта професійної діяльності.

 

Особливості соціально-педагогічної роботи із старшокласниками у загальноосвітніх навчальних закладах

Особливості соціально-педагогічної роботи із старшокласниками у загальноосвітніх навчальних закладах. Зміст та напрямки соціально-педагогічної роботи у закладах системи освіти. Методи соціально-педагогічної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.

 

Організаційні форми соціально-педагогічної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах зі старшокласниками

Особливості соціально-педагогічної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах. Організація соціально-педагогічної діяльності з учнями. Групові методи профілактичної роботи з попередження правопорушень дітей та молоді. Складові профілактичної роботи у сучасній школі. Колектив класу як важливий об'єкт і суб'єкт виховання.

Умови створення здорового морально-психологічного мікроклімату в колективі. Структурна психологія класного колективу, вплив її сили і характеру на важких учнів.

Аналіз сформованості класних колективів у сучасній школі, їх психологічного клімату. Характер стосунків між учнями. Конфлікт як негативне соціальне явище у педагогічному процесі (природа, чинники, причини). Комплексний підхід до розв'язання конфліктів. Корекція конфлікту з допомогою програми “Спілкування”. Використання у профілактичній роботі громадської думки. Умови створення і підтримки позитивного мікроклімату у класних колективах. Роль авторитету в колективі. Лідери, їх конструктивний і деструктивний вплив. Прийоми роботи з ними.

Соціометрична позиція важковиховуваного учня в колективі. Роль педагога в корекції ставлення колективу до важковиховуваного учня як носія опозиційних до існуючої системи навчально-виховного процесу якостей.

        

Технології профілактики правопорушень серед  старшокласників в структурі діяльності соціального педагога

Методи діагностики соціально-дезадаптованої поведінки дітей та підлітків як умови раннього виявлення їх схильності до правопорушень. Виявлення деформованих сфер способу життя підлітків з урахуванням місця, часу та характеру проявів негативних чинників.

Діагностика впливу соціального середовища на підлітків. Криміногенне середовище і підліткова субкультура.

Діагностика мікрорайону. Вивчення соціального паспорту мікрорайону: його населення, наявність соціальної інфраструктури; суб'єктів асоціального впливу на дітей і молодь; суб'єктів і об'єктів виховного впливу на учнів; участі владних структур у здійсненні профілактики правопорушень серед дітей та молоді.

Вивчення часових періодів скоєння протиправних дій учнями протягом доби, тижня, місяця, року. Врахування часових періодів для корекції і прогнозування криміногенної обстановки та координації дій школи, правоохоронних органів, громадськості, побудови корекційної роботи у навчально-виховному процесі.

Методи педагогічної діагностики. Спостереження, анкетування, інтерв'ювання. Соціометричний метод. Тестування. Вивчення учнів у педагогічних ситуаціях (спеціально створені ситуації раптовості, ситуації вибору, ситуації подолання труднощів, ситуації обміну думками, прийом опори на власний досвід, прийом посилення протиріч і т. ін.). Експеримент. Метод незалежних характеристик. Метод рейтингу, рангових оцінок. Метод математичної обробки, статистики. Методи програмування та обробки даних на ЕОМ.

 

Основні  форми профорієнтаційної роботи соціального педагога

Поняття про форми профорієнтаційної роботи. Профорієнтаційна гра. Види профорієнтаційних ігор. Умови та правила проведення. Значення профорієнтаційного заняття в профінформаційній роботі. Методика його підготовки та проведення. Професіографічна зустріч. Основні етапи роботи соціального педагога з підготовки та проведення професіографічної зустрічі. Професіографічна екскурсія. Особливості її підготовки та проведення. Місце професіографічного дослідження в профконсультаційній роботі соціального педагога. Особливості підготовки та проведення профорієнтаційного тренінгу. Особливості профінформаційної роботи соціального педагога в різних соціальних інститутах.

Основні напрями роботи соціального педагога з профорієнтації в соціальних службах молоді. Профорієнтаційна робота соціального педагога в клубах за місцем проживання. Характеристика діяльності соціального педагога в центрах зайнятості. Профконсультація - провідна форма профорієнтаційної діяльності соціального педагога.

 

Блок 7. СОЦІАЛЬНА АНДРАГОГІКА

Предмет та завдання соціальної андрагогіки

Поняття андрагогіки. Андрагогіка як наука, навчальна дисципліна та сфера соціальної практики. Місце андрагогіки в системі людинознавства та в системі педагогічних наук. Основні категорії та принципи андрагогіки. Методи дослідження в сфері андрагогіки. Психофізичні закономірності розвитку дорослої людини. Переваги та протиріччя навчання в дорослому віці.

Навчання дорослих в системі неперервної освіти

Поняття функціональної грамотності та професійної компетентності. Концепція освіти впродовж життя. Сутність, принципи, функції та структура неперервної освіти в Україні. Характеристика формальної, неформальної та інформальної освіти. Міжнародна діяльність в сфері неперервної освіти дорослих. Зарубіжний досвід підвищення кваліфікації та перепідготовки.

 

Андрагогіка як галузь соціальної практики

Поняття соціально незахищених верств населення. Особливості навчання соціально незахищених верств населення. Підготовка та перепідготовка безробітних. Андрагогічний підхід до навчання безробітних. Особливості навчання дорослих з функціональними обмеженнями. Специфіка навчання дорослих, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Можливості отримання освіти в місцях позбавлення волі. Специфіка організації навчання колишніх військовослужбовців. Андрагогічні проблеми адаптації до умов іншої лінгвокультурної спільноти. Особливості освіти жінок в контексті соціальної адаптації і захисту.

 

Організаційні форми та технології навчання дорослих

Вітчизняні форми навчання дорослих для отримання загально-середньої, професійно-технічної, вищої освіти, перепідготовки та підвищення кваліфікації та їх нормативно-правове підґрунтя. Адаптивні системи навчання дорослих. Модульне навчання як технологія і форма навчання дорослих. Корпоративне навчання в системі освіти дорослих. Бізнес-школи в системі додаткової професійної освіти. Інноваційні технології навчання дорослих (контекстне навчання, дидактична гра, метод проектів, кейс-метод, навчальний тренінг, метод «Дельфі», метод «мозкового штурму»). Використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчанні дорослих. Дистанційна освіта. Андрагогічний потенціал неформальної освіти (народні університети, університети «третього віку», дозвілля, освітній туризм, музейна педагогіка, самоосвіта).

 

Професійна діяльність викладача-андрагога

Андрагог в освітньому просторі сучасного суспільства. Сутність і принципи роботи андрагога. Особливості та вимоги до професійної діяльності педагога в роботі з дорослими (андрагога, геронтолога, соціального працівника). Структура професійної компетентності андрагога. Андрагогічний процес як цілісність і єдність спеціально організованих процесів виховання, навчання й розвитку дорослої особистості. Показники ефективності діяльності андрагога. Ризики в роботі андрагога. Проблеми підготовки кадрів для системи освіти дорослих.

Блок 8 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ГЕРОНТОЛОГІЯ

 Теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку

Старість як соціально-демографічна проблема. Економічне визначення старості. Історичні витоки визначення поняття «старість».

 

Соціально-психологічні особливості похилого віку

Види старості: хронологічна, фізіологічна, психологічна, соціальна. Мудрість як експертна система знань. Особливості емоційної сфери в старості. Особливості пристосування літніх людей до психосоціальних умов старіння. Зміна статусу. Утруднення, які зустрічаються на шляху практичного рішення професійної зайнятості у похилому віці. Аналіз соціальних теорій старіння і практики організації соціального обслуговування та соціально-педагогічної допомоги особам похилого віку. Теорія соціального визволення чи розсуспільствування. Теорія активності як альтернатива теорії соціального визволення. Законодавча база захисту людей похилого віку.

 

Організація соціально-педагогічної геронтології

Виявлення реальних потреб похилих людей. Виділення основних блоків соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку. Дослідження форм і методів соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку.

 

Зміст соціально-педагогічної геронтології

Виявлення умов ефективності соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку. Характеристика умов соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку. Організація соціально-педагогічної роботи з людьми похилого віку.

 

Блок 9 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ З ІММІГРАНТАМИ

Міграційні процеси в сучасній Україні

Масштабність імміграційних процесів у сучасному суспільстві. Міграційні процеси в сучасній Україні. Напрями внутрішніх міграційних потоків.

 

Технології соціальної роботи з вимушеними іммігрантами

Програма з питань міжобщинних відносин. Соціально-педагогічні технології взаємодії з іммігрантами. Процес соціальної адаптації та соціальної реабілітації іммігрантів.

 

Соціально-психологічні проблеми вимушених іммігрантів

Основні фактори, за якими розрізняються групи й індивідууми, що вступають у міжкультурні зв’язки. Аналіз факторів соціо-культурної адаптації іммігрантів. Взаємовідносини іммігрантів з представниками домінуючої культурної групи.

 

Технології соціально-педагогічної взаємодії з іммігрантами

Основні вимоги до програми соціально-педагогічної взаємодії з іммігрантами. Основні напрями, форми і методи соціально-педагогічної взаємодії з іммігрантами. Принципи соціально-педагогічної взаємодії з іммігрантами.

 

Блок 10.  ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ГУВЕРНЕРСТВА

Зміст, методи і форми роботи соціального гувернера

Історичний розвиток гувернерства як системи формування самобутньої особистості. Формування універсальної виховної системи домашнього і шкільного виховання.

 

Особливості роботи соціального гувернера з різними категоріями дітей

Формування у дитини самооцінки. Врахування темпераменту дитини в системі гувернерського виховання. Особливості виховання «правопівкульних» та «лівопівкульних» дітей. Особливості виховання обдарованих дітей. Форми і методи роботи соціального гувернера з дітьми, які мають фізичні вади. Робота соціального гувернера з профілактики відхилень у поведінці дитини. активні методи соціально-виховної роботи гувернера.

 

Методики навчання і виховання дитини в домашніх умовах

Методи формування у дитини навичок самогігієни, особливості фізичного розвитку дитини в сім’ї. Особливості роботи з формування у дитини навичок поведінки на вулиці, в гостях, дома. Методика психолого-педагогічної підготовки дитини до школи. Особливості проведення сімейної дискусії. Методика проведення тренінгових занять в сім’ї з формування комунікативних навичок.

 

Терапевтичні засоби в роботі соціального гувернера

Особливості організації дозвілля дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Арттерапія в роботі соціального гувернера. Застосування малювання, ліплення, декоративно-ужиткового мистецтва в роботі із вихованцем. Музикотерапія та специфіка її проведення. Казко- та театротерапія як засіб реабілітації особистості.

Авторські розвиваючі ігри Б.Нікітіна. Методики М.О.Зайцева. Програма раннього розвитку Г.Домана. Програма «Монтессорі – педагогіка».

 

 

Блок 11 СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ВЗАЄМОДІЯ

З БЕЗРОБІТНИМИ

Безробіття як соціальна проблема

Виявлення соціальних проблем, пов’язаних з безробіттям. Добір та проектування форм, методів, технік соціально-педагогічної роботи з розв’язування проблем безробітних, підтримки та супроводу.

 

Соціальні проблеми безробітних

Аналіз об’єктивних та суб’єктивних факторів утворення соціальних проблем безробітних. Психологічне переживания безробіття. Характер усвідомлення людиною безробітного стану. Прояви хворобливості реакції на безробіття людиною. Етапи переживания безробіття. Комунікативні проблеми. Соціальні проблеми, пов’язані з безробіттям. Об'єктивні соціальні проблеми, пов'язані з зростаючим безробіттям

 

Діяльність державних і недержавних інститутів в Україні щодо роботи з соціального захисту безробітних

Державні та недержавні служби у сфері зайнятості населення в Україні. Основні функції центрів зайнятості. Державна соціальна політика щодо безробітних громадян та соціальні гарантії. Характеристика технології обслуговування населення у центрі зайнятості. Аналіз функцій та змісту роботи фахівців у ЦЗ. Основні завдання служби зайнятості.

 

Методи соціально-педагогічної роботи з безробітними

Характеристика методів соціальної роботи з безробітними. Правові методи.

Адміністративні методи. Навчальні методи. Завдання клубів безробітних. Методи роботи з сім’єю безробітного. Методи сприяння пошуку нової роботи. Соціально-психологічні методи.

 

Форми соціально-педагогічної роботи з безробітними

Форми роботи з безробітними. Системна робота у центрах зайнятості населення. Індивідуальна робота, групова робота. Навчання, профорієнтація, активний пошук роботи, ярмарок вакансій.

 

ПИТАННЯ ДО КОМПЛЕКСНОГО ЕКЗАМЕНУ.

 

  1. Соціальна педагогіка як наука, її сутність.
  2. Основні терміни, напрями розвитку соціальної педагогіки.
  3. Предмет, завдання, функції соціальної педагогіки.
  4. Науково-теоретичні основи соціалізації особистості.
  5. Нормативно-правове забезпечення діяльності соціального педагога
  6. Етичний та професійний кодекс фахівця соціально-педагогічної сфери.
  7. Соціально-педагогічна підтримка потенційних чи реальних жертв несприятливих умов соціалізації.
  8. Особливості роботи соціального педагога з різними типами сімей.
  9. Технологія соціально-педагогічної роботи з "дітьми вулиці".
  10. Соціально-педагогічна підтримка обдарованих дітей і талановитої молоді.
  11. Основні завдання роботи соціального педагога у навчально-виховних закладах.
  12. Соціально-педагогічна діяльність у позашкільних навчально-виховних закладах.
  13. Практика соціального виховання в період первіснообщинного ладу.
  14. Зародження соціально-педагогічних ідей в період Стародавнього світу
  15. Ідеї та практика соціального виховання в епоху європейського Відродження.
  16. Виникнення соціальної педагогіки як окремої галузі знань.
  17. Характеристика провідних концепцій соціалізації особистості.
  18. Становлення державної системи благодійності у Західній Европі (з ХVI до середини ХVIII ст.)
  19. Соціальна допомога у найдавніших слов’янських общинах та Київській Русі.
  20. Соціальна педагогіка і соціально-педагогічні дослідження в Україні в епоху  Відродження.
  21.  Соціально-педагогічні дослідження в Україні в кінці ХVIII – поч. XX ст.
  22. Розвиток системи соціальної допомоги у Радянській Україні.
  23. Соціально-педагогічні погляди Г. Г. Ващенка, І. І. Огієнка, А. С. Макаренка.
  24. Дошкільна педагогіка як галузь педагогічного знання та навчальна дисципліна.
  25. Вітчизняні і зарубіжні дослідження з проблеми соціалізації та індивідуалізації дитини в період дошкільного дитинства.
  26. Фізичне та трудове виховання дітей дошкільного віку.
  27. Взаємозв’язок народної та дошкільної соціальної педагогіки.
  28.  Організація цілісного педагогічного процесу ДНЗ.
  29.  Відповідальне батьківство та розвиток дитини раннього віку. Рекомендації батькам.
  30. Організація ведення професійної документації соціальним педагогом загальноосвітнього навчального закладу.
  31. Основні механізми діяльності соціального педагога щодо захисту прав учнів молодших класів.
  32. Соціально-педагогічний супровід з адаптації дітей до навчання в школі.
  33. Особливості соціально-педагогічної та виховної роботи з молодшими школярами.
  34. Сім’я та її вплив на соціалізацію та адаптацію особистості молодшого школяра.
  35. Особливості шкільної соціалізації дітей молодшого шкільного віку.
  36. Зрушення в діяльності освітніх закладів в Україні та їх педагогічні наслідки. Освітній простір як фактор соціалізації учнів.
  37.  Школа: сценарії соціалізації дітей. Педагогіка соціалізації в Україні: досвід новаторських шкіл.
  38. Особливості соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки дітей  молодшого шкільного віку.
  39. Особливості соціально-педагогічної роботи  з підлітками.
  40. Технологія соціально-педагогічної діяльності соціального педагога із підлітками в закладах інтернатного типу, притулках, в дитячому будинку сімейного типу.
  41. Соціально-педагогічна робота із підлітками за кордоном.
  42. Соціально-педагогічна взаємодія із підлітками з девіантною поведінкою.
  43. Робота соціального педагога з молодими інвалідами, хворими учнями.
  44. Соціально-педагогічна робота з неповнолітніми, які повертаються з місць позбавлення волі.
  45. Робота соціального педагога із безпритульними та бездоглядними підлітками.
  46.  Методи педагогічної діагностики.
  47. Соціальний педагог як вихователь та організатор соціально-педагогічної діяльності з учнями старших класів.
  48. Особливості соціально-педагогічної роботи із старшокласниками у загальноосвітніх навчальних закладах.
  49. Організаційні форми соціально-педагогічної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах зі старшокласниками.
  50. Технології профілактики правопорушень серед  старшокласників в структурі діяльності соціального педагога.
  51.  Основні форми профорієнтаційної роботи соціального педагога з учнями старших класів.
  52. Предмет і завдання соціальної андрагогіки.
  53.  Навчання дорослих в системі неперервної освіти.
  54. Андрагогіка як галузь соціальної практики.
  55. Організаційні форми та технології навчання дорослих.
  56. Професійна діяльність викладача андрагога.
  57. Соціально-педагогічна робота з людьми похилого віку.
  58.  Соціально-психологічні особливості похилого віку.
  59. Аналіз підходів до організації соціального обслуговування та соціально-педагогічної допомоги особам похилого віку.
  60. Організація і зміст соціально-педагогічної геронтології .
  61. Міграційні процеси в сучасній Україні. Напрями внутрішніх міграційних потоків.
  62. Технології соціально-педагогічної взаємодії з іммігрантами.
  63. Соціально-психологічні проблеми вимушених іммігрантів, технології соціальної роботи з ними.
  64.  Зміст, методи і форми роботи соціального гувернера.
  65. Особливості роботи соціального гувернера з різними категоріями дітей.
  66. Методики навчання і виховання дитини в домашніх умовах.
  67. Терапевтичні засоби в роботі соціального гувернера.
  68. Авторські розвиваючі ігри Б. Нікітіна.
  69. Методики навчання і виховання М. О. Зайцева.
  70. Програма раннього розвитку Г. Домана.
  71. Програма «Монтессорі – педагогіка».
  72. Безробіття як соціальна проблема.
  73. Соціальні проблеми безробітних.
  74.  Діяльність державних і недержавних інститутів України із соціального захисту безробітних.
  75. Методи  та форми соціально-педагогічної роботи з безробітними.

 


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 Основна:

  1. Автомонов П. П. Педагогіка діалогу : інновації зарубіжної школи : навчальний посібник / П. П. Автомонов. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2012. – 272 с.
  2. Автомонов П. П. Технологія педагогічного успіху : навчальний посібник / П. П. Автомонов. – К. : Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2002. – 180 с.
  3. Алексюк А. М. Загальні методи навчання / А. М. Алексюк. – К.: Рад. школа, 1981. – 206 с.
  4. Акмалова А. А. Социальная работа с мигрантами и беженцами / Акмалова А. А., Капицын В. М. – М. : ИНФРА-М, 2008. – 220 с.
  5.  Богданова І. М. Соціальна педагогіка: навчальний посібник / І. М. Богданова. – К. : Знання, 2008. – 343 с.
  6. Власова О. І., Основи психології та педагогіки : педагогіка / О. І. Власова, А. А. Марушкевич. – К. : Знання, 2011. – 333 с .
  7. Закон України “Про освіту” [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – 23.05.1991 № 1060-XII, редакція від 06.09.2014. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12.
  8. Закон України «Про імміграцію». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2491-14
  9. Історія соціальної педагогіки. Навчально-методичний посібник./ автор-укладач В. В. Тихолаз. – Черкаси, Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2013. – 272 с.
  10. Капська А. Й. Соціальна педагогіка: підручник / А. Й. Капська., О. В. Безпалько, Р. Х. Вайнола.  – 5-те вид. перероб. та доп. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 488 с.
  11. Лавриченко Н. М. Педагогіка соціалізації: європейські абриси / Н. М. Лавриченко. – Київ: ВіРА ІНСАЙТ, 2000. – 444 с.
  12. Любар О. О. Історія української школи і педагогіки / О. О. Любар, М. Г. Стельмахович, Д. Т. Федоренко.  – К.: Знання, 2006. – 447 с.
  13. Пальчевський С. С. Соціальна педагогіка: навчальний посібник / С. С. Пальчевський. – К. : Кондор, 2005. – 560 с.
  14. Поліщук В. А. Історія соціальної педагогіки та соціальної роботи. Курс лекцій  / В. А. Поліщук, О. І. Янкович. – Тернопіль, ТПДУ, 2009. – 296 с.
  15. Тюптя Л. Т. Соціальна робота (теорія і практика) / Л. Т. Тюптя, І. Б. Іванова. – К.: Університет Україна, 2004. – 408 с.
  16. Шахрай В. М. Технології соціальної роботи : навч. посіб. / В. М. Шахрай – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 464 с.
  17. Янкович О. І. Історія соціальної педагогіки/соціальної роботи: навчально-методичний посібник  / О. І. Янкович, В. А. Поліщук. – Т.: ТНПУ, 2004. – 394 с. 

 

Додаткова:

  1. Ананьева Г. «В старцах – мудрость, а в долголетии – разум»: [о проблемах методико-социальной помощи пожилым] /  Г. Ананьева  // Социальная защита. – 1998. – №8. – С.34 – 39.
  2. Анішина Н. Вдосконалення державного регулювання зайнятості молоді  /  Н. Анішина, Д. Верба // Україна : аспекти праці. 2003. – № 4. – С.14 – 22.
  3. Бевз Г. М. Соціальне становлення дитини у прийомній сім'ї: соціальний супровід  / Г. М. Бевз, Л. С. Волинець, А. Й. Капська, Н. М. Комарова та ін. – К. : Укр. ін-т. соц. досліджень, 2000. – 127 с.
  4. Безруков В. Мораль та етика в геронтології // Режим доступу: Web:www.visnyk-nanu.kiev.ua
  5. Вайнола Р. Х. Технологізація соціально-педагогічної роботи: теорія та практика : навч. посіб. / Р. Х. Вайнола; за ред. С. О. Сисоєвої. – К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2008. – 134 с .
  6. Ващенко І. В. Про деякі особливості злочинності неповнолітніх в Україні / І. В. Ващенко // Наук. вісн. Львів. держ. нац. ун-ту ім. І. Франка. – Л., 2004. – № 1(1): Актуальні проблеми профілактики злочинності та правопорушень серед неповнолітніх. – С. 109 – 116.
  7. Венский международный план по проблемам старения. Утвержден Всемирной ассамблеей по проблемам старения, Вена, 26 июля – 6 августа 1982 (A/CONF. 113/31, глава VI). // Режим доступу: Web:www.dobroedelo.ru/vrc/pravo
  8. Возрастные закономерности и психологические особенности старости // Режим доступу: Web:www.bolshe.ru
  9. Выхованец О. Извилистый курс миграционной политики / О. Выхованец // Независимая газета, от 27.02.2007. – С. 6 – 8.
  10. Гарасимів Т. З. Девіантна поведінка особистості: філософсько-правовий вимір [Текст] : монографія / Т. З. Гарасимів ; Львівський держ. ун-т внутрішніх справ. – Л.: [б.в.], 2009. – 524 с.
  11. Гловацька О. Особливості роботи соціального педагога з батьківською громадою / О. Гловацька  // Педагогічний пошук. – 2002. – № 2. – С. 20 – 21.
  12. Глущенко Г. Транснационализм мигрантов и перспективы глобального развития /  Г. Глущенко  // Мировая экономика и международные отношения, 2005. – №12. – С. 50 – 57.
  13. Горілий А. Г. Історія соціальної роботи в Україні / А. Г. Горілий. – Тернопіль: ТАНГ, 2001. – 68 с.
  14. Дорогіна О. В. Соціально-превентивна робота з важковиховуваними дітьми молодшого шкільного віку в інтернатних закладах : монографія / Дорогіна О. В., Козубовська І. В., Смук О. Т. – Ужгород, 2003. – 200 с.
  15. Енциклопедія освіти / Акад. пед.. наук України ; головний ред.. В. Г. Кремінь. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
  16. Зайончковская Ж. А. Миграция населения как индикатор социальной ситуации в постсоветском пространстве / Ж. А. Зайончковская  // Проблемы прогнозирования. – М., 2006. – Вып. 3. – С. 160 – 166.
  17. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого Віку в Україні" (06.02.2003) // Режим доступу: Web:www. nau.kiev.ua
  18. Звєрєва І. Д. Соціальна підтримка безробітної молоді / І. Д. Звєрєва // Практична психологія та соціальна робота, № 8, 1998. – С. 34 – 39.
  19. Здоров'я – моя цінність: Метод.матеріали до тренінгу / Автор-упоряд.: О. М. Петрик; За заг.ред. І.Д. Звєрєвої. – К.:Наук.світ, 2005. – 53 с.
  20. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений / Под ред. академика РАО А. И. Пискунова. – 2-е изд. испр. и доп. – М.: "Сфера", 2001. – 512с.
  21. История социальной педагогики: Хрестоматия-учебн.: Учебн. пособие /Под ред. Галагузовой М. А. – М. : Гуманит. изд. центр "ВЛАДОС", 2000. – 544 с.
  22. Історія, теорія і практика соціальної роботи в Україні: Навч. посібник / АПН України; Науково-дослідний центр проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи; Луганський національний педагогічний ун-т ім. Тараса Шевченка / Сергій Якович Харченко (упоряд.). – Луганськ : Альма-матер, 2005. – 408 с.
  23. Клос Л. Є. Деякі особливості професійної підготовки соціальних працівників для роботи з людьми похилого віку / Л. Є. Клос // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип.224. Педагогіка та психологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С.62 –66.
  24. Когут С. Ретроспективний огляд школи соціальної педагогіки України / С. Когут // Тези доповідей звітної наукової конференції кафедри педагогіки ЛНУ ім.Івана Франка 18 лютого 2003 р. – Л. : Вид. центр ЛНУ. – С. 45 – 48.
  25. Козубовська І. В. Роль і функції соціально-психологічної служби в роботі з сім'єю. / І. В. Козубовська, В. Ю. Керецман, Г. В. Товканець. – Ужгород: Ужду, 1998. – 173 c.
  26. Концепція розвитку освіти дорослих в Україні / уклад.: Л. Є. Сігаєва; Ін-т пед. освіти і освіти дорослих АПН України. – К.  : ЕКМО, 2009. – 44 c.
  27. Король Г. М. Проблеми сучасної міграційної політики в Україні / Г. М. Король  // Вч. зап. – К., 2005. – Вип.12. – С. 89 – 94.
  28. Кравченко Т. В. Соціалізація дітей шкільного віку у взаємодії сім’ї і школи: монографія / Т. В. Кравченко / Інститут проблем виховання АПН України. – К.: Фенікс, 2009. – 416 с.
  29. Краснова О. Осторожно, вы работаете с пожилыми / О. Краснова // Вестник благотворительности. – 1999. – №5– 6. – С.47 – 48.
  30. Краснова Н. П. Методика роботи соціального педагога / Н. П. Краснова, Л. П. Харченко. – Луганськ, 2002 – 111 с.
  31. Курляк І. Є. Соціальна педагогіка (соціальна антропогогіка): Навчально-методичний посібник для студентів спеціальностей "Соціальна робота" та "Соціальна педагогіка" вищих навчальних закладів / І. Є. Курляк. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2003. – 112 с.
  32. Ларионова Т. Социальное обслуживание пожилых – дело творческое / Т. Ларионова // Социальное обеспечение. – 1999. №9. – С.23 – 25.
  33. Луценко О. Діяльність соціального педагога в школі / О. Луценко. // Психолог. – 2002. – № 38 – 39. – С. 22 – 25.
  34. Люріна Т. І. Психологічні проблеми сімейного виховання: навч. посіб. / Т. І. Люріна. – 2-е вид., стереотипне. – К. : Вид-во ВМУРоЛ «Україна», 2006. – 239 с.
  35. Максимова Н. Ю. Соціально-психологічний аспект профілактики адиктивної поведінки підлітків та молоді / Н. Ю. Максимова, С. В. Толстоухова. – К., 2000. – 200 с.
  36. Марушкевич А. А. Соціально-педагогічні ідеї Дмитра Сергієнка щодо формування політехнічних знань та трудового виховання молоді / Соціально-педагогічні ідеї освітян кінця ХІХ – ХХ століття : колективна монографія / А. А. Марушкевич, Н. М. Кузьменко, Н. В. Кошечко, Н. В. Постоюк. – К. : “Обрії”,  2012. – 129 с.
  37. Медведева Г. П. Введение в социальную геронтологію / Г. П. Медведева. – М. : Воронеж, МОДЭК, 2000. – 96 с.
  38. Международная стратегия действий по проблемам старения на 2002 г. // Web:www.dobroedelo.ru/vrc/pravo
  39. Методичні рекомендації соціальним працівникам щодо підгтовки прийомних батьків / Упоряд. та авт. кол.: Н. М. Комарова, Л. С. Волинець та ін. – К. : Студцентр, 1998. – 128 с.
  40. Міграційні процеси в сучасному світі: світовий, регіональний та національний виміри; Понятійний апарат, концептуальні підходи, теорія і практика: Енциклопедія // Ю. І. Римаренко (ред.), Ю.І. Римаренко (уклад.); НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К. : Довіра, 1998. – 910 с.
  41. Міжнародно-правові проблеми проти дії нелегальній міграції та торгівлі жінками / Відп. ред. Ю. Римаренко, Ю. Шемшученко, Я. Кондратьєв; – Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003. – 234 c.
  42. Моделювання та впровадження програм щодо здорового способу життя: Метод. матеріали для тренера / Упоряд.: В. В. Лях, Т. Л. Лях. – / Під заг. Ред. І. Д. Звєрєвої, Г. М. Лактіонової/ – К., 2001. – 50 с.
  43. Національна доктрина розвитку освіти // Освіта України. – 2002. – 23 квіт. (№ 33). – С. 4 – 6.
  44. Омеляненко В. Л. Теорія і методика виховання : навч. посіб. / В. О. Омеляненко, А. І. Кузьмінський. – К. : Знання, 2008. – 415 с.
  45. Оржеховська В. М. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: навч.-метод. посіб. / В. М. Оржеховська; Міжнародний фонд «Відродження». Програма «Трансформація гуманітарної освіти в Україні». – К. : ВіАн, 1996. – 352 с.
  46. Основы ухода в домашних условиях: Учеб. пособие. – М. : Издательство "Мосби", 1997. – 411 с.
  47. Понятовская О. Взгляд в следующий век: [о научно-практической конференции "Пожилые люди: взгляд в ХХI век"] / О. Понятовская // Социальная защита. – 1999. – № 5. – С.18 – 22.
  48. Постоюк Н. В. Ідеї Д. Л. Сергієнка: проведення екскурсій для дітей
    з особливими потребами / Н. В. Постоюк // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами : зб. наук. праць. – № 6 (8). – К. : Університет “Україна”, 2009. – С. 469 – 477.
  49. Принципы Организации Объединенных Наций в отношенеии пожилых людей" (приняты 16 декабря 1991 г. Резолюцией 46/91 на 74-ом пленарном заседании 46-ой сессии Генеральной Ассамблеи ООН) // Режим доступу: Web: www. dobroedelo.ru/vrc/pravo
  50. Проблемні сім’ї: діти і батьки / Ю. М. Якубова; О. Г. Антонова-Турченко; Г. В. Святненко; М. М. Московка; Укр. ін-т соц. досліджень. – К. : Студцентр, 1998. – 137 с.
  51. Психология беженцев и вынужденных переселенцев: опыт исследований и практической работы / под ред. Г. У. Солдатовой. – М.: Смысл, 2008. – 279 с.
  52. Сейко Н. А. Соціальна педагогіка. Курс лекцій. / Н. А. Сейко. – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-тет, 2002. – 260 с.
  53. Сігаєва Л. Розуміння соціальних цінностей дорослою людиною: проблеми професійного навчання / Л. Сігаєва // Неперерв. проф. освіта: теорія і практика. – 2006. – № 3/4. – С. 182 – 189.
  54. Сігаєва Л. Є. Освіта дорослих для проблемних груп населення / Л. Є. Сігаєва // Вісн. Черкас. ун-ту. Сер. Пед. науки. – 2010. – Вип. 183, ч. 1. – С. 133 – 141.
  55. Сім’я в умовах становлення незалежної України (1991–2003 роки): Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2003 року. – К.: Держ. ін.-т проблем сім’ї та молоді, 2004. – 254 с.
  56. Сорочинська В. Є. Організація роботи соціального педагога: навчальний посібник / В. Є. Сорочинська. – К.: Кондор, 2010. – 198 с.
  57. Соціалізація особистості школяра / Науково-методичний центр «Українська етнопедагогіка і народознавство» / Л. Е. Орбан (ред.). – Івано-Франківськ, 1996. – 66 с.
  58. Соціальна та превентивна педагогіка: короткий термінол.-понятійн. Слов. / Укл: А. А. Марушкевич, Л. А. Сатановська. – Ніжин: Видавець ПП Лисенко М.М., 2014. – 272 с.
  59. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах: Метод. посібник. / І. Д. Звєрєва та ін. – К. : Держсоцслужба, 2006. – 104 с.
  60. Соціальні служби – родині: розвиток нових підходів в Україні \ За ред.І. М. Григи, Т. В. Семигіної. – К. : Дата Банк Україна, 2006. – 128 с.
  61. Сучасні проблеми жінок на ринку праці та шляхи їх вирішення. – К.: АТ видавництво Столиця, 1998. – 308 с.
  62. Технологии социальной работы с пожилыми людьми: Учеб.пособие для сотрудников учреждений социального обслуживания населения / Сост. С. А. Шахова, О. В. Джигкаева, Н. Б. Соловьева. – Иваново,
    2003. – 270 с.
  63. Типове Положення про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів праці (Затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 29.12.2001 №549) // Режим доступу: Web:www.nau.kiev.ua
  64. Федюнина С. М. Толерантность к межэтническим взаимодействиям с мигрантами в установках сотрудников силовых структур / С. М. Федюнина //Социально-гуманитарные знания, 2007. – N 3. – С. 151 – 158.
  65. Харченко С. Я. Соціалізація дітей та молоді в процесі соціально-педагогічної діяльності: теорія і практика: монографія / С. Я. Харченко / Науково-дослідний центр проблем соціальної педагогіки та соціальної роботи АПН України та Луганського національного ун-ту ім. Тараса Шевченка. – Луганська: Альма-матер, 2006. – 320 с.
  66. Холостова Е. И. Пожилой человек в обществе / Е. И. Холостова / Социально-технологический институт. – М., 1999. – 198 с.

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет психології

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА

Комплексного державного екзамену

у галузі знань 1801 – специфічні категорії

спеціальність – 8.18010020

«Управління навчальним закладом»

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

 

 

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні Вченої ради

факультету психології

протокол № 6 від «21» січня 2016 р.

Декан факультету психології

___________ Данилюк І. В.

 

 

 

Київ – 2016

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Державний кваліфікаційний екзамен зі спеціальності 8.18010020 «Управління навчальним закладом» має на меті визначення готовності магістрантів-випускників до реалізації професійних функцій управлінця навчального закладу. Програма для складання комплексного державного іспиту розроблена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» і відповідає вимогам якісної підготовки управлінських кадрів у галузі освіти.

У програмі відображено основні вимоги до випускників магістратури спеціальності «Управління навчальним закладом» факультету психології, які прослухали базові нормативні та спеціальні курси відповідно до навчального плану підготовки магістрів.

Основною вимогою до управлінця навчальним закладом є наявність у нього високого рівня готовності до професійної діяльності в умовах сучасного освітнього простору.

Головна мета комплексного державного іспиту – перевірка рівня сформованості готовності магістрів управлінців до професійної діяльності.

Випускники повинні:

знати:

-            теоретичні основи управління в освіті;

-            концептуальні підходи до управління навчальними закладами та шляхи їх реалізації;

-            зміст функцій управління та особливості їх реалізації на практиці;

-            сутність проблеми державного і модульного оцінювання результатів освітньої діяльності;

-            державні стандарти у системі освіти та їх моніторинг;

-            особливості етапів ліцензування освітньої діяльності, атестації та акредитації навчальних закладів;

-            наукові засади створення, реорганізації і ліквідації навчальних закладів;

-            специфіку і вимоги до атестації педагогічних і науково-педагогічних кадрів;

-            методологічні принципи, категорії, функції, форми та методи педагогічних досліджень;

-            тенденції розвитку міжнародної педагогічної реальності;

-            особливості  управління міжнародною освітньою діяльністю;

-            методологічні засади стандартизації у сфері освіти;

-            понятійно-термінологічний дискурс;

-            підходи до здійснення стандартизації освітньої діяльності;

-            особливості застосування позитивного досвіду європейського простору у вітчизняній педагогічній практиці;

-            соціально-економічні, правові і педагогічні засади співробітництва в сфері освіти в Європі;

-            підходи до стандартизації кваліфікацій системи вищої освіти країн – учасниць Болонського процесу.

вміти:

-            обирати оптимальну модель управління, ґрунтуючись на наукових підходах;

-            володіти формами і методами реалізації управлінських функцій у навчальних закладах різних типів;

-            регулювати та коригувати міжособистісні стосунки в колективах на засадах гуманістичних принципів управління;

-            аналізувати, узагальнювати й використовувати передовий зарубіжний і вітчизняний управлінський досвід, систематично підвищувати свою кваліфікацію;

-            визначати оптимальні підходи до оцінювання, моніторингу освітньої діяльності;

-            використовувати державні стандарти у системі освітньої діяльності навчального закладу;

-            використовувати набуті знання у процесі атестації, акредитації навчального закладу;

-            проводити атестацію педагогічних кадрів;

-            приймати управлінські рішення з урахуванням тенденцій розвитку світової педагогічної реальності;

-            отримувати об’єктивну, достовірну педагогічну інформацію для побудови теорій, концепцій, розробки програм розвитку організацій та навчальних закладів, установ науки, культури тощо;

-            використовувати методи збору та аналізу емпіричної інформації;

-            аналізувати педагогічну статистику та здійснювати математичну обробку отриманої емпіричної інформації;

-            складати аналітичний звіт щодо результатів наукового дослідження та формувати практичні рекомендації;

-            захистити концепцію педагогічного дослідження та репрезентування результатів;

-            знаходити і застосовувати в освітньо-управлінській діяльності професійно значущу інформацію про перебіг і розвиток євроінтеграційних процесів;

-            знаходити необхідну інформацію про стандарти європейського освітнього простору.

 

 

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ

Оцінка результатів складання державних іспитів здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в університеті та національною шкалою, і відображається у відповідних відомостях і протоколах роботи Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Шкала оцінювання

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету

Визначення

90 – 100

відмінно

Відмінно – відмінна відповідь, виконання роботи лише з незначною кількістю помилок

85 – 89

добре

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

75 – 84

Добре – загалом правильна відповідь, робота з певною кількістю грубих помилок

65 – 74

задовільно

Задовільно – непогано, але з великою кількістю недоліків

60 – 64

Достатньо – відповідь, робота задовольняє мінімальні критерії

1 – 59

незадовільно

Незадовільно

 

Усі екзаменаційні завдання зазначені в екзаменаційному білеті з комплексного державного іспиту. Підсумкова оцінка комплексного державного іспиту є середньозваженою оцінок за кожну складову екзаменаційного завдання.

Повторне складання (перескладання) державного іспиту з метою підвищення оцінки не дозволяється.

Критерії оцінки знань при складанні комплексного державного іспиту:

1. Оцінка «відмінно» – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно, самостійно та аргументовано його викладає під час усної відповіді на питання екзаменаційного білету, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань з опорою на обов’язкову та додаткову літературу.

2. Оцінка «добре» – студент достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає під час усної відповіді, в основному розкриває зміст теоретичних питань, спираючись при цьому на обов’язкову літературу. Але при викладанні деяких питань не достатня глибина та аргументація, допускаються при цьому окремі несуттєві неточності та незначні помилки.

3. Оцінка «задовільно» – студент загалом володіє навчальним матеріалом, викладає його основний зміст під час усної відповіді, але без глибокого всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, без використання необхідної літератури, допускаючи при цьому окремі суттєві неточності та помилки.

4. Оцінка «незадовільно» – студент не в повному обсязі володіє навчальним матеріалом, фрагментарно, поверхово (без аргументації та обґрунтування) викладає його під час усної відповіді, недостатньо розкриває зміст теоретичних питань, допускаючи при цьому суттєві неточності.

 

Критерії оцінки знань при складанні комплексного державного іспиту:

  1. На оцінку «відмінно» заслуговує відповідь, яка виявляє всебічне й глибоке знання матеріалу з обраної спеціальності, в тому числі ґрунтовні знання різнорідних джерел та рекомендованої літератури. Ця оцінка передбачає також вільну орієнтацію випускника в загальній педагогічній проблематиці профілюючої науки. Відповіді на всі питання білета, додаткові запитання повинні мати повний, вичерпний характер.
  2. Оцінка «добре» передбачає наявність міцних знань в обсязі навчальної програми відповідної спеціальності, знань основних джерел та матеріалів з додаткової літератури.
  3. Оцінка «задовільно» означає, що випускник володіє знаннями в обсязі навчальної програми, знає основні літературні джерела, обізнаний із проблематикою спеціальності.
  4. Оцінка «незадовільно» виставляється за відсутністю знань літературних джерел та основних проблем обраної наукової спеціальності.

 

 Тема 1. Становлення управління навчальними закладами як галузі наукового знання

Перші наукові школи управління. Підходи до управління.

Становлення вітчизняної науки управління освітою.

Характеристика сучасного етапу розвитку теорії управління. Розвиток вихідних понять і положень теорії управління освітніми системами. Функції управління. Компоненти управлінської діяльності.

Місце теорії управління навчальними закладами в загальній теорії наукового управління. Початковий етап розробки наукових підходів до управління навчальними закладами.

Еволюція управлінської думки й пошуки ідей ефективного управління. Перші наукові школи управління. Теорія «наукового управління» Ф. Тейлора. Класична теорія А. Файоля. Основні положення обох теорій, їх недоліки.

Поведінковий підхід до управління або «теорія людських відносин» Є. Мейо. Основні положення теорії. Провідні представники даної теорії. Принципові відмінності раціоналістичного й поведінкового підходів в управлінні.

Системний підхід до управління. Його сутність і вплив на розвиток управлінського мислення.

Ситуаційний підхід до управління. Основні ідеї ситуаційного підходу. Розвиток ідей ситуаційного підходу.

Процесуальний (функціональний) підхід до управління, його зв’язок з ідеями поведінкового, системного й ситуаційного підходів.

Загальна теорія управління й розробка проблем управління за кордоном. Основні періоди розвитку наукової теорії управління в країнах Західної Європи, США та інших країнах.

Становлення вітчизняної науки управління соціально-педагогічною системою.

Активізація досліджень із проблем управління в 70 – 90-х роках XX століття. Провідні вчені цього періоду та їх внесок у науку управління.

Розвиток науки управління навчальними закладами в незалежній Україні та її представники.

Характеристика сучасного етапу розвитку теорії управління. Основні документи в галузі освіти.

Основні тенденції сучасного етапу розвитку теорії управління. Нова парадигма управління. Адаптивне управління. Синергетичний підхід в управлінні.

 

Тема 2. Основні поняття і положення теорії управління освітніми системами

Сутність понять «управління», «керівництво», «соціальне управління», «менеджмент». Різноманіття визначень даних понять у науці управління.

Наука управління. Погляд учених на закономірності, предмет, об’єкт і завдання науки управління. Правила управлінської діяльності. Методи науки управління. Дослідження описово-пояснювального типу. Дослідження формуючого типу.

Поняття про систему й системний підхід. Ознаки системи. Класифікація систем. Загальні ознаки соціальної системи. Особливості школи, вищого навчального закладу як соціально-педагогічної системи. Система управління та її компоненти, зв’язок із зовнішнім середовищем.

Ціль як системоутворюючий елемент системи. Стратегічні й тактичні цілі. Вимоги до мети управління. Основні позиції цілепокладання.

Види й рівні управління в навчальному закладі.

Функції управління. Основні підходи до класифікації функцій управління в сучасній науково-педагогічній літературі. Взаємодія і взаємозв’язок функцій управління як видів цілеспрямованої управлінської діяльності. Управлінський цикл у навчальному закладі. Поняття про розвиток і функціонування навчального закладу.

Компоненти управлінської діяльності. Пізнавальний і комунікативний види діяльності. Конструктивна й організаційна діяльність.

Зміст управління і його рушійні сили.

 

Тема 3. Сучасні підходи до управління навчальними закладами

Стратегічні напрями педагогічного менеджменту. Демократизація педагогічного менеджменту. Актуальність проблеми. Мета демократизації управління навчальними закладами. Сутність і умови демократизації. Рівні й форми участі педагогів в управлінні навчальним закладом. Групові й індивідуальні форми участі.

Основні шляхи здійснення демократизації управління. Колективна підготовка й ухвалення управлінського рішення. Диференціація й індивідуалізація навчально-виховного процесу. Створення органів самоврядування. Гуманізація відносин учасників освітнього процесу. Демократизація функцій управління. Умови підвищення ролі педагогів в управлінні. Переваги й недоліки централізації й децентралізації управління.

Принципи й методи управління. Поняття про принципи управління. Загальні принципи освітнього менеджменту. Принципи управління як основа управління. Підходи до класифікації принципів управління.

Поняття про методи управління. Функції методів управління.

Основні підходи до класифікації методів управління. Організаційно-розпорядчі методи управління. Організаційно-педагогічні методи управління. Соціально-психологічні методи управління як методи мотивації. Економічні методи управління.

Модернізація методів управління. Класифікація методів управління з урахуванням джерела інформації: вербальні, дослідницькі, ілюстративно-показові, техніко-технологічні. Підходи до класифікації методів управління.

Вибір методів управління.

 

Тема 4. Керівник навчального закладу як суб’єкт управлінської діяльності. Управлінська культура керівника

Вимоги до професійної діяльності керівника навчального закладу й рівні його кваліфікації. Управлінські знання й уміння керівника. Фактори, що впливають на ефективне управління й залежні від самого керівника. Відмінність менеджера від керівника традиційної системи. Сучасні підходи до складання психограми керівника.

Теорія лідерства в управлінні. Стилі управління та їх типологія. Ситуативна модель керівництва. Коучинг – новий стиль в управлінні.

Управлінська культура керівника як системне явище та її інтерпретація в сучасних дослідженнях. Компоненти культури: аксіологічний, технологічний, індивідуально-творчий.

Різноманітність культур керівника: загальна, політична, правова, естетична культура, культура спілкування та їх характеристика. Класифікація видів культур керівника відповідно специфіки його діяльності: культура адміністративного апарата, культура процесу управління, культура умов праці, культура документації.

Рівні культури управління.

 

Тема 5. Управління персоналом навчального закладу

Управління персоналом навчального закладу: поняття, структура. Поняття й структура управління. Людський фактор та його роль у розвитку навчального закладу як організації. Трудовий потенціал навчального закладу. Управління персоналом у системі управління навчальними закладами.

Концептуальні основи управління персоналом. Теорії управління персоналом. Філософія управління персоналом. Концепції управління персоналом. Закономірності й принципи управління персоналом. Методи управління персоналом.

Основи формування системи керівництва персоналом. Організаційне проектування системи управління персоналом. Методи побудови системи управління персоналом. Цілі й функції системи управління персоналом. Види структур системи управління персоналом.

Основи кадрового планування. Формування кадрової політики. Стратегія управління персоналом. Сутність і зміст кадрового планування. Кадровий контролінг і кадрове планування. Оперативний план роботи з персоналом.

Технологія найму, оцінки й відбору персоналу. Джерела й проблеми наймання персоналу. Ділова оцінка й відбір претендентів. Організація відбору претендентів на вакантну посаду. Добір і розстановка персоналу. Організація атестації персоналу.

Технологія управління профорієнтацією, адаптацією й навчанням персоналу. Соціалізація персоналу. Сутність і види профорієнтації й адаптації персоналу. Управління профорієнтацією й адаптацією персоналу. Організація навчання персоналу.

Технологія управління розвитком і поведінкою персоналу. Поняття й етапи ділової кар’єри. Управління діловою кар’єрою. Система службово-професійного просування. Управління кадровим резервом. Мотивація й стимулювання трудової поведінки.

 

Тема 6. Філософія освіти

Завдання педагогічної неології: розкриття джерел нового, розробка типології нового, визначення критеріїв новизни.

Педагогічна аксіологія як вчення про природу цінностей.

Педагогічна праксеологія як вчення про ефективність педагогічної діяльності.

Передовий педагогічний досвід, його головні етапи: виявлення, вивчення, постановка, узагальнення, розповсюдження, втілення. Орієнтовні критерії передового педагогічного досвіду. Види передового педагогічного досвіду: новаторський досвід, в основі якого нова педагогічна ідея; зразковий (репродуктивний) ґрунтується на вже існуючих положеннях; дослідницький – в основі лежить експериментальний пошук і має оригінальні дані на рівні відкриття; раціоналізаторський – удосконалення практики навчання і виховання на основі творчих ідей.

Етапи впровадження педагогічної ідеї в практику: початковий (наявність спільних педагогічних основ з навчально-виховної роботи); головний (створення планів, програм, посібників); завершальний (розробка нормативних документів з метою виконання головних завдань з навчально-виховної роботи).

Основні поняття: філософія освіти, концепція нововведень, педагогічна теорія інноваційних процесів, неологія, аксіологія, праксеологія, передовий педагогічний досвід, види передового педагогічного досвіду, етапи впровадження педагогічної ідеї в практику.

 

Тема 7. Цілісний педагогічний процес у навчальних закладах України

Актуальні проблеми педагогічного процесу, його теоретичне обґрунтування в науковій педагогічній літературі. Загальні теоретичні основи педагогічного процесу, його розуміння цілісності в широкому і вузькому сенсі слова, рушійні сили. Спільність та специфіка навчання і виховання в цілісному педагогічному процесі.

Основні властивості педагогічного процесу, його система (мета, завдання, зміст, діяльність, результат), закономірності – об’єктивні (виховний і розвивальний характер навчання; зумовленість навчання суспільними потребами; залежність ефективності навчального процесу від умов, в яких він відбувається; залежність навчання від вікових і реальних навчальних можливостей особистості, інші); суб’єктивні (залежність навчання від організації пізнавальної діяльності особистості; залежність рівня та якості засвоєння знань від значущості для особистості його змісту; залежність форм, методів і засобів навчання від його змісту; залежність ефективності процесу навчання від тісного зв’язку його компонентів тощо) та принципи (природовідповідності; науковості; виховного та розвивального навчання; наочності; систематичності і послідовності; свідомості й активності навчання; індивідуалізації та оптимізації навчання; гуманізації, демократизації, сугестопедичності навчання; художності, емоційності процесу навчання тощо).

 

Тема 8. Педагогічна теорія інноваційних процесів та педагогічна інноватика

Педагогічна теорія інноваційних процесів як складова частина загальної теорії інновацій. Неологія, аксіологія і праксеологія як складові частини педагогічної інноватики. Передовий педагогічний досвід та його структурні елементи як змістовна частина праксеології.

Завдання педагогічної інноватики: обґрунтування місця педагогічної інноватики в системі педагогічного знання; визначення головних функцій педагогічної інноватики, створення та використання педагогічних нововведень на прикладі педагогічного досвіду та педагогічного новаторства; розробка понятійно-категорійного апарата основ педагогічної інноватики; розкриття тенденцій розвитку інноваційних процесів в системі освіти. Співвідношення педагогічної практики та науки, розробка рекомендацій з організації та здійснення інноваційних процесів.

Напрями педагогічної інноватики: світова педагогіка, сучасна педагогіка, суперечності в розвитку інноваційних процесів в системі освіти, оновлення педагогічної практики, склад, структура та функції педагогічної інноватики, умови реалізації інноваційних процесів у педагогіці, норми діяльності організаційних процесів педагогіки.

Основні поняття: філософія освіти, концепція нововведень, педагогічна теорія інноваційних процесів, неологія, аксіологія, праксеологія, передовий педагогічний досвід, види передового педагогічного досвіду, етапи впровадження педагогічної ідеї в практику.

 

Тема 9. Методи та методика педагогічного дослідження

Форми відображення педагогічної дійсності: емпіричне пізнання, художньо-образна форма пізнання, наукове пізнання.

Ознаки належності педагогіки до сфери науки: цілі та їх характер, виділення спеціального об’єкту дослідження, використання спеціальних засобів пізнання, однозначність термінології.

Ознаки педагогічного дослідження: наукова проблема, тема, актуальність, об’єкт, предмет, мета, задачі, гіпотеза, наукова новизна, значення для науки, значення для практики, результати дослідження.

Вимоги до результату педагогічного дослідження: суспільна актуальність, наукова новизна, наукова об’єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендації для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності, визначення міри, меж і умов ефективного використання отриманих результатів.

Етапи педагогічного дослідження: визначення проблеми дослідження, яка має актуальне життєве значення; ґрунтовне і всебічне вивчення встановлених наукою фактів, висновків; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези; здійснення експериментальної роботи; вивчення передового досвіду; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою; узагальнення результатів дослідження, їх упровадження в життя.

 

Форми організації і управління науково-дослідною роботою у вищих навчальних закладах. Управління науково-дослідною діяльністю вищого навчального закладу.

Особливості управління науково-дослідною та експериментальною діяльністю у вищому навчальному закладі.

Удосконалення форм організації і управління науково-дослідною роботою у вищих навчальних закладах.

Об’єктивні передумови удосконалення форм організації наукової роботи.

Організація науково-дослідної роботи на різних етапах навчання у вищому навчальному закладі.

Науково-дослідна частина – основний орган управління науково-дослідною роботою у вищому навчальному закладі.

Форми організації й управління науково-дослідною роботою студентів.

Система академічного науково-дослідного інституту. Управління в системі академічного науково-дослідного інституту. Класифікація наукових досліджень. Організаційна структура науково-дослідного інституту та його підрозділів. Фінансування науково-дослідної роботи. Управління організацією праці.

 


Тема 10. Сутність, загальна характеристика, актуальні проблеми вищої освіти з погляду Болонської угоди

Порівняльна педагогіка: сутність, ґенеза, зміст. Характеристика змісту освіти в провідних державах світу. Специфічні риси вищої освіти в країнах Європи, США і Японії. Система контролю держави й суспільства за якістю спеціалістів в США. Елітні вузи. Документи про освіту в зарубіжних країнах. Суттєвий та змістовий аспекти Болонського процесу.

Характеристика основних положень удосконалення вищої освіти в країнах, які підписали Болонську угоду: прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів; запровадження двох циклів навчання: бакалавр, магістр; упровадження кредитної системи відповідно до європейської системи трансферу кредитів ECTS; контроль за якістю освіти; забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору; поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти тощо.

 

Тема 11. Дидактична характеристика змісту освіти та тенденція її вдосконалення

Зміст освіти: дефініція, державні стандарти, історія та актуальні проблеми. Структура змісту освіти: знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності, досвід емоційного ставлення до світу.

Характеристика найвідоміших теорій освіти, які в різний час впливали на зміст освіти: формальна, матеріальна, дидактичний утилітаризм, проектна система, проблемно-комплексна, теорія структуралізму тощо. Нормативні основи реалізації змісту освіти в сучасних навчальних закладах. Навчальні плани і програми навчальних дисциплін. Наукові вимоги до формування змісту освіти. Стратегія відбору та структурування змісту освіти під час підготовки викладача до заняття.

 

Тема 12. Ліцензування та акредитація навчальних закладів. Оцінювання результатів освітньої діяльності

Проблеми оцінювання результатів освітньої діяльності. Сутність і структура результатів освітньої діяльності. Відносна абсолютна стратегії оцінювання результатів освітньої діяльності. Початкова точка відліку в оцінюванні результатів освітньої діяльності. Інтегральна характеристика результатів освітньої діяльності. Якісна інтеграція кількісних показників результатів освітньої діяльності. Результати освітньої діяльності як складова ефективності функціонування навчального закладу в цілому.

Державні стандарти у системі освіти. Нормативне забезпечення ефективності діяльності й державні стандарти освіти дошкільних навчальних закладів. Нормативне забезпечення ефективності діяльності й державні стандарти освіти загальноосвітніх навчальних закладів. Нормативне забезпечення ефективності діяльності й державні стандарти освіти позашкільних навчальних закладів. Нормативне забезпечення ефективності діяльності й державні стандарти освіти професійно-технічних навчальних закладів. Нормативне забезпечення ефективності діяльності й державні стандарти освіти вищих навчальних закладів. Методика використання показників нормативного забезпечення і даних державних стандартів освіти в оцінюванні діяльності навчальних закладів.

Моніторинг стандартів освіти. Моніторинг та оцінювання різних систем освіти. Розробка систем показників. Моніторинг когнітивних результатів. Моніторинг  результатів. Міжнародні стандарти та їх порівняння в галузі освіти.

Атестація закладів освіти. Мета і завдання атестації навчальних закладів. Законодавчо-нормативне забезпечення атестації навчальних закладів. Підготовка навчального закладу до атестації. Порядок проведення атестації навчальних закладів. Висновки за результатами проведення атестації навчального закладу. Використання банку даних результатів атестації навчальних закладів.

Акредитація в системі вищої освіти. Мета і завдання акредитації навчальних закладів. Законодавчо-нормативне забезпечення акредитації навчальних закладів. Підготовка навчального закладу до акредитації. Порядок проведення акредитації навчальних закладів. Висновки за результатами проведення акредитації навчального закладу. Використання банку даних результатів акредитації навчальних закладів.

Ліцензування освітньої діяльності. Мета і завдання ліцензування освітньої діяльності. Законодавчо-нормативне забезпечення ліцензування освітньої діяльності. Підготовка навчального закладу до ліцензування. Порядок проведення ліцензування освітньої діяльності. Висновки за результатами проведення ліцензування.

Створення, реорганізація та ліквідація навчальних закладів. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих відділам освіти. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих управлінням освіти. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України чи іншим міністерствам і відомствам. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих Кабінету Міністрів України. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, що перебувають у муніципальній власності. Порядок створення, реорганізації та ліквідації приватних навчальних закладів.

Атестація педагогічних та науково-педагогічних кадрів. Мета і завдання атестації  педагогічних та науково-педагогічних кадрів. Законодавчо-нормативне забезпечення атестації педагогічних та науково-педагогічних кадрів. Підготовка до проведення атестації педагогічних та науково-педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації. Порядок проведення атестації й аналіз висновків за результатами проведення атестації педагогічних та науково-педагогічних кадрів.

 

 РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія: Підручник для студ., асп. та мол. викл. вузів / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
  2. Архангельский С. И. Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. / С. И. Архангельский. – М. : Высш. шк., 2002. – 413 с.
  3. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: навч.-метод. посіб. для студ. ВНЗ / Л. В. Артемова. – К. : Кондор, 2012. – 271 с.
  4. Баєва О. В. Основи менеджменту : практикум : навч. посіб. / О. В. Баєва, Н. І Новальська, Л. О. Згалат-Лозинська. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 524 с.
  5. Бартєнєва І. О. Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / І. О. Бартєнєва, І. М. Богданова, І. М. Бужина, Н. І. Дідусь, М. С. Дмитрієва. – О. : Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського, 2002. –344 c.
  6. Березняк Є. С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи : метод. посіб. для керівників шк. / Є. С. Березняк. – К.: АПН України, Інститут педагогіки, 1996. – 64 с.
  7. Булах І. Є. Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. – К. : ЦМК МОЗ України; УДМУ, 1993. – 221 с.
  8. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко та ін. – К. : Знання, 2005. – С. 46-94.
  9. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи : підруч. за модульно-рейтинговою системою навч. для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 383 с.
  10. Губерський Л. В. Філософія як теорія та методологія розвитку освіти / Л. Губерський, В. Андрущенко. – К. : МП Леся, 2008. – 516 с.
  11. Гусева Н. Д. Акмеологическая деятельность преподавателя высшей школы / Н. Д. Гусева / Под ред. Н. В. Кузьминой – Гаршиной, Л. Е. Варфоломеевой, Н. В. Скворцова. – М. : Исслед. центр проблем качества підготовки специалистов, 2004. – 312 с.
  12. Дмитриченко М. Ф. Вища освіта і Болонський процес : навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська, В. Д. Данчук. – К. : Знання України, 2007. – 440 с.
  13. Закон України «Про вищу освіту» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
  14. Зварич І. М. Педагогічні засади оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США : монографія / І. М. Зварич. – К. : Фенікс, 2008. – 209 с.
  15. Кловак Г. Т. Основи педагогічних досліджень : навч. посіб. для вищих пед. навч. закладів / Г. Т. Кловак. – Чернігів : Чернігів. держ. центр наук.-техн. і економ. інформації, 2003. – 260 с.
  16. Козяр М. М. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / М. М. Козяр, М. С. Коваль. – К. : Знання, 2013. – 327 с.
  17. Краевский В. В. Методология педагогіки / В. В. Краевский. – Чебоксары : Изд-во Чувашского ун-та, 2001. – 208 с.
  18. Крижко В. В. Аксіологічний потенціал державного управління освітою : навч. посіб. / В. В Крижко, І. О. Мамаєва. – К. : Освіта України, 2005. – 224 с.
  19. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / А. І. Кузьмінський. – К. : Знання, 2005. – 486 с.
  20. Марушкевич А. А. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / А. А. Марушкевич, Н. В. Кошечко. – К. : ВПЦ «Київський університет» 2007. – 80 с.
  21. Національна доктрина розвитку освіти / Нормативно-правове забезпечення освіти : у 4-х ч. – Харків : Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 6-8, 13-16,18-23.
  22. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року / Схвалено Указом Президента України № 344/2013, 25.06.2013. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.4.rada.gov.ua./laws/show/344/2013/page74.
  23. Островерхова Н. М. Ефективність управління загальноосвітньою школою : соціально-педагогічний аспект / Н. М. Островерхова, Л. І. Даниленко. – К. : Школяр, 1995. – 301 с.
  24. Положення «Про державний вищий навчальний заклад» (Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074.). [Електронний ресурс] / – Режим доступу: www.mon.gov.ua.
    1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (наказ Міносвіти 02.06.1993 р. № 161) // Вища освіта в Україні. Нормативно-правове регулювання / За заг. ред. А. П. Зайця, В. С. Журавського. – К. : Форум, 2003. – С. 413-432.
    2. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341) // Вища школа. – 2012. –№ 4. – С. 75-85.
    3. Соловей М. І. Методологія та технологія науково-педагогічних досліджень : посіб. для студ. вищих навч. закладів / М. І. Соловей, Є. С. Спіцин, В. В. Кудіна. – [Вид. 2-ге, переробл. і доп.]. – К. : Ленвіт, 2009. – 192 с.
    4. Спіцин Є. С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти / Є. С. Спіцин. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 120 с.
    5. Третьяченко В. В. Колективні суб’єкти управління : формування, розвиток та психологічна підготовка / В. В. Третьяченко. – К. : Стилос, 1997. – 585 с.
    6. Чугаєвський В. Г. Учнівське самоврядування в національній школі : навч.посіб. / В. Г. Чугаєвський. – К. : ВПЦ «Київський університет», 2006. – 127 с.

  

Додаткова:

  1. Арцев М. Н. Педагогика и психология высшей школы : эксперимент. уч. авт. программа / М. Н. Арцев. – М. : ИЦПКПС, 2005. – 43 с.
  2. Бережнова Е. В. Идея университетской дидактики : становление и перспективы развития / Е. В. Бережнова // Педагогика. – 2013. – №5.– С. 57-62.
  3. Бондаренко Л. Ю. Изменения в структуре и социальном статусе преподавателей высшей школы / Л. Ю. Бондаренко // Социологические исследования. – 2000. – № 10. – С. 125-127.
  4. Бондарчук Ю. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу / Ю. Бондарчук, Г. Чуйко, Н. Чуйко // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 35-41.
  5. Буркова Л. В. Соціономічні професії : інноваційна підготовка фахівців у Вищих навчальних закладах : монографія / Л. В. Буркова. – К. : ТОВ «Інформаційні системи», 2010. – 278 с.
  6. Быкова В. Г. Управленец старой формации или менеджер новой формации? / В. Г. Быкова //Завуч. – 2003. – № 1. – С. 130-132.
  7. Ванійленко Т. В. Основи професійного самовдосконалення педагога : метод. реком. / Т. В. Ванійленко. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – 20 с.
  8. Васильев Л. И. Развивающийся образовательный процесс в вузе / Л. И. Васильев // Педагогика. – 2013. – № 1. – С. 68-75.
  9. Васильченко Л. В. Як оцінювати культуру управління? / Л. В. Васильченко // Директор школи. – Україна. – 2001. – № 3. – С. 50-55.
  10. Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51-55.
  11. Владимирська Є. Якість освіти як філософія та педагогіка розуміння доцільного / Є. Владимирська // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 108-113.
  12. Всесвітня декларація про вищу освіту для ХХІ ст. :підходи, практичні заходи та рамки пріоритетних дій, спрямованих на реформу та розвиток вищої освіти, схвалені Всесвітньою конвенцією з вищої освіти в Парижі 9 жовтня 1998 року // Образование в ХХІ веке. – К., 2001. – С. 29 – 30.
  13. Дробноход М. Проблема формування управлінської еліти в Україні / М. Дробноход, В. Левицький // Освіта і управління. – 1997. – Т. 1. –№ 4. – С. 29-36.
  14. Даценко В. В. Организация научно-исследовательской работы студентов в техническом вузе (Украина) / В. В. Даценко // Педагогика. – 2013. – № 5.– С. 101-104.
  15. Дзундза А. Вища школа : до проблеми тестування / А. Дзундза, Н. Лосєва // Освіта і управління. – 2003. – Т. 6. – № 3. – С. 114-118.
  16. Добрянський І. Сучасні тенденції розвитку вищої школи : соціокультурний, регіональний та особистісний аспект / І. Добрянський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 22-28.
  17. Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии : учебник / В. И. Журавлев. – М. : Рос. пед. агенство, 1995. – 253 с.
  18. Закон України «Про вищу освіту» // Урядовий кур’єр. – 15 травня 2002 р. – № 86. – С. 11-20.
  19. Зварич І. М. Тестування педагогічної компетентності викладачів США / І. М. Зварич // Вища освіта України. – 2012. – № 4. – С. 92-99.
  20. Змеев С. И. Компетенция и компететности преподавателя высшей школы ХХІ века / С. И. Змеев // Педагогика. – 2012. – № 5. – С. 69-74.
  21. Карамушка Л. М. Психологічний аналіз особистісних характеристик керівників традиційних і нових типів навчальних закладів / Л. М. Карамушка // Потенціал управлінських систем : питання формування та розвитку. – К., 1993. – Ч. 1. – С. 102-103.
  22. Колот А. Реалізація основних принципів Болонської декларації при підготовці фахівців економічного профілю / А. Колот// Вища школа. – 2004. – №№ 2/3. – С. 20-33.
  23. Концептуальная модель и макет образовательного стандарта высшего образования стран СНГ. – М. : Исслед. центр проблем качества подгот. специалистов, 2006. – 17 с.
  24. Королюк С. В. До проблеми розвитку управлінської культури сучасного директора школи / С. В. Королюк // Директор школи. – 2005. – № 13. – С. 3-5.
  25. Короткий енциклопедичний словник зарубіжних педагогічних термінів / За ред. І. Г. Тараненко, Б. Ф. Мельниченка, Г. В. Степенко. – К. : ІСДО, 1996. – 68 с.
  26. Корсак К. Оцінювання якості роботи вищої школи. Світові тенденції і національні традиції / К. Корсак, О. Поживілова // Науковий світ. – 2002. – № 13. – С. 7-21.
  27. Куклін О. Стратегічні пріоритети розвитку вищої освіти України / О. Куклін // Вища школа. – 2012. – № 8. – С. 28-36.
  28. Локшина О. Світові тенденції (з історії становлення та розвитку моніторингу якості освіти) / О. Локшина // Управління освітою. – 2003. – № 5. – С. 11-23.
  29. Малихін А. Тестовий контроль і підвищення якості освіти у вищій педагогічній школі / А. Малихін // Рідна школа. – 2006. – № 6. – С. 9-11.
  30. Методология и методы социально-педагогических исследований : науч., учебно-метод. пособ. для студ., магистр., аспир. и спец. в области воспит. и образ. соц. педагогов и соц. работников / С. Я. Харченко, Н. С. Кратинов, А. Н. Чиж, В. А. Кратинова. – Луганск : Альма-матер, 2001. – 216 с.
  31. Олексенко В. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ / В. Олексенко // Вища освіта України. – 2004. – № 2. – С. 66-70.
  32. Олійник В. Концептуальні засади підготовки педагогічних та керівних кадрів освіти України в сучасних умовах / В. Олійник, Л. Даниленко // Педагогічні інновації : ідеї, реалії, перспективи. – К. : Логос, 2001. – Вип. 4. – С. 69-78.
  33. Органи студентського самоврядування : активізація громадянської, соціальної, патріотичної свідомості студентської молоді : методичні рекомендації / Укл. О. П. Корольчук, М. І. Поночовний. – К., 2001. – 18 с.
  34. Примірний статут вищого навчального закладу (Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 5 лютого 2003 р. № 60) [Електронний ресурс] / – Режим доступу: www.mon.gov.ua.
  35. Свенцицкий А. Л. Социальная психология управления / А. Л. Свенцицкий. – Л. : Изд.-во Ленинградского университета, 1986. – С. 120-128.
  36. Сидорова А. Студенческое самоуправление : теория и практика / А. Сидорова // Almamater. – 2000. – № 2. – С. 34-35.
  37. Супрунова Л. Л. Дифференцированный подход к обучению в высшей школе США / Л. Л. Супрунова, А. В. Иванова // Педагогика. – 1998. – № 8. – С. 105-112.
  38. Яблонський В. До історії освітніх реформ / В. Яблонський // Освіта і управління. – 2002. – Т. 2. – № 1. – С. 80-86.
  39. Яламов Ф. Г. Многомерные педагогические компетенции / Ф. Г. Яламов // Педагогика. – 2012. – № 4. – С. 45-53.

 

Питання до комплексного державного іспиту зі спеціальності 8.18010020 «Управління навчальним закладом»

освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр»

 

Питання базового блоку

  1. Актуальні ідеї менеджменту освітньої галузі.
  2. Структура управління університетом.
  3. Особливості менеджменту освіти у XX ст.
  4. Організація управління освітою в радянські часи.
  5. Управлінська діяльність А. С. Макаренка.
  6. Забезпечення управління освітою на сучасному етапі.
  7. Цикли управління навчальним закладом.
  8. Основні документи про організацію освіти в Україні та їх загальна характеристика.
  9. Шляхи розвитку міжнародного співробітництва в галузі менеджменту освіти періоду незалежності.
  10. Класифікація і характеристика методів наукового прогнозування. Прогностичні методи в педагогіці.
  11. Проблема закономірностей управління навчальним закладом у вітчизняній науці
  12. Основні напрями та об’єкти педагогічного прогнозування.
  13. Загальна характеристика прогностичних досліджень у педагогіці. Етапи прогностичного дослідження.
  14. Загальні підходи до оцінки якості освіти.
  15. Основні принципи управління якістю освіти.
  16. Системний підхід до організації контролю.
  17. Визначення якості освіти методами педагогічного тестування і рейтингових підходів.
  18. Сутність педагогічного тестування. Завдання та їх класифікація.
  19. Особливості рейтингових систем і підходів.
  20. Загальні принципи управління науковою діяльністю.
  21. Шляхи формування та вдосконалення педагогічної майстерності вчителя загальноосвітнього навчального закладу.
  22. Суть управління науковою діяльністю.
  23. Права і обов’язки вчених і наукових працівників.
  24. Структура наукової установи.
  25. Національна академія наук України та галузеві академії наук.
  26. Повноваження суб’єктів державного регулювання та управління науковою і науково-дослідною діяльністю.
  27. Повноваження Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України у сфері наукової та науково-дослідної діяльності.
  28. Особливості управління науково-дослідною та експериментальною діяльністю у вищому навчальному закладі.
  29. Педагогічний аналіз у структурі управління навчальним закладом.
  30. Організація науково-дослідної роботи на різних етапах навчання у вищому навчальному закладі.
  31. Науково-дослідна частина – основний орган управління науково-дослідною роботою у вищому навчальному закладі.
  32. Форми організації і управління науково-дослідною роботою студентів.
  33. Особливості управління науково-дослідною та експериментальною діяльністю у професійно-технічному навчальному закладі.
  34. Організаційна структура науково-дослідного інституту та його підрозділів.
  35. Управління організацією праці.
  36. Шляхи формування та вдосконалення педагогічної майстерності викладача вищої школи.
  37. Вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.
  38. Структура особистості керівника вищого навчального закладу.
  39. Організаційні засади діяльності експертної комісії.
  40. Порядок проведення ліцензійної експертизи ВНЗ.
  41. Порядок проведення акредитації вищих навчальних закладів.
  42. Сутність основних положень атестації професійно-технічних закладів.
  43. Навчальний заклад як системне утворення.
  44. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти.
  45. Шляхи формування та вдосконалення педагогічної майстерності педагога позашкільної освіти.
  46. Нормативи ліцензування надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.
  47. Особливості управління науково-дослідною та експериментальною діяльністю у загальноосвітньому навчальному закладі.
  48. Вимоги ліцензування надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.
  49. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері професійно-технічної освіти.
  50. Шляхи формування та вдосконалення педагогічної майстерності педагогічних працівників дошкільного навчального закладу.
  51. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері позашкільної освіти.
  52. Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері дошкільної освіти.
  53. Порядок ліцензування освітніх послуг у сфері загальної середньої освіти.
  54. Державна система організації та управління науковими дослідженнями.
  55. Основні напрями науково-дослідної діяльності студентів вищого навчального закладу.
  56. Напрями діяльності з реалізації системного підходу доуправління навчальним закладом.
  57. Етапи наукового дослідження, їх характеристика.
  58. Види та структура планів роботи навчального закладу.
  59. Методи науково-педагогічних досліджень, різні погляди на їх класифікацію.
  60. Аналіз й узагальнення педагогічного досвіду.
  61. Шляхи запровадження досягнень педагогічної науки у практику.
  62. Сутність і специфіка педагогічного експерименту.
  63. Зміст, організація та методика формувального експерименту.
  64. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики.
  65. Методика роботи з анкетою-тестом оцінки та самооцінки якості професійної діяльності викладача вищої школи.
  66. Основні напрями науково-дослідної діяльності учнів загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладів.
  67. Діагностика якості проведення лекційного та семінарського занять у ВШ.
  68. Загальні та специфічні принципи організації наукової праці.
  69. Характеристика особистісних рис дослідника.
  70. Загальні вимоги до проведення наукового дослідження.
  71. Предмет, критерії і принципи контролю.
  72. Організація контролю навчального процесу у ВНЗ.
  73. Види, форми та методи контролю навчальних досягнень студентів.
  74. Педагогічні вимоги до організації контролю за навчальними досягненнями студентів.
  75. Організація контролю успішності студентів у зарубіжній ВШ.

 

 

Питання спеціалізації

  1. Сутність процесу навчання у вищому навчальному закладі.
  2. Структура системи стандартів вищої освіти
  3. Навчальний і робочий (оперативний) навчальний план.
  4. Організація процесу навчання у вищому навчальному закладі.
  5. Навчально-методичне забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі.
  6. Навчальний час студента вищого навчального закладу.
  7. Робочий час викладача вищого навчального закладу.
  8. Права та обов’язки викладачів вищих навчальних закладів.
  9. Права та обов’язки студентів вищих навчальних закладів.
  10. Інтеграція навчальної і наукової діяльності у вищому навчальному закладі.
  11. Основні види методичної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
  12. Основні види наукової роботи науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
  13. Основні види організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів.
  14. Державна атестація випускників вищих навчальних закладів.
  15. Діяльність державної атестаційної комісії у вищому навчальному закладі.
  16. Відрахування студентів вищих навчальних закладів.
  17. Поновлення студентів вищих навчальних закладів.
  18. Переведення студентів вищих навчальних закладів.
  19. Моніторинг освітньої діяльності вищого навчального закладу.
  20. Планування роботи ВНЗ.
  21. Підготовка засідань Вченої ради університету (факультету).
  22. Права та обов’язки ректора ВНЗ.
  23. Проведення засідань ректорату, засідань кафедр, оперативно-службових нарад у ВНЗ.
  24. Кафедра як структурний підрозділ ВНЗ.
  25. Управління інформатизацією вищого навчального закладу.

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Факультет психології

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр"

Спеціальність 8.18010020 "Управління навчальним закладом"

Комплексний державний іспит

 

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

 

1.

2.

3.

4.

 

 

Затверджено на засіданні Вченої ради факультету психології,

протокол № 8 від 21.04.2015 р.

Голова вченої ради І. В. Данилюк