Програма державних іспитів

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

 

Факультет психології

   

 

ПРОГРАМА

 

Комплексного державного іспиту

у галузі знань 05 – соціальні та поведінкові науки

спеціальність – 053 «Психологія»

освітній рівень «магістр»

 

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні Вченої ради

факультету психології

протокол № ___ від ___________ 2018 р.

Декан факультету психології

____________________Данилюк І. В

 

  

 

 

 

 

 

Київ – 2018


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Комплексний іспит зі спеціальності 053 «Психологія» має на меті визначення готовності випускників освітнього рівня «магістр» до реалізації професійних функцій психолога. Програма для складання комплексного державного іспиту розроблена відповідно до освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітнім рівнем «магістр» і відповідає вимогам якісної підготовки психологів-практиків, дослідників, викладачів.

У програмі комплексного екзамену відображено основні вимоги до випускників магістратури освітньої програми «Психологія» факультету психології, які прослухали обов’язкові курси, дисципліни за вибором ВНЗ і дисципліни вільного вибору студентів відповідно до навчального плану підготовки магістрів.

Основною вимогою до психолога є сформованість у нього готовності до самостійної професійної діяльності в умовах українського суспільства, що швидко трансформується.

 

Головна мета комплексного державного іспиту – перевірка рівня сформованості готовності магістрів психології до професійної діяльності.

 Випускники повинні:

 

знати:

 - головні теорії психологічної науки;

 - методологічні основи психологічного дослідження;

 - методичні засади дослідження в галузі психології;

 - провідні теоретичні моделі окремих галузей психології;

 - технології практичної психологічної роботи.

 

вміти:

 - критично аналізувати психологічні концепції та підходи;

 - самостійно визначати концептуальні основи дослідження;

 - планувати емпіричне дослідження;

 - визначати потребу в психологічному втручанні та допомозі;

 - забезпечувати вирішення психологічних проблем в різних галузях суспільної практики.

 Оцінка результатів складання державних іспитів здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в університеті та національною шкалою, і відображається у відповідних відомостях і протоколах роботи Екзаменаційної комісії (ЕК).

 

Шкала оцінювання

100-бальна шкала Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету Визначення
90 – 100 відмінно Відмінно – відмінна відповідь, виконання роботи лише з незначною кількістю помилок
85 – 89 добре Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
75 – 84 Добре –загалом правильна відповідь, робота з певною кількістю грубих помилок
65 – 74 задовільно Задовільно– непогано, але з великою кількістю недоліків
60 – 64 Достатньо – відповідь, робота задовольняє мінімальні критерії
1 – 59 незадовільно Незадовільно

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Усі екзаменаційні завдання зазначені в екзаменаційному білеті з комплексного державного іспиту. Підсумкова оцінка комплексного державного іспиту є середньозваженою оцінок за кожну складову екзаменаційного завдання.

 Повторне складання (перескладання) державного іспиту з метою підвищення оцінки не дозволяється.

 

Критерії оцінки знань при складанні комплексного державного іспиту:

 

1. Оцінка «відмінно» – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно, самостійно та аргументовано його викладає, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань з опорою на обов’язкову та додаткову літературу.

 

2. Оцінка «добре» – студент достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає, в основному розкриває зміст теоретичних питань, спирається при цьому на обов’язкову літературу. Але при викладі деяких питань глибина та аргументація не є достатніми, допускаються окремі несуттєві неточності та незначні помилки.

 

3. Оцінка «задовільно» – студент загалом володіє навчальним матеріалом, викладає його основний зміст, але без глибокого всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, без використання необхідної літератури, допускає окремі суттєві неточності та помилки.

 

4. Оцінка «незадовільно» – студент не в повному обсязі володіє навчальним матеріалом, фрагментарно, поверхово (без аргументації та обґрунтування) викладає його, недостатньо розкриває зміст теоретичних питань, допускає при цьому суттєві неточності.

  

Тема 1. Психологія в системі знань

 

Проблема істинності й відносності психологічного знання. Специфіка психологічного знання у порівнянні з іншими гуманітарними та природничими науками. Структурні елементи психологічного знання. Світогляд та ідеологія в психологічному знанні (обмеження та можливості). Проблема предмету та об’єкту в психології. Проблемні напрямки в психології. Проблемні дихотомії у психології. Еклектизм як характерна риса епохи постмодерну. Можливості побудови єдиної психологічної теорії. Проблема каузальності в психології. Методологія структуралізму та постструктуралізму у психології.

 

 

 

Тема 2. Методологія як спосіб досягнення та побудови наукового знання

 

Функції сучасної методології. Рівні методології, їх основна характеристика та значення в науковому дослідженні. Проблеми та труднощі, кризові явища сучасної методології. Методологічна криза в психологічній науці. Категоріальний апарат сучасної методології психології. Загальнонаукові та конкретно-наукові принципи, їх роль у науковому пізнанні психіки. Сутнісний зміст принципів детермінізму, розвитку, цілісності, системності, відносності, додатковості. Методологічні принципи та пояснювальні принципи. Філософська традиція в психології: екзистенціалізм та феноменологія. Сутнісний зміст принципів об’єктивності, антропності, самоорганізації. Методологічні особливості психології як науки. Базові ідеології в психології. Методологія психоаналізу як еклектика природничих та гуманітарних наук.

 

 Тема 3. Зв'язок науки з методологією

 

Поняття про науку як спосіб пізнання дійсності. Наукові категорії: підхід, теорія, концепція. Поняття наукової теорії та концепції. Поняття наукового закону в психології. Закони діалектики як передумови принципів діяльнісного підходу. Світогляд та ідеологія в науковому знанні. Основні методи психології. Науковий метод. Комплексна проблема, тема, наукове питання. Сучасні наукові школи в психології. Основні ознаки та характеристики наукового дослідження. Діяльність науковця: продуктивність, наукова організація праці. Наукова, практична, дослідницька діяльність психолога.

 

 Тема 4. Методологічна структура психології

 

Категорії та поняття в психології: особливості, походження. Проблема відсутності єдиної категоріальної системи в психології. Співвідношення базисних та метапсихологічних категорій. Когнітивістика як міждисциплінарна галузь дослідження. Категорії свідомого та підсвідомого у психології. Категорія психічного, шляхи його пізнання. Категорії статики та динаміки, раціонального й ірраціонального у психології. Категорії образу, переживання, мотиву у психології. Категорії особистості та діяльності у психології.

 

Тема 5. Напрями сучасної психотерапії

 

«Страсбурзька декларація» та її вплив на розвиток сучасної психотерапії. Етичні засади психотерапії. Психотерапія та психологічне консультування – спільне й відмінне. Загальні поняття психоаналізу, метод «вільних асоціацій». Концепція особистості З. Фройда —  топографічна та динамічна моделі. Основні напрямки психоаналізу. Основні поняття гештальттерапії. П`ятишарова структура неврозу за Ф. Перлзом. Невротичні механізми за Ф. Перлзом. Основні поняття теорії К. Роджерса. Особистість, що повноцінно функціонує. Основні концептуальні поняття психодрами. Основні фази психодрами.

 

 Тема 6. Технології психологічного тренінгу

 

Тренінг у роботі з групою. Тренінгова група як засіб та середовище для змін учасників. Морально-етичні проблеми, що виникають при роботі в тренінговій групі. Алгоритм та принципи побудови тренінгових програм. Методичні засоби тренінгу (компоненти тренінгу). Динамічні процеси в тренінговій групі. Фази розвитку тренінгової групи. Проективні техніки в тренінговій роботі. Ролі та функції ведучого тренінгу.  Робота з групою та груповою динамікою в діяльності тренера. Гештальтпідхід в роботі тренера. Застосування ігрових технологій в тренінговій роботі. Критерії успішності тренінгової роботи.

  

Спеціалізація «Психологія особистості»

 

Тема 7. Психологія здоровя особистості

 

Психологія здоров’я: системний підхід. Психологія здоров'я — нова область знання про людину. Підходи до поняття здоров'я. Завдання психології здоров'я. Відмінності між психологічним і психічним здоров'ям. Здоровий спосіб життя. Дослідження уявлень про критерії здоров’я. Оцінка і самооцінка здоров’я. Проективні методики психодіагностики. Психологічний портрет здорової особистості. Душа і тіло: системний підхід. Поняття “тілесності ” в психології здоров’я. Мікро- та мезосередовище у світі буття особистості. Детермінанти здоров’я особистості. Феномен здоров’я, як предмет психологічного аналізу. Індикатори психічного здоров’я.

 

Історичний огляд проблеми “тілесності” у вітчизняній і закордонній філософії і психології. Ознаки психологічної втрати контакту з тілом. Психоаналітичні концепції тілесного розвитку особистості. Психологічний підхід В. Райха до розвитку і корекції тілесних проявів.

 

Психотілесна діагностика: анатомічна конституція, темперамент і структура характеру. Психотілесна діагностика: анатомічна конституція, темперамент і структура характеру. Проективні методи психотілесної діагностики. Особистість в екстремальній ситуації. Вплив критичних навантажень та екстремальних факторів зовнішнього середовища на функціонування психіки та формування психічних станів. Формування та перебіг стресу. Психічні стани при гострому та хронічному впливі стресора. Індивідуальні та колективні (масові) особливості формування та перебігу специфічних психічних станів в умовах техногенних та антропогенних катастроф. Методи та підходи до саморегуляції психічних станів в екстремальних умовах. Психологічна самопідготовка до функціонування в умовах впливу екстремальних факторів.  

 

Тема 8. Психологія духовності

 

Співвідношення понять душа, дух, духовність в історичних та сучасних уявленнях (М. Бердяєв, В. Франкл, С. Рубінштейн, М. Боришевський, М. Савчин). С. Рубінштейн про душевне і духовне. Поняття духовності. Основні проблеми та напрями вивчення. Співвідношення духовності з науковими категоріями. Моральність. Духовний інтелект. Психологічний вимір духовності. Духовність як риса особистості і як особистісна якість. Духовні стани. Духовне Я. Поняття духовності особистості. Духовний інтелект. Складові. Співвідношення з духовним благополуччям. Духовна бідність. Духовна криза. Духовний саморозвиток. Духовні практики.

 

Тема 9. Проблема особистості в сучасному світі

 

Психологічні проблеми особистості у сучасному світі. Розуміння категорій «сучасний світ» та «особистість», «проблеми особистості». Значення  психології та місце психолога у сучасному світі. Сучасні теорії розуміння особистості, їх відмінність. Психологічні особливості сучасного світу: інтеграція, глобалізація, різноспрямованість. Місце психолога у вирішенні проблем сучасного світу: тероризм, гендерна нерівність, демографічна революція тощо. Тип терориста як особистості. Економічні характеристики трансформації сучасного світу. Особистість та економічні процеси. Протиставлення чоловіка жінці: історичні ретроспекції та сучасна картина. Історичні зміни інституту сім’ї, оцінки його перспектив. Особистість у сучасному освітньому просторі: американський, європейський та пострадянський простори. Особистість та глобалізація: криза ідентичності, нова якість життя, тощо. Особистість та міграційні процеси: криза ідентичності, соціальна напруженість в країнах, що приймають, зміни етнокультурного вигляду мігрантів тощо. Особистість та сучасна інформаційна революція: інформаційні війни, хакерство, безкоштовні курси університетів світу тощо. Особистість та сексуальна революція. Особистість та сучасний ринок праці.

 

Спеціалізація «Соціальна психологія»

 

Тема 7. Масова поведінка як об’єкт науково-психологічного вивчення

 

Психологія масової поведінки в системі наукових знань про людину та суспільство. Поняття макро- та мікро середовища, соціального середовища, соціального явища і факту. Особливості вияву статистичних закономірностей на масовому рівні. Масовидні явища та їхні механізми. Особливості стихійної масової поведінки, колективної поведінки. Маса як соціально-психологічна категорія. Характерні риси маси. Соціальна спільнота як форма соціальної взаємодії і як відносно стійка сукупність людей. Різновиди соціальних спільнот. Теорії “масового суспільства». Соціологічні предтечі психології мас. Психологічні теорії масової поведінки.

 

Тема 8. Соціально-психологічна природа масової свідомості та поведінки

 

Масова свідомість як різновид суспільної свідомості. Види, рівні та властивості масової свідомості. Менталітет і ментальність. Громадська думка. Соціальний інтелект. Соціальна ідентичність. Механізми соціальної класифікації та соціального порівняння. Міф як форма фантастичного відображення дійсності в колективній свідомості. Соціальна утопія. Соціальні практики. Види, принципи та механізми психологічного впливу на масового суб’єкта. Стратегії та тактики психологічного впливу. Типи й рівні соціальної влади. Соціально-психологічний зміст процесів лідерства і керівництва. Управління та менеджмент у широкому соціальному контексті. Внутрішня та зовнішня регуляція масової поведінки. Закономірності участі мас у процесах суспільної диференціації та інтеграції. Психологія соціальної рівності та нерівності. Поняття соціальної організації та самоорганізації. Можливості й засоби прогнозування масової поведінки і масових настроїв. Масовий спосіб життя, його різновиди та складові.

 

Тема 9. Соціально-психологічний зміст масової політичної свідомості та поведінки

 

Масова політична свідомість як складова суспільної свідомості. Свідомість тоталітарна, авторитарна, демократична. Функції політичної свідомості. Політичні стереотипи. Соціально-психологічний зміст ідеології. Психологія політичної культури. Політична соціалізація. Політична поведінка та її форми. Феномен політичної участі. Електоральна поведінка. Політичне лідерство в контексті масової поведінки. Психологічні особливості політичного лідерства. Соціально-психологічні основи функціонування політичних партій. Соціально-психологічні параметри дослідження масової політичної свідомості та поведінки в сучасній Україні. Модель політико-семантичного простору сучасного українського суспільства. Сценарії політичного розвитку українського суспільства в масовій свідомості.

 

 Тема 10. Статеворольові та ґендерні характеристики масової свідомості та поведінки

 

Статева диференціація та статеворольова поведінка в масових явищах. Складові соціальної статі (статева ідентичність, статеві ролі, сексуальні орієнтації) та їхнє відображення в масовій поведінці. Сексуальні аспекти масової поведінки. Психологічні проблеми статевої соціалізації. Ґендер як соціокультурний феномен. Ґендерні і статеві ролі. Статеворольові та ґендерні стереотипи. Ґендерна та статева ідентичність. Психологічні засади ґендерної стратифікації суспільства. Проблеми інформаційної десексуалізації. Соціально-комунікативні аспекти психологічної статі. Маскулінність і фемінінність у нормативному контексті. Психологічна природа сексизму та фемінізму. Ґендерні характеристики етнічних особливостей масової поведінки. Проблема маскулінності/фемінінності українського етносу.

 

Тема 11. Рекламний менеджмент. Технологічний підхід в управлінні рекламою

 

Зміст та структура рекламного менеджменту. Основні поняття рекламного менеджменту. Поняття рекламних технологій. Зміст та класифікація рекламних технологій. Спеціальні дослідження в галузі реклами. Системи маркетингового планування. Поняття про медіапланування. Психологічні засоби технологізації та психологічний вплив у практиці реклами: інформування, міфологізація та стереотипізація як типові засоби технологізації реклами; переконання та аргументація в рекламі; навіювання, механізми наслідування та ідентифікації у практиці реклами, зараження в рекламі; мода та престиж як засоби впливу в рекламі.

 

 Тема 12. Технології розробки вербальних та візуальних рекламних повідомлень

 

Зміст та етапи формування рекламного повідомлення. Структура вербального тексту реклами. Структура та принципи форматування рекламних текстів. Поняття про неймінг: технології неймінгу. Поняття про слоганістику: підходи до розробки слоганів. Зміст та функції рекламних зображень. Типові образи реклами, психологічні особливості сприймання рекламних образів. Особливості використання антропологічної символіки та людських образів у рекламі. Художні засоби гармонізації форми рекламного візуального повідомлення. Психологія кольору в рекламі.

 

Тема 13. Технології комерційної реклами

 

Зміст та функції комерційної реклами. Теорія інтегрованих маркетингових комунікацій та її вплив на сучасний рекламний бізнес. Основні поняття та принципи ІМК. Рекламні та нерекламні засоби комунікацій. Фірмові ідентифікуючі засоби в рекламі. Фірмовий стиль та його основні елементи. Засоби стимулювання збуту в рекламі. Виставки та ярмарки як засоби непрямої комерційної реклами. Інтегровані маркетингові комунікації в місцях продажу. Бренд як засіб рекламного впливу. Зміст та функції брендінгу.

 

Тема 14. Технології некомерційної реклами

 

Поняття про некомерційну рекламу. Основні види некомерційної реклами. Суспільні функції некомерційної реклами. Ціннісні системи в практиці некомерційної реклами. Соціальна реклама: історія, зміст та функції. Різновиди та тематичні напрями соціальної реклами. Політична реклама: історія, зміст та функції. Засоби соціально-психологічного впливу у політичній рекламі. Державна та муніципальна реклама: історія, зміст та функції, відмінності від соціальної реклами. Різновиди та тематичні напрями державної та муніципальної реклами. Маркетинг кар’єри та особистісна реклама.

 

Тема 15. Соціально-психологічний тренінг як форма і метод психологічної практики

 

Історичний огляд соціально-психологічного тренінгу. Визначення соціально-психологічного тренінгу. Види Т-груп. Цілі соціально-психологічного тренінгу. Принципи організації тренінгових занять. Соціально-психологічний тренінг і групова психотерапія. Групова дискусія і рольова гра як базові методи соціально-психологічного тренінгу. Форми соціально-психологічного тренінгу. Тренінги, спрямовані на розв’язання особистісних, комунікативних і ділових проблем. Особливості розвитку соціально-психологічного тренінгу в межах провідних науково-психологічних напрямів.

 

Тема 16. Цілі, методи та механізми соціально-психологічного тренінгу

 

Цілі групової роботи за К. Фопелем. Цілі тренінгової групи за І. Вачковим. Мотиви замовлення, розробки та участі в тренінгу за О. Сидоренко. Загальні тренінгові методи. Групова дискусія. Ігрові методи. Методи розвитку соціальної перцепції. Методи тілесної психотерапії. Медитативні техніки. Механізми досягнення цілей тренінгу за К. Фопелем.

 

Тема 17. Принципи, умови та правила організації соціально-психологічного тренінгу

 

Принципи психологічного тренінгу за С. Максановим і Н. Хрящевою. Принципи роботи в групі за І. Вачковим. Принципи мотиваційного тренінгу за О. Сидоренко. Принципи організації тренінгових груп за Н. Єжовою. Специфічні риси тренінгів за І. Вачковим.

 

Підготовка до проведення ділової гри за В. Платовим. Особливості організації інтерактивної гри за К. Фопелем. Умови проведення психотехнічних ігор за Н. Цзеном та Ю. Пахомовим. Правила організації соціально-психологічного тренінгу.

 

 

Спеціалізація «Клінічна психологія»

 

Тема 7. Клінічна психологія та психодіагностика

 

Стадії розвитку мозку в онтогенезі. Поняття і види нейромедіаторів. Основні концепції виникнення психосоматичних захворювань. Діагностика та лікування психосоматичних хворих. Поняття про норму та патологію в клінічній психології. Розділи клінічної психології та їх зв'язок з іншими науками. Сенсорні процеси та різновиди їх порушень. Основні властивості  уваги та їх експериментальне дослідження. Методики дослідження уваги. Підходи до визначення інтелекту. Психодіагностичні моделі інтелекту. Функціональна асиметрія головного мозку. Неврологічні засади когнітивних особливостей ліворуких дітей. Психологічні прояви соматизованої депресії. Психогенні сексуальні розлади. Нетипова сексуальна поведінка.

 

Класифікація методів психологічних досліджень. Метод моделювання в психологічних дослідженнях. Психодіагностика, психометрія, психологічна оцінка. Конструювання тесту. Характеристики ефективних тестів. Конструювання тесту: розробка завдань, пілотажне дослідження, аналіз завдань. Валідність тесту. Визначення валідності та надійності тесту. Види валідності та надійності. Види особистісних опитувальників. Проблема достовірності особистісних опитувальників. Проекція як психологічний феномен. Проективна гіпотеза і проективні методики. Проективні методики: від феномену проекції до принципу дослідження. Загальна характеристика методів проведення психологічних експертиз. Етика психологічної взаємодії. Професійна позиція консультанта.

 

 

 

Спеціалізація «Психологія розвитку»

 

Тема 7. Акмеологія та теорія професійної соціалізації особистості

 

Філософія професійної соціалізації, характеристики закордонних філософій організації, авсеологія як філософія організації, документальна складова філософії організації.

Концепція професійої соціалізації – методологія, система, технологія  НR.

Закономірності і принципи HR-менеджменту. Методи HR-менеджменту – економічні, соціально-психологічні (соціологічні, психологічні). Методи побудови системи  професійної соціалізації.

 

Тема 8. Практика професійної соціалізації особистості

 

Зміст понять «кадрова політика», «кадрова стратегія». Розробка сучасної кадрової стратегії, моделі профкомпетентності, стратегічні напрями. Кадрова стратегія в контексті загальної стратегії підприємства (організації). Стратегічні цілі HR-менеджменту.

 

Процес розробки і впровадження кадрової стратегії – п’ять етапів. Зовнішні чинники, які впливають на HR-стратегію. Види кадрових стратегій. Контроль реалізації кадрових стратегій. Операційні плани, функції відділу HR, структура відділу і розподіл обов’язків між працівниками.

 

 Тема 9. Організаційні складові професійної соціалізації співробітників

 

Поняття і основні риси організації. Огляд теорій організації. Національні особливості організаційної культури. Перспективи організації і організаційні рішення. Організаційна структура, п’ять структурних конфігурацій Мінцберга. Спеціалізація на основі функції. Спеціалізація на основі товару чи послуги. Географічна структура. Матрична структура. Централізація і децентралізація. Лідерство в організаціях. Риси лідера. Стилі лідерства. Система координат Мічіганської школи. Матриця Огайо. Ситуаційні теорії лідерства. Лідерство і організаційна культура. Робочі групи і команда. Згуртованість групи, ролі і влада. Ефективність груп. Команди і формування командного духу.

 

 Тема 10. Психологічна корекція осіб з ненормативним розвитком

 

Основні види, методи та форми корекційно-розвивальних практик. Біхевіористські методи корекції. Метод систематичної десенсибілізації. Методи, засновані на принципі біологічного зворотного зв’язку. Жетонний метод. Холдінг. Сутність методу психодрами, форми та види психодрами. Методики психодрами. Методи ігротерапії. Вимоги до обладнання та поведінки психолога ігротерапевта. Арттерапія. Казкотерапія. Психогімнастика. Структура психогімнастичного заняття.

 

 Тема 11. Психологічна корекція ненормативного перебігу сімейної соціалізації

 

Структура дисфункціональної родини. Проблеми родинних дисфункцій з погляду теорії трансактного аналізу. Психокорекція з використанням нового рішення та аналізу сімейного сценарію. Поведінкові методи сімейної психокорекції. Система парадоксальних приписів Дж. Хейлі. Теорії комунікативних порушень Вацлавика. Вправи, спрямовані на подолання комунікативних порушень. Гештальт-терапія В. Сатир. Використання „скульптури” та обміну ролями. Системні моделі сімейної психологічної корекції. Варіанти групової корекції порушених сімейних стосунків.

 

Тема 12. Порушення сімейної соціалізації, сімейне насильство

 

Визначення поняття «сімейне насильство». Поширення сімейного насильства у світі. Вплив традицій та законодавства на розповсюдженість сімейного насильства. Системи переконань, що сприяють проявам насильства. Діагностика та психотерапія жертв сімейного насильства. Цикл насильства. Психодіагностика потерпілих. Терапія реальністю щодо потерпілих від насильства. Гештальт-терапія. Встановлення меж та самозахист. Допомога з боку інших соціальних партнерів. Підтримка рішучих дій потерпілих з боку психологів та соціальних працівників. Співзалежність як один з чинників не ефективної допомоги.

 

Тема 13. Сексуальне насильство, його профілактика та допомога жертвам

 

Причини та наслідки зґвалтувань. Зґвалтування та насильницькі дії щодо неповнолітніх. Психологічні віддалені наслідки в жертв насильства. Інформування та профілактика віктимної поведінки. Допомога жертвам після сексуального насильства. Допомогпа дорослим, що були жертвами у дитинстві.

 

 Тема 14. Психологічні предиктори аутоагресивної поведінки

 

Психологія ocoбиcтocтi та поведінки у суїцидології. Психічні властивості особистості, що впливають на виникнення та особливості аутоагресивної поведінки. Антисуїцидальний бар’єр і суїцидогенні чинники особистості. Психологічна уразливість особистості та механізми психологічних захистів. Свідоме й несвідоме в аутоагресії. Суїцидогенний конфлікт і способи поведінки. Аутоагресивні поведінкові патерни і суїцидогенна комунікація. Мотивація аутоагресивних спонукань. Психопатологічні предиктори аутоагресивної поведінки Психічні розлади як загальний чинник аутоагресивної поведінки. Особливості аутоагресивної поведінки при непсихотичному та психотичному регістрах психопатологічних розладів. Психотравмуюча ситуація і психогенні розлади. Вплив афективно-когнітивного стану на виникнення аутоагресивної поведінки. Нозоспецифічні особливості взаємодії психопатологічних порушень та аутоагресивної поведінки.

 

 Тема 15. Порушення соціалізації. Залежні стани

 

Ознаки алкоголізму. Чинники алкоголізму. Діагностичні критерії алкоголізму. Стадії алкоголізму.  Соціальні наслідки алкоголізму. Мікросоціальні наслідки алкоголізму. Розлади психічних процесів внаслідок алкоголізму. Розлади особистості. Ознаки наркозалежності. Чинники наркозалежності. Діагностичні критерії наркозалежності. Стадії наркозалежності.  Соціальні наслідки наркозалежності. Мікросоціальні наслідки наркозалежності. Розлади психічних процесів внаслідок наркозалежності. Розлади особистості при наркозалежності. Правопорушення як результат наркозалежності.

 

 Спеціалізація «Психологія праці та організаційна психологія»

 

Тема 7. Соціально-психологічні основи підприємницької діяльності

 Соціально-економічні та психологічні функції підприємницької діяльності. Вплив політико-економічних та соціокультурних чинників на формування культури підприємницької діяльності та господарського укладу. Етнокультурні відмінності моделей ділової поведінки. Комунікативні основи підприємницької діяльності. Поняття ділового спілкування. Зміст та форми ділової комунікації.

 Практика ведення переговорів. Конфлікти у підприємницькій діяльності. Основні стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях та підходи до розв’язання конфліктів. Основні принципи ділового етикету та етика ділового спілкування.

 

 Тема 8. Індивідуально-психологічні основи підприємницької діяльності

 

Індивідуально-психологічні характеристики підприємців. Підприємницький потенціал особистості. Ознаки успішності підприємця. Когнітивні процеси в структурі підприємницької поведінки. Феномен підприємницького мислення. Значення уяви в підприємницькій діяльності. Мотивація до здійснення підприємницької діяльності. Психологічні бар’єри вибору підприємницького шляху. Психологія процесу прийняття рішень. Стадії та фактори прийняття рішень. Відмінності прийняття індивідуальних та підприємницьких рішень.

  

Тема 9. Окремі психологічні феномени, що пов’язані із підприємництвом

 

Психологічні аспекти ставлення до власності, потреба у власності та її розвиток в процесі розвитку особистості. Структура переживання власності. Економічні та психологічні функції грошей. Психологічні ефекти ставлення до грошей. Монетарні установки, чинники їх формування та методи їх дослідження. Економічна та фінансова соціалізація особистості. Психологія інновацій та інноваційної діяльності. Психологічні проблеми інновацій. Психологія ризиків та ставлення до невизначеності у підприємницькій діяльності. Сутність та функції ризик-менеджменту, методи аналізу ризиків.

  

Тема 10. Предмет, завдання, історія розвитку та основні напрями бізнес-тренінгової роботи

 

Предмет та історія розвитку бізнес-тренінгової роботи. Основні напрями роботи в сфері корпоративного тренінгу. Базові методи бізнес-тренінгу. Різновиди та рівні бізнес-тренінгів. Норми та принципи організації роботи бізнес-тренера. Вимоги до бізнес-тренера. Парадигми діяльності бізнес-тренера. Типи замовлень. Основні етапи роботи з замовленнями. Професійна етика бізнес-тренера.

  

Тема 11. Типові програми бізнес-тренінгів

 

Типи та зміст корпоративних тренінгів на індивідуальному, системному та стратегічному рівні проблем управління. Специфіка організації та проведення бізнес-тренінгів відповідно до рівня організаційно-управлінських  проблем та завдань.  Аналіз типових програм тренінгів розвитку професійної компетентності. Типові програми тренінгів розвитку менеджменту (тренінг управлінських навичок, тренінг  тайм-менеджменту, тренінг стратегічного планування, тренінг прийняття управлінських рішень, тренінг управління результативністю, тренінг управління проектами). Типові програми тренінгів  розвитку лідерства (тренінг мотивації співробітників, тренінг лідерства та керівництва, тренінг управління групами, тренінг делегування повноважень, тренінг ведення переговорів, тренінг управління конфліктами, тренінг управління змінами). Аналіз типових програм розвитку менеджменту та лідерства.

  

Тема 12. Технології розробки бізнес-тренінгу

 

Основи підготовки до розробки бізнес-тренінгу. Відпрацювання замовлення. Збирання інформації про замовника. Визначення цільової аудиторії тренінгу. Прогнозування очікуваного результату тренінгу. Добір методів і форм тренінгової роботи. Формат та регламент. Організаційні умови проведення бізнес-тренінгу. Методичне та технічне забезпечення тренінгу. Етапи розробки бізнес-тренінгу. Аналіз потреб клієнта, визначення цілей тренінгу, постановка навчальних завдань. Розробка програми тренінгу. Оцінка плану тренінгу та реалістичності його виконання. Оцінка та моніторинг ефективності тренінгу. Посттренінговий супровід. Рефлексія тренера та супервізія тренінгової роботи.  Продаж тренінгових послуг. Коучинг: ключові дефініції. Теоретико-методологічні основи коучингу. Різновиди та форми коучингу. Моделі коучинг-сесії. Організаційні особливості проведення коучинг-сесії.

  

Тема 13. Психологічна компетентність та кар’єра бізнес-тренера

 

Вимоги до професійної компетентності бізнес-тренера. Методична підготовка бізнес-тренера. Особистісні якості бізнес-тренера. Критерії оцінки діяльності бізнес-тренера. Діагностика власної готовості до бізнес-тренінгової діяльності. Професійна кар’єра в сфері бізнес-тренінгу.

  

Тема 14. Методологічні основи бізнес-консультування

 

Основні методологічні категорії та поняття. Парадигми бізнес-консультування. Стилі та ролі в бізнес-консультуванні. Класифікація та особливості використання методів бізнес-консультування. Моделі бізнес-консультування. Методи ціноутворення та форми оплати праці бізнес-консультантів.

  

Тема 15. Основні етапи процесу бізнес-консультування

 

Базові установки та принципи бізнес-консультанта. Основні етапи бізнес-консультування (загальна характеристика). Знайомство з клієнтом та вивчення специфіки його бізнесу. Діагностика управлінських проблем клієнта.  Розробка підходу до вирішення проблем. Впровадження плану дій. Моніторинг динаміки змін. Оцінка ефективності впроваджень. Завершення бізнес-консультування.

 

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 Основна:

 

  1. Березин С. В., Лисецкий К. С., Назаров Е. Н. Психология наркотической зависимости и созависимости. – М.: МПА, 2001. – 213 с.
  2. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль. – Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2001.
  3. Бисвас С., Твитчелл Д.  Руководство по управленческому консалтингу. – М: Диалектика,  2004. – 288 с.
  4. Битенский В. С., Херсонский Б. Г., Дворяк С. В.. Глушков В. А. Наркомании у подростков. – Киев: Здоровье, 1989.
  5. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. – М.: «Ось-89», 1999. – 176 с.
  6. Велитченко Л. К.  Методологічні та теоретичні проблеми психології: програмний конспективний довідник / Л.К. Велитченко, В.І Подшивалкіна.  – Одеса, 2009. – 279 с.
  7. Власова О. І., Никоненко Ю. В. Кушерець В. І. Соціально психологія організацій та управління. – К., “Знання”, 2012.
  8. Донець Л. І., Романенко Н. Г. Основи підприємництва. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 320 с.
  9. Иванова Е. В. Империя бизнеса. Бизнес-тренинг для начинающих. Учебное пособие. М.: Высшая школа экономики, 2010. – 263 с.
  10. Иванова Н. Л., Михайлова Е. В., Штроо В. А. Введение в психологию бизнеса. – М.: ИД ГУ-ВШЭ, 2008. – 472с.
  11. Измайлова М. А. Психология рекламной деятельности. Учебник. 2-е издание. – М.: ДАШКОВ И К, 2009. – 416 с.
  12. Инструменты развития бизнеса: тренинг и консалтинг / Составители Л. Кроль, Е. Пуртова. – М.: Независимая фирма “Класс”, 2001. –  464 с.
  13. Кларин М. В. Корпоративный тренинг: от А до Я. М.: Дело, 2002. – 224 с.
  14. Корнилова Т.В. Методологические основы психологии / Т. В. Корнилова, С. Д. Смирнов. –  СПб.:  Питер, 2007.
  15. Коул Д. Управление персоналом в современных организациях / Коул Дж. [Пер. с англ. Н.Г.Владимирова]. – М.: ООО «Вершина», 2004. – 352 с.
  16. Лебедев-Любимов А. Н. Психология рекламы: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по направлению и спец. психологии. — СПб. : Питер, 2003. — 368 с.
  17. Макарова И. К. Управление человеческими ресурсами: пять уроков эффективноro НR-менеджмента.  – М.: Дело, 2007. – 232 с.
  18. Мілютіна К. Л. Теорія та практика психологічного тренінгу. – К., 2004. – 192 с.
  19. Мокшанцев Р. И. Психология рекламы. – М.: ИНФРА-М, 2008. – 230 с.
  20.  Москаленко В. В. Психологія соціального впливу: навч. посібн. для студ. вищ. навч. закл. – К., 2007.
  21. Никандров В. В.Методологические основы психологии. Учебное пособие / В.В.Никандров. – СПб.: Речь, 2008. – 235 с.
  22. Никифоров Г.С. Психология менеджмента: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. –  2-е изд., доп. и перераб. – СПб.: Питер, 2004. –  639 с.
  23. Ольшанский Д. В. Психология масс. – СПб., 2001.
  24. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціальна психологія великих стихійних груп і масових явищ: Навч.-метод. посібн. – Івано-Франківськ, 2005.
  25. Петровская Л. А. Теоретические и методические проблемы социально-психологического тренинга. – М., 1982
  26. Петровский А. В. Основы теоретической психологии / В. А. Петровский, М. Г. Ярошевский – М.: 1998. – 528 с.
  27. Пригожин А. И. Методы развития организаций. – М.:МЦФЭР, 2003. –  863 с.
  28. Психология масс: Хрестоматия. – Самара, 1998.
  29. Рибалка В. В. Методологічні питання наукової психології: навчально-методичний посібник / В. В. Рибалка. – К.: Ніка-Центр. – 2003. – 204 с.
  30. Ромат Е. В. Реклама: Учебник для ВУЗов. 7-е изд. – СПб.: Питер, 2008. – 512 с.
  31. Сидоренко Е. В. Технологии создания тренинга. От замысла к результату. – СПб., 2007.
  32. Слободянюк І. А. Сидоренко Ж. В. Гуманістична психологія і психотерапія. – К.: 2016.
  33. Слободянюк І. А. Основи клієнцентрованої терапії. – К.: 2016.   
  34. Токмакова Н.О. Основы управленческого консультирования. –  М., 2004. – 226 с.
  35. Троицкая И.В. Психология предпринимательской деятельности и основы экономической психологии: курс лекций / И. В. Троицкая. – СПб.: СПбГАСУ, 2010. – 176 с.
  36. Уайнхолд Б., Уайнхолд Дж. Освобождение от созависимости / Перевод с английского А. Г. Чеславской. – М.: Независимая фирма “Класс”, 2002. – 224 с. 
  37. Филонович С. Р. Управленческое консультирование. – СПб., 2002. –156 с.
  38. Фопель К. Технология ведения тренинга: теория и практика. Пер. с нем. – 2-е изд. – М.: Генезис, 2015. – 272 с.
  39. Щербатых Ю.В. Психология предпринимательства и бизнеса. – СПб: Питер, 2008. – 304 с.

 

 Додаткова:

 

  1. Адизес И. Управление жизненным циклом корпорации (англ. Managing Corporate Lifecycles). – СПб.: Питер., 2008. – 384 с. 
  2. Акперов И.Г., Масликова Ж.В. Психология предпринимательства. Учебное пособие. М., 2003.
  3. Алдер Г. НЛП: современные психотехнологии. – СПб., 2001.
  4. Аллахвердов В.М. Опыт теоретической психологи / В.М.Алахвердов. – СПб.: 1993.
  5. Баранова Г. В., Кобзева В. В. Посттренинговое сопровождение персонала. Тренинг закончен… Что дальше? – СПб.: Речь, 2003. – 128 с.
  6. Белокурова М. Е., Гаврилова О. А. Тренинги и их влияние на карьерный рост сотрудников / Инструменты развития бизнеса: тренинг и консалтинг (сост. Л. Кроль, Е. Пуртова). – М.: Независимая фирма "Класс", 2001. – 464 с.
  7. Биркенбиль В. Ф. Искусство задавать вопросы: тренинг для успешного ведения переговоров. – М.: Интерэксперт, 2005. – 186 с.
  8. Бишоп С., Тэйлор Д. Тренинг изменений в организации. – СПб.: Питер, 2002. – 384 с.
  9. Бове Кортлэнд Л., Аренс Уилльям Ф. Современная реклама / О. А. Феофанов (ред.), Д. В. Вакин (пер.), М. А. Назарушкин (авт. предисл.). — Тольятти: Изд. Дом Довгань, 1995. — 704 с.
  10. Большаков В. Ю. Психотренинг / Социодинамика, упражнения, игры. – СПб.: 1996.
  11. Бюдженталь Дж. Исскуство психотерапевта. – СПб.: Питер, 2001.
  12. Василюк Ф. Е. Методологический анализ в психологи / Ф.Е.Василюк. – М.: Смысл, 2003.
  13. Васильев Н. Н. Тренинг профессиональных коммуникаций в психологической практике. – СПб.: 2005.
  14. Васютинський В. Інтеракційна психологія влади. – К.: 2005.
  15. Вацлавик П., Бивин Дж., Джексон Д. Психология межличностных коммуникаций. – СПб., 2000.
  16. Гапон Н. Гендер у гуманітарному дискурсі: філософсько-психологічний аналіз. – Львів, 2002.
  17. Гибсон Дж. Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х. Организации: поведение, структура, процессы, М.: ИНФРА-М, 2000 – 662 с.
  18. Горностай П. П. Личность и роль: Ролевой подход в социальной психологии личности. – К., 2007.
  19. Гуревич П. С. Психология рекламы. Историко-аналитическое и философское содержание. – РОСТОВ-НА-ДОНУ: ФЕНИКС, 2009, 459 с.
  20. Гуссерль Э. Амстердамские доклады. Феноменологическая психология / Э. А. Гуссерль // Логос. –1994. – № 5. – С. 7-24.
  21. Дейнека О. С. Экономическая психология: социально-политический аспект: учеб. пособие / О. С. Дейнека. – СПб.: Санкт-Петербургский гос. ун-т, 1995.
  22. Дерманова И. Б., Сидоренко Е. В. Психологический практикум. Межличностные отношения: Методич. реком. – СПб., 2001.
  23. Джефкінс Ф. Реклама: практ. посібник:пер. з 4-го англ. вид. / Деніел Ядін (доп.і ред.) — 2-ге укр. вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2008. — 565 c.
  24. Джонсон Д. В. Соціальна психологія: тренінг міжособистісного спілкування. – К., 2003.
  25. Донченко О. А., Романенко Ю. В. Архетипи соціального життя і політика (Глибинні регулятиви психополітичного повсякдення). – К., 2001.
  26. Дрю Жан-Мари. Ломая стереотипы: Реклама, разрушающая общепринятое / Д. Раевская (перевод с англ.). – СПб.: Питер, 2003. – 271 с.
  27. Дэвис Дж. Исследования в рекламной деятельности: Теория и практика. / Пер. с англ. – М.: ИД «Вильямс», 2003. – 864 с.
  28. Евтихов О. В. Практика психологического тренинга. – СПб.: Издательство «Речь», 2004. — 256 с.
  29. Емельянов Ю. Н. Активное социально-психологическое обучение. – Л., 1985
  30. Завьялова Е. К., Посохова С. Т. Психология предпринимательства. Учебное пособие. – СПб.: Изд-во СПбГУ, 2004.
  31. Зимбардо Ф., Ляйппе М. Социальное влияние. – СПб., 2000.
  32. Іванюта С. М. Підприємництво і бізнес-культура: навч. посібник / С. М. Іванюта, В. Ф. Іванюта. – К. : Центр навчальної літератури, 2007. – 288 с.
  33. Канетті Е. Маса і влада. – К., 2001.
  34. Капран В. И. Психология и разработка рекламной продукции. – ACADEMIA, 2008. – 240 с.
  35. Ким У. Чан, Моборн Рене. Стратегия «голубого океана»: пер. с англ. – Пер. с англ. М.: Н1РРО. 2005. – 272 с.
  36. Колиниченко И. А. Психология предпринимательства : учеб. пособие для студентов вузов . –  Ростов н/Д : Феникс, 2010. – 192 с.
  37. Косински П., Шварц К. Материалы тренинга «Сексуальное насилие над детьми». Программа Партнерства Альянса Каунтерпарт. – Киев, – 2000.
  38. Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. – СПб.: Питер, 2001.
  39. Кроль Л., Михайлова Е. Тренинг тренеров: как закалялась сталь. – М., «Класс», 2002. – 192 с.
  40. Кун Т. Структура научных революций / Т.Кун. – М.: Прогресс, 1977.
  41. Куттер П. Современнный психоанализ. – СПб.: 1997.
  42. Лакатос И. Методология научных исследовательских программ / И.Лакатос // Вопросы философии. – 1995. – № 4. – С.135-154.
  43. Лебон Г. Психология народов и масс. – СПб., 1995.
  44. Лейтц Г. Психодрама: теория и практика. – М.: Прогресс, 1994.
  45. Ли Д. Практика группового тренинга. – СПб.: Питер, 2001 – 224 с.
  46. Максимов В.Е. Коучинг от А до Я. Возможно все. – СПб.:Речь, 2004. – 272 с.
  47. Марасанов Г.И. Социально-психологический тренинг. – М., 1998.
  48. Методы социальной психологии: учеб. пособие для вузов / Под общ. ред. Н. С. Минаевой. – М., 2007.
  49. Милютина Е. Л. Разноцветные зеркала. – Нежин, 2011. -265 с.
  50. Минякова Т. Е. Управленческое консультирование. – Ульяновск, 2007. –  112 с.
  51. Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство. З точки зору соціального біхевіориста. – К., 2000.
  52. Московичи С. Век толп. Исторический трактат по психологии масс. – М., 1996.
  53. Музыкант В. Л. Формирование брэнда средствами рекламы и PR: Учеб. пособие для студ. вузов, обучающихся по спец. 061500 "Маркетинг" и 350700 "Реклама". – М.: Экономистъ, 2004. – 606с.
  54. Мэнделл Дж. Г., Дэмон Л. Групповая и психотерапевтическая работа с детьми, пережившими насилие. – М.: Генезис, 1998. – 160 с.
  55. Нємцов В. Д., Довгань Л. Є. Стратегічний менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.. – К. : ТОВ "УВПК ЕксОб", 2002. — 560 с.
  56. Нортон Д., Каплан Р. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию. – Олимп-Бизнес, – 2010. – 320 с.
  57. Олсоп Р. Дж. 18 непреложных законов корпоративной репутации. Создание, защита и восстановление вашего самого ценного актива. –  М., 2006. – 376 с.
  58. Ортега-і-Гасет Х. Бунт мас // Вибр. тв. – К., 1994. – С. 15–139.
  59. Пайнс Э., Маслач К. Практикум по социальной психологии. – СПб., 2000.
  60. Панфилова А. П. Игротехничеекий менеджмент. Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала: Учебное пособие. – СПб: ИВЭСЭП, «Знание», 2003. –536 с.
  61. Пачковський Ю. Ф. Психологія підприємництва : навч. посіб. / Ю. Ф. Пачковський. – К. : Каравела, 2006. – 408 с.
  62. Перлз Ф. Внутри и вне помойного ведра. – СПб.: Питер, 1995.
  63. Песоцкий Е.А. Реклама и мотивация потребителей. – М.: ДАШКОВ И К, 2009. – 224 с.
  64. Поппер К. Логика и рост научного знания / К. Поппер. – М.: Прогресс, 1983.
  65. Поппер К. Что такое диалектика? / К.Поппер // Институт философии РАН: Вопросы философии. – М., 1995. – Вып. 1. – С. 118-138.
  66. Практика обучения действием / Под ред. М. Педлера; Пер. с англ. под ред. О.С. Виханского. - М.: Гардарики, 2000. – 336 с.
  67. Пригожин А.И. Методы развития организаций. – М.: МЦФЭР, 2003. –  864 с.
  68. Пронина Е.Е. Психологическая экспертиза рекламы. – М.: РИП
  69. Психогимнастика в тренинге / Под ред. Н.Ю.Хрящевой. – СПб., 2006.
  70. Психология предпринимательства [Текст] : учебное пособие / И. Г. Акперов, Ж. В. Масликова. – М. : Финансы и статистика, 2003. – 544 с.
  71. Психологічні тренінги / Упоряд. О. Главник. – К., 2002.
  72. Психологія масової політичної свідомості та поведінки / Відп. ред. В. О. Васютинський. – К., 1997.
  73. Райх В. Психология масс и фашизм. – СПб., 1997.
  74. Реклама: Внушение и манипуляция: Медиа-ориентированный подход: Учебное пособие. / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский. – Самара: ИД «Бахрах-М», 2001. – 752 с.
  75. Роджерс К. Клиентцентрированная терапия: теория, современная практика и применение. – М.: Эксмо-Пресс, 2002.
  76. Роджерс К. Консультирование и психотерапия. – М.: Эксмо-Пресс, 1999.
  77. Ромек В., Ромек Е. Тренинг наслаждения. – СПб., 2003.
  78. Рудестам К. Групповая психотерапия. Психокоррекционные группы: теория и практика. – М., 1993.
  79. Сидоренко Е.В. Мотивационный тренинг. – СПб., 2000.
  80. Сидоренко Е.В. Технология создания тренинга. От замысла к результату. – Спб. Изд. Речь, 2008 – 336 с.
  81. Сидоров С. Психология дизайна и рекламы. – М.: Интерпрессервис, 2009, - 256 с.
  82. Слободянюк І. А,, Сидоренко Ж. В. Гуманістична психологія і психотерапія. – К.: 2016.
  83. Слободянюк І. А. Основи клієнцентрованої терапії. – К.: 2016.   
  84. Смит М. Тренинг уверенности в себе. – СПб., 2000.
  85. Суицид: Хрестоматия по суицидологии. – К.: А. Л. Д., 1996. – 216 с.
  86. Суицидология. Прошлое и настоящее: Проблема самоубийства в трудах философов, социологов, психотерапевтов и в художественных текстах. – М.: Когито-Центр, 2001. – 570 с.
  87. Ткаченко О.М. Принципи та категорії психології / О.М.Ткаченко. – Київ: Вища школа, 1979.
  88. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент. Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов/Пер. с англ. / Под. ред. Зайцева Л.Г., Соколовой М.И. - М: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. - 576 с.
  89. Торн К., Маккей Д. Тренинг. Настольная книга тренера (учебное пособие). – СПб.: Питер, 2001. – 208 с.
  90. Трегубов Л. З., Вагин Ю. Р. Эстетика самоубийства. – Пермь: КАПИК, 1993. – 268 с.
  91. Тренинг развития жизненных целей / Под ред.. Е. Г. Трошихиной. – СПб.: 2001. – 216 с.
  92. Ульрих Д. Эффективное управление персоналом: новая роль HR-менеджера в организации, М, 2006. – 304 с.
  93. Ульрих Д. Эффективное управление персоналом: новая роль HR-менеджера в организации. – М. ООО «И.Д. Вильямс», 2007. – 304 с.
  94. Ульяновський А. Мифодизайн рекламы. СПб.: изд-во Института личности, 1995. – 300 с.
  95. Управление персоналом. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2006.  – 272 с.
  96. Управленческое консультирование. / Под ред. М. Кубра. В 2 т. – М.: Интерэксперт, 1992. - Т. 1. – 319 с.
  97. Ученова В. В. Социальная реклама: Учебное пособие. – М.: ИндексМедиа, 2006. – 304 с.
  98. Уэллс Уильям, Бернет Джон, Мориарти Сандра. Реклама: принципы и практика. — 5 издание, междунар. – СПб. и др.: из-во Питер, 2003. – 797 с.
  99. Фельсер Г. Психология потребителей и реклама / Пер. с нем. – Х.: Изд-во «Гуманитарный центр», 2009. – 704 с.
  100. Фопель К. Психологические группы: Рабочие материалы для ведущего: Практич. пособие. – М., 2000.
  101. Фрейд З. Введение в психоанализ / З. Фрейд. – CПб.: Питер, 2007.
  102. Фромм Э. Антология человеческой деструктивности. – М.: Республика, 1994. – 448 с.
  103. Фромм Э. Бегство от свободы. – М., 1989.
  104. Хофштадтер Д. Р. Глаз разума / Д. Р. Хофштадтер, Д. С. Деннетт. – Бахрах-М, 2003.
  105. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. – СПб.: Питер Ком, 1998. – 608 с.
  106. Цыцарова Т. Е. Управленческое консультирование. − Ульяновск : УлГТУ, 2009. – 63 с.
  107. Чайка Г. Л. Культура ділового спілкування менеджера. Навчальний посібник / К.: Знання, 2005. – 442 c.
  108. Чуприков А. П., Пилягина Г. Я. Эпидемия самоубийств в Украине продолжается // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 3. – С. 39-45.
  109. Шуванов В. И. Психология рекламы. – Изд.3-е. – Ростов н. Дону: Феникс, 2006. – 315 с.
  110. Эко У. Отсутствующая структура. Введение в семиологию / У. Эко. – СПб.: Symposium, 2004.
  111. Эллис А. Гуманистическая психотерапия: Рационально-эмоциональный подход / А. Эллис; пер. с англ. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2002.
  112. Юксвярав Р. К., Хабакук М. Я., Лейманн Я. А., Управленческое консультирование: теория и практика. – М: Экономика, 1988. – 240 с.
  113. Юнг К. Г. Бог и бессознательное. – М., 1998.

 

 

Питання до комплексного державного іспиту

 зі спеціальності 053 «Психологія»

 освітнього рівня «магістр»

 

 

Питання базового блоку

 1. Методологія як спосіб досягнення і побудови наукового знання.

 2. Функції сучасної методології.

 3. Рівні методології, їх основна характеристика та значення в науковому дослідженні.

 4. Психологія в системі знань. Проблема істинності й відносності психологічного знання.

 5. Поняття про науку як спосіб пізнання дійсності. Зв'язок науки як системи знань із методологією.

 6. Світогляд та ідеологія в науковому знанні.

 7. Проблеми і труднощі, кризові явища сучасної методології.

 8. Проблемні дихотомії у психології.

 9. Основні методи психології.

 10. Поняття про науковий метод.

 11. Поняття комплексної проблеми, теми, наукового питання.

 12. Поняття про наукову школу. Сучасні наукові школи у психології.

 13. Категоріальний апарат сучасної методології психології. Наукові категорії: підхід, теорія, концепція.

 14. Основні ознаки та характеристики наукового дослідження.

 15. Загальнонаукові та конкретно-наукові принципи, їх роль у науковому пізнанні психіки.

 16. Сутнісний зміст принципів детермінізму, розвитку, цілісності.

 17. Сутнісний зміст принципів системності, відносності, додатковості.

 18. Сутнісний зміст принципів об’єктивності, антропності, самоорганізації.

 19. Категорії свідомого і підсвідомого у психології.

 20. Категорія психічного, шляхи його пізнання.

 21. Категорії статики і динаміки, раціонального та ірраціонального у психології.

 22. Категорії образу, переживання, мотиву у психології.

 23. Категорії особистості та діяльності у психології.

 24. Діяльність науковця: продуктивність, наукова організація праці.

 25. Наукова, практична, дослідницька діяльність психолога.

 26. «Страсбурзька декларація» і її вплив на розвиток  сучасної психотерапії.

27. Етичні засади психотерапії.

28. Психотерапія і психологічне консультування: спільне й відмінне.

29. Загальні поняття психоаналізу, метод «вільних асоціацій».

30. Концепція особистості З. Фройда – топографічна і динамічна моделі.

31. Основні напрямки психоаналізу.

32. Основні поняття гештальттерапії.

33. П`ятишарова структура неврозу за Ф. Перлзом.

34. Невротичні механізми за Ф. Перлзом.

35. Основні поняття теорії К. Роджерса.

36. Особистість, що повноцінно функціонує.

37. Основні концептуальні поняття психодрами.

38. Основні фази психодрами.

39. Тренінг у роботі з групою.

40. Тренінгова група як засіб та середовище для змін учасників.

41. Морально-етичні проблеми, що виникають при роботі в тренінговій групі.

42. Алгоритм та принципи побудови тренінгових програм.

43. Методичні засоби тренінгу (компоненти тренінгу).

44. Динамічні процеси в тренінговій групі. Фази розвитку тренінгової групи.

45. Проективні техніки в тренінговій роботі.

46. Ролі та функції ведучого тренінгу.

47. Робота з групою та груповою динамікою в діяльності тренера.

48. Гештальтпідхід в роботі тренера.

49. Застосування ігрових технологій в тренінговій роботі

50. Критерії успішності тренінгової роботи.

 

 Питання спеціалізації

 Спеціалізація «Психологія особистості»

 1. С. Л. Рубінштейн про душевне і духовне.

 2. Поняття духовності особистості. Основні проблеми та напрями вивчення.

 3. Духовний інтелект. Складові. Співвідношення з духовним благополуччям.

 4. Духовна бідність. Духовна криза.

 5. Духовний саморозвиток. Духовні практики.

 6.”Тілесний панцир” і характер.

 7. Психоаналітичні концепції тілесного розвитку особистості.

 8. Проективні методи психотілесної діагностики.

 9. Використання малюнку в психології здоров’я.

 10. Поняття “тілесності ” в психології здоров’я.

 11. Мікро- та мезосередовище у світі буття особистості.

 12. Детермінанти здоров’я особистості.

 13. Феномен здоров’я, як предмет психологічного аналізу.

 15. Індикатори психічного здоров’я.

 16. Стан фрустрації. Особливості перебігу.

 17. Стан тривалої/хронічної нервово-психічної напруги. Характеристика.

 18. Методи саморегуляції в умовах антропогенних та техногенних катастроф (бойові дії, аварії, тощо).

 19. Методи формування адекватного психічного стану в умовах очікування екстремальної ситуації.

 20. Розуміння категорій "сучасний світ" та "особистість".

 21.Сучасні теорії розуміння особистості, їх відмінність.

22.Психологічні особливості сучасного світу.

23. Особистість та глобалізація: криза ідентичності, нова якість життя, тощо.

 24. Особистість та сучасна інформаційна революція: інформаційні війни, хакерство, безкоштовні курси університетів світу, тощо.

 25. Особистість та сучасний ринок праці.

 

 Спеціалізація «Соціальна психологія»

 51. Психологія масової поведінки в системі наукових знань.

 

52. Маса як соціально-психологічна категорія.

 

53. Психологічна характеристика “масового суспільства”.

 

54. Ілюзорно-міфологічний характер масової свідомості.

 

55. Колективне несвідоме як чинник регуляції масової поведінки.

 

56. Механізми маніпулятивного впливу на масову свідомість.

 

57. Психологічний зміст масової політичної свідомості та поведінки.

 

58. Особливості політичної взаємодії мас, партій та лідерів.

 

59. Мотиви участі громадян у масових рухах.

 

60. Статева диференціація та статеворольова поведінка в масових явищах.

 

61. Ґендер як соціокультурний феномен.

 

62. Соціально-психологічна природа сексизму та фемінізму.

 

63. Моделі соціально-психологічного впливу в рекламі. Раціональні та ірраціональні засоби впливу в рекламі.

 

64. Переконання в рекламі. Прийоми рекламної аргументації.

 

65. Стереотипізація та міфологізація в рекламі, зміст та прийоми. Значення символів та архетипів в рекламі.

 

66. Соціально-психологічні механізми впливу в практиці реклами. Особливості використання ідентифікації, наслідування та зараження в системі маркетингових комунікацій. Престиж та мода як технології рекламного впливу.

 

67. Зміст та структура вербальних рекламних повідомлень. Психологічні чинники ефективності вербальних рекламних повідомлень.

 

68. Візуалізація рекламних ідей: функції, композиція та художньо-естетичні складові. Засоби гармонізації форми візуальних рекламних повідомлень.

 

69. Людські образи в рекламних зображеннях: функції та особливості використання. Особливості антропологічної символіки в рекламі.

 

70. Теоретико-методологічні джерела соціально-психологічного тренінгу.

 

71. Історія розвитку соціально-психологічного тренінгу.

 

  1. Зміст і завдання соціально-психологічного тренінгу.
  2. Види соціально-психологічного тренінгу.
  3. Характеристика методів соціально-психологічного тренінгу.
  4. Провідні механізми соціально-психологічного тренінгу.

 

 

 Спеціалізація «Клінічна психологія»

 51. Стадії розвитку мозку в онтогенезі. Поняття і види нейромедіаторів.

 52. Основні концепції виникнення психосоматичних захворювань.

 53. Діагностика та лікування психосоматичних хворих.

 54. Поняття про норму та патологію в клінічній психології.

 55. Розділи клінічної психології та їх зв'язок з іншими науками.

 56. Сенсорні процеси та різновиди їх порушень.

 57. Основні властивості  уваги та їх експериментальне дослідження. Методики дослідження уваги.

 58. Підходи до визначення інтелекту. Психодіагностичні моделі інтелекту.

 59. Функціональна асиметрія головного мозку.

 60. Неврологічні засади когнітивних особливостей ліворуких дітей.

 61. Психологічні прояви соматизованої депресії.

 62. Психогенні сексуальні розлади.

 63. Нетипова сексуальна поведінка.

 64. Класифікація методів психологічних досліджень.

 65. Метод моделювання в психологічних дослідженнях.

 66. Психодіагностика, психометрія, психологічна оцінка.

 67. Конструювання тесту. Характеристики ефективних тестів.

 68. Конструювання тесту: розробка завдань, пілотажне дослідження, аналіз завдань.

 69. Валідність тесту.

 70. Визначення валідності та надійності тесту. Види валідності та надійності.

 71. Види особистісних опитувальників. Проблема достовірності особистісних опитувальників.

 72. Проекція як психологічний феномен. Проективна гіпотеза і проективні методики.

 73. Проективні методики: від феномену проекції до принципу дослідження.

 74. Загальна характеристика методів проведення психологічних експертиз.

 75. Етика психологічної взаємодії. Професійна позиція консультанта.

 

 Спеціалізація «Психологія розвитку»

 51. Предмет і основні завдання професійної соціалізації.

 52. Основні моделі професійної соціалізації особистості.

 53. Закономірності і принципи професійної соціалізації.

 54. Методи професійної соціалізації.

 55. Чинники, які впливають на професійну соціалізацію особистості.

 56. Управління персоналом і професійна соціалізація.

 57. Роль відділу розвитку персоналу в організації.

 58. Межі компетенції психолога-практика у роботі з сімейним насильством.

 59. Морально-етичні правила та проблеми психологічної допомоги потерпілим.

 60. Причини та наслідки зґвалтувань.

 61. Зґвалтування та насильницькі дії щодо неповнолітніх.

 62. Психологічні віддалені наслідки в жертв насильства. Інформування та профілактика віктимної поведінки.

 63. Соціальні наслідки алкоголізму.

 64. Розлади психічних процесів в наслідок алкоголізму.

 65. Розлади особистості при залежностях.

 66. Ознаки наркозалежності.

 67. Чинники наркозалежності.

 68. Діагностичні критерії наркозалежності. Стадії наркозалежності. 

 69. Допомога жертвам після сексуального насильства.

 70. Допомога дорослим, що були жертвами у дитинстві.

 71. Особливості аутоагресивної поведінки при розладах особистості.

 72. Особливості аутоагресивної поведінки при реактивних станах, посттравматичному стресовому розладі, розладах адаптації.

 73. Особливості аутоагресивної поведінки при тривожно-фобічних та

 обсесивно-компульсивних психопатологічних розладах.

 74. Особливості аутоагресивної поведінки при неврастенії та соматоформних психопатологічних розладах.

 75. Взаємозв’язок аутоагресивної поведінки і нервової анорексії.

 

 Спеціалізація «Психологія праці та організаційна психологія»

 51. Індивідуально-психологічні характеристики підприємців. Підприємницький потенціал особистості. Ознаки успішності підприємця.

 52. Когнітивні процеси в структурі підприємницької поведінки. Феномен підприємницького мислення. Значення уяви в підприємницькій діяльності.

 53. Мотивація до здійснення підприємницької діяльності. Мотиваційні особливості підприємців як суб’єктів економічної діяльності. Психологічні бар’єри вибору підприємницького шляху.

 54. Психологія процесу ухвалення підприємницьких рішень. Стадії та фактори ухвалення рішень. Відмінності ухвалення індивідуальних та підприємницьких рішень.

 55. Психологічна природа власності, потреба у власності та її розвиток в процесі розвитку особистості. Структура переживання власності.

 56. Психологічні ефекти ставлення до грошей та психологічні функції грошей. Монетарні установки, чинники їх формування та методи їх дослідження.

 57. Психологія інновацій та інноваційної діяльності. Психологічні та соціально-психологічні проблеми інновацій.

 58. Психологія ризиків та ставлення до невизначеності у підприємницькій діяльності. Види та класифікації бізнес-ризиків. Методи дослідження ризиків.

 59. Поняття, сутність та призначення бізнес-тренінгів.

 60. Предмет та історія розвитку бізнес-тренінгової роботи.

 61. Основні напрями роботи в сфері корпоративного тренінгу.

 62. Базові методи бізнес-тренінгу.

 63. Парадигми діяльності бізнес-тренера.

 64. Типи та зміст корпоративних тренінгів.

 65. Організаційні умови, методичне та технічне забезпечення проведення бізнес-тренінгу.

 66. Загальна характеристика основних етапів розробки бізнес-тренінгу.

 67. Типи та види коучингу. Відмінності коучингу від бізнес-тренінгу.

 68. Вимоги до професійної компетентності бізнес-тренера.

 69. Поняття, сутність та цілі бізнес-консультування.

 70. Основні напрями роботи в сфері бізнес-консультування.

 71. Особливості психологічного супроводу бізнес-консультування.

 72. Класифікація та особливості використання методів бізнес-консультування.

 73. Моделі бізнес-консультування.

 74. Основні етапи процесу бізнес-консультування.

 75. Методи оцінки ефективності бізнес-консультування.

 

  

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет психології

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ІСПИТУ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

 

здобувачів вищої освіти у галузі знань 01 – «Освіта / Педагогіка»

спеціальності 011  –  «Освітні, педагогічні науки», другого (магістерського) рівня вищої освіти, за освітньо-науковою програмою «Педагогіка вищої школи»

спеціалізації       викладач  гуманітарних дисциплін

 

 

 

 

 

 

 Затвердженона засіданні Вченої радифакультету психологіїпротокол № 6  від  21.12.2017 р.           р.Декан факультету психології___________ Данилюк І. В. 

 

 

 

Київ – 2017

 

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Комплексний кваліфікаційний екзамен зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки» має на меті визначення готовності магістрантів-випускників до реалізації професійних функцій викладача вищого навчального закладу. Програма для складання комплексного іспиту розроблена відповідно до освітньо-наукової програми підготовки фахівців за освітнім рівнем «магістр» і відповідає вимогам якісної підготовки науково-педагогічних працівників у галузі вищої освіти.

У програмі відображено основні вимоги до випускників магістратури спеціальності «освітні, педагогічні науки» факультету психології, які прослухали базові нормативні та спеціальні курси відповідно до навчального плану підготовки магістрів.

Основною вимогою до викладачів  вищих навчальних закладів є наявність у них високого рівня готовності до професійної діяльності в умовах сучасного освітнього простору.

Головна мета комплексного кваліфікаційного іспиту – перевірка рівня сформованості готовності магістрів – майбутніх викладачів до професійної діяльності.

Випускники повинні мати такі загальні компетентності:

-  здатність до абстрактного мислення, пошуку, опрацювання, аналізу, синтезу та встановлення взаємозв’язків між явищами та процесами;

 -  здатність  проведення досліджень  на відповідному рівні;

 -  здатність спілкуватися з представниками різних професійних груп та у міжнародному контексті;

 -  навички використання інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку, оброблення,  аналізу  інформації з різних джерел та прийняття рішень;

 -  здатність організовувати та мотивувати людей рухатися до спільної мети, працювати в команді;

 -  здатність діяти на основі етичних міркувань, соціально відповідально і свідомо;

 -  вміння виявляти  та вирішувати проблеми, генерувати нові ідеї;

 -  здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях;

 -  здатність до адаптації та дії в новій ситуації;

 - . вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми;

 -  здатність бути критичним і самокритичним;

 -  здатність приймати обґрунтовані рішення;

 -  здатність розробляти та управляти проектами;

 -  здатність оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт;

 -  здатність до саморозвитку, навчання впродовж життя та ефективного само менеджменту.

 

Випускники повинні мати такі фахові компетентності:

- здатність до виконання професійних завдань і педагогічних функцій в умовах мінливого освітнього середовища;

- здатність до критичного осмислення світових тенденцій, складних процесів та явищ у системі вищої професійної освіти і застосування комплексних підходів до їх аналізу та прогнозування;

- здатність до моделювання освітньої та професійної підготовки фахівця на рівні новітніх досягнень педагогічної науки;

-  здатність до планування та організації навчальної діяльності, проектування соціально-педагогічної системи підготовки фахівця з урахуванням особливостей професійної діяльності;

- здатність до управління навчальною діяльністю з підготовки фахівця за допомогою розробленої системи дидактичних засобів;

 - здатність до впровадження ефективних освітніх технологій, інтерактивних методів навчання;

- здатність до педагогічного спілкування на засадах суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників педагогічного процесу;

- здатність до застосування міждисциплінарного підходу до формування необхідних компетентностей фахівця;

-  здатність самостійно розробляти навчальні й робочі програми з дисципліни, плани практичних занять і самостійної роботи магістрантів;

- здатність до самоосвіти та підвищення кваліфікації протягом педагогічної діяльності; - здатність оцінювати рівень сформованих компетентностей на основі застосування адекватних діагностичних засобів;

- здатність до діалогічної взаємодії з колегами, широким академічним товариством та громадськістю на національному й міжнародному рівні з метою реалізації інноваційного проекту або вирішення наукової або практичної проблеми;

- здатність до формування професійно значущих якостей фахівця у сфері вищої освіти; - здатність до самоаналізу та коригування педагогічної діяльності, самоменеджменту, саморозвитку.

 

 


ПІДСУМКОВА   АТЕСТАЦІЯ

Оцінка результатів складання комплексного кваліфікаційного  іспиту здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в університеті та національною шкалою, і відображається у відповідних відомостях і протоколах роботи Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Шкала оцінювання

100-бальна шкала Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету Визначення
90 – 100 відмінно Відмінно – відмінна відповідь, виконання роботи лише з незначною кількістю помилок
85 – 89 добре Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками
75 – 84 Добре – загалом правильна відповідь, робота з певною кількістю грубих помилок
65 – 74 задовільно Задовільно – непогано, але з великою кількістю недоліків
60 – 64 Достатньо – відповідь, робота задовольняє мінімальні критерії
1 – 59 незадовільно Незадовільно

 

Усі екзаменаційні завдання зазначені в екзаменаційному білеті з комплексного кваліфікаційного іспиту. Підсумкова оцінка комплексного кваліфікаційного іспиту є суммою оцінок за кожну складову екзаменаційного завдання.

Повторне складання (перескладання) кваліфікаційного іспиту з метою підвищення оцінки не дозволяється.

Критерії оцінки знань при складанні комплексного кваліфікаційного іспиту:

  1. Оцінка «відмінно» – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно, самостійно та аргументовано його викладає під час усної відповіді на питання екзаменаційного білету, глибоко та всебічно розкриває зміст теоретичних питань з опорою на обов’язкову та додаткову літературу.
  2. Оцінка «добре» – студент достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає під час усної відповіді, в основному розкриває зміст теоретичних питань, спираючись при цьому на обов’язкову літературу. Але при викладанні деяких питань не достатня глибина та аргументація, допускаються при цьому окремі несуттєві неточності та незначні помилки.
  3. Оцінка «задовільно» – студент загалом володіє навчальним матеріалом, викладає його основний зміст під час усної відповіді, але без глибокого всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, без використання необхідної літератури, допускаючи при цьому окремі суттєві неточності та помилки.
  4. Оцінка «незадовільно» – студент не в повному обсязі володіє навчальним матеріалом, фрагментарно, поверхово (без аргументації та обґрунтування) викладає його під час усної відповіді, недостатньо розкриває зміст теоретичних питань, допускаючи при цьому суттєві неточності.

 

  

Тема 1. Історія розвитку університетської освіти

   Підходи щодо розкриття терміну «освіта»,  «університетська освіта».   Сучасна університетська освіта в освітній системі України. Класичні університети   України періоду нової та новітньої історії. Київський університет (1834 р.): історія становлення та розвитку.

            Львівський університет – найдавніший з класичних університетів України, час заснування університету. Структура університету. Заснування Руського інституту («Студіум Рутенум») при університеті для підготовки освічених священників з числа молодих людей, що не володіли латинською мовою. Перетворення у 1805 році австрійською владою Львівського університету на ліцей, як проміжний між середньою і вищою школами навчальний заклад. Повернення Львівському університету колишнього статусу. Введення української та польської мов навчання з 1848 р., українських кафедр (4) та кафедри української мови та літератури. Педагогічна діяльність професора Якова Головацького (1814-1888). Боротьба проти онімечченя університету, за українське національне обличчя. Скасування обмеження щодо викладання українською та польською мовами. Створення у 1894 р. кафедри української історії та у 1900 р. – кафедри української літератури. Наукове товариство Шевченка. Кінець ХІХ ст. - боротьба      за створення самостійного окремого українського університету.

            Харківський університет: відкриття наприкінці січня 1805 р., заснування з ініціативи вченого, винахідника, освітнього та громадського діяча Василя Каразіна.

Новий статут Харківського університету 1905 р., повернення втраченої автономії. Вихованці славетного університету: Микола Костомаров, Олександр Потебня, Петро Гулак-Артемовський, Микола Сумцов, Ізмаїл Срезневський, Ілля Мечников, брати Данилевські, Дмитро Узнадзе та ін.

            Заснування Одеського університету в 1865 р. як Новоросійського університету на базі Рішельєвського ліцею, що функціонував в Одесі з 1817 р.

Заснування Чернівецького університету  в 1875 р. Перетворення університету  в 1918-1920 рр. на румунський, скасування український кафедр. Реорганізація університету в 1940 р.

 

Тема 2. ПЕДАГОГІКА

 

Предмет педагогіки. Система освіти в Україні. Зміст освіти. Розвиток педагогіки як науки та навчальної дисципліни. Її мета і завдання. Основні категорії педагогіки. Система педагогічних наук. Зв’язок педагогіки з іншими науками. Поняття системи освіти в Україні; її структура. Основні принципи освіти України. Зміст освіти. Навчальні плани, програми, підручники, посібники.

Характеристика методів науково-педагогічного дослідження. Поняття про методи науково-педагогічного дослідження. Їх класифікація. Методи педагогічного спостереження. Метод психолого-педагогічного експерименту. Соціологічні методи дослідження. Впровадження результатів наукових досліджень у навчально-виховну практику.

Поняття про дидактику. Її категорії. Народна дидактика. Розвиток дидактичної теорії.

Найважливіші завдання дидактики. Взаємозв’язок часткових методик. Категорії дидактики.

Принципи навчання в народній дидактиці. Народно-дидактичні засоби навчання. Методи та прийоми навчання у народній дидактиці.

Принципи, методи, форми організації, види  навчання, контроль і оцінка знань. Закономірності і принципи навчання. Поняття «прийом» і «метод навчання». Функції методів навчання. Форми навчання, форми організації, види  навчання. Засоби навчання. Види контролю знань. Оцінювання. Контроль та оцінка знань в умовах модульно-рейтингової системи навчання. 

Суть процесу виховання. Напрями виховання. Процес виховання. Структура процесу виховання.  Професіограма класного керівника. Завдання класного керівника у забезпеченні виховання дітей та молоді. Основні напрями діяльності класного керівника. Провідні функції діяльності класного керівника.Загальна характеристика напрямів виховання.

 Принципи, методи виховання,засоби  виховання.Характеристика основних принципів виховання. Класифікація методів виховання. Поняття виховного прийому.Засоби  виховного впливу. Основні форми організації виховання, їх особливості.

Наукові основи управління загальноосвітнім навчальним закладом. Сутність понять «менеджмент», «освітній менеджмент» «управління», «керівництво», «організація», «педагогічний менеджмент». Принципи управління загальноосвітнім навчальним закладом. Функції управління. Органи управління загальноосвітнім навчальним закладом. Методична робота в загальноосвітньому навчальному закладі. Учнівське самоврядування.

 

Тема 3.  СВІТОВІ СИСТЕМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 

Вища освіта як надбання сучасної цивілізації. Роль вищої освіти у розвитку зарубіжних країн. Фактори, що зумовлюють розвиток вищої освіти. Історико-культурні і освітні традиції країн. Історія появи університетів – перших вищих навчальних закладів.

Передумови розвитку і сутність дистанційного навчання в різних країнах світу.  Післядипломна освіта в зарубіжних країнах. Провідні моделі організації й управління вищими навчальними закладами Традиції організації діяльності європейських університетів. Засади діяльності сучасних зарубіжних ВНЗ. Традиції автономії університетів. Академічні свободи. Академічні чесноти. Академічна мобільність. Різновиди сучасних ВНЗ у зарубіжних країнах. Критерії типізації вищих навчальних закладів. Особливості  управління і організації діяльності ВНЗ.

Основні (домінуючі) форми навчання.Сучасний європейський університет і пріоритети його розвитку.  Інноваційні процеси у вищій школі провідних країн світу.

Сучасний європейський університет і пріоритети його розвитку.  Інноваційні процеси у вищій школі провідних країн світу. Порівняльний аналіз національних систем вищої освіти: переваги і недоліки. Можливості навчання за кордоном.

 

Тема 4. МЕТОДИЧНА СИСТЕМА ВИЩОЇ  ШКОЛИ

 

Філософсько-соціальні передумови дослідження освітніх методичних систем. Періоди вивчення освітніх методичних систем. Сучасний стан функціонування вищих навчальних закладів. Педагогічно-спеціалізована компетентність викладача здійснювати професійну діяльність в умовах варіативності освітніх систем як інтегральне особистісне утворення.

Поняття і видиметодичних систем. Характеристика методичних систем в їх історичній послідовності: репродуктивне навчання, догматичне навчання, повідомляючи навчання (інформаційно-ілюстративне, репродуктивне), розвивальне навчання, програмоване навчання, проблемне навчання, задачна (пошуково-дослідницька) методична система,  продуктивна (критеріально-орієнтована) система навчання, система проективного навчання, система контекстного навчання, імітаційна (моделююча) система навчання,інформаційна система.

Співвідношення  компонентів педагогічної  системи: технологія навчання, методична система, дидактична система, педагогічна система. Структура, склад і зв'язок компонентів.

Методологія аналізу якості навчальних занять та ефективності реалізації змісту основних їх підсистем у вищій школі.

Якість освіти – ключова проблема сучасного ВНЗ. Критерії і технології аналізу якості навчальних занять у вищій школі. Організаційно-методичне забезпечення навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ.

Методична компетентність як ключова складова професійної підготовки майбутнього викладача ВНЗ. Сутність професійно-педагогічної компетентності  викладача вищого навчального закладу. Базові функції методичної компетентності майбутнього викладача: конструктивна (проектувальна); організаторська; діагностична; комунікативна; ретрансляційна; контрольно-оцінювальна; дослідницька.

Педагогічна  та виробничі практики у формуванні методичної компетентності майбутнього викладача ВНЗ. Сутність і структура поняття „професійно-педагогічна компетентність” та особливості її формування у студентів під час виробничої практики. Специфіка педагогічної діяльності викладача вищого навчального закладу, оволодіння уміннями та навичками організації навчальної, виховної та наукової роботи, проведення науково-дослідної роботи в умовах, що максимально наближені до майбутньої професійної діяльності. Комплексний характер забезпечення фахової діяльності у таких напрямах роботи (блоках):

психолого-педагогічний - підготовка майбутнього викладача до забезпечення загальнопедагогічної діяльності, куратора студентської групи у вищому навчальному закладі; методичний - підготовка майбутнього викладача до однієї з обраних методик, включених  спеціальних навчальних дисциплін; науковий - підготовка майбутнього викладача як науковця. Діагностика рівня сформованості професійно-педагогічної компетентності: критерії та показники.

Поняття інноваційних технологій, методика організації та проведення основних видів занять у вищій школі.Інтерактивні методи навчання як важливий фактор підвищення ефективності навчального процесу у вищій школі.

Національний освітній моніторинг у методичній системі ВНЗ.

 

Тема 5. ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ

 

Теоретичні основи формування  педагогічної майстерності викладача. Сутність поняття «педагогічна майстерність». Поняття педагогічної майстерності в історії педагогіки. Складові елементи педагогічної майстерності. Критерії і показники педагогічної майстерності. Педагогічна майстерність і авторитет викладача.

Педагогічна техніка як чинник майстерного педагогічного впливу. Педагогічна техніка викладача: сутність поняття. Компоненти внутрішньої техніки викладача. Компоненти зовнішньої техніки викладача. Шляхи оволодіння педагогічною технікою.

Культура мовлення викладача як умова професійної майстерності. Мовлення у професійній діяльності викладача. Вимоги до мовлення викладача. Техніка мовлення викладача.  Функції мовлення. Шляхи вдосконалення мовлення викладача.

Організація педагогічного спілкування. Спілкування – основа педагогічної діяльності. Педагогічне спілкування: функції, види. Стилі педагогічного спілкування. Шляхи досягнення майстерності у спілкуванні.

Педагогічний такт та професійна етика викладача ВНЗ. Поняття професійної етики викладача. Її принципи, категорії. Правила педагогічної етики. Поняття «такт», «педагогічний такт». Ознаки педагогічного такту. Умови оволодіння педагогічним тактом.

Професійно-педагогічні уміння як чинник формування професійної компетентності викладача. Проблеми формування професійно-педагогічних умінь. Структурні складові педагогічних умінь. Професійні знання і уміння у забезпеченні ключових компетенцій викладача.

 

Тема 6. ПЕДАГОГІЧНА ТВОРЧІСТЬ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ШКОЛИ

 

Зародження педагогіки творчості. Гуманістична педагогіка Відродження та Просвітництва. Розвиток особистісно орієнтованої педагогіки. Педагогічні концепції ХХ століття.

Мета і результат педагогічної творчості. Здатність до творчості. Фактори, що зумовлюють зміни професійної діяльності викладача. Педагогічна творчість викладача. Педагогіка творчості як галузь педагогічної науки, об’єкт вивчення, завдання. Основні поняття: творчість, творча діяльність, педагогічна творчість, творча педагогічна діяльність. Підсистеми творчої педагогічної діяльності (дидактична, виховна, організаційно-управлінська, самовдосконалення, громадсько-педагогічна). Рівні творчої педагогічної діяльності (репродуктивний, раціоналізаторський, конструкторський, новаторський). Критерії творчої педагогічної діяльності (бачення нової проблеми у зовнішнє знайомій ситуації, знаходження варіантних шляхів її вирішення; застосування науково-доказового вибору дій у конкретній педагогічній ситуації; проведення систематичного самоаналізу професійної діяльності, науково-дослідницької роботи з творчого узагальнення власного досвіду та досвіду колег; володіння формами і методами управління творчою навчальною діяльністю студентів з метою розвитку їх творчих можливостей; реалізація на практиці принципів педагогіки співробітництва; прояв гнучкості при виборі оптимального управлінського рішення у нестандартних ситуаціях. Закони педагогіки творчості (педагогічної розвиваючої взаємодії, фасилітаційного режиму педагогічного впливу, взаємозумовленості розвитку суб’єктів педагогічного процесу, неперервної творчої реалізації та самореалізації особистості). Принципи педагогіки творчості (взаємозумовленості освіти і творчого розвитку особистості, самоорганізації, узгодження розвитку студентів з власними тенденціями розвитку). Принципи педагогічної творчості (діагностики, оптимізації, взаємозалежності, фасилітації, креативності, доповнення, варіантності, самоорганізації).

       Моделі творчої особистості .Зміст творчих якостей студентів і критерії їх оцінювання .Специфіка формування творчої особистості студента. Управління творчим розвитком особистості у  навчально-виховному процесі.

   Особливості діяльності викладача з творчого розвитку студентів. Технології організації навчального процесу, спрямованого на творчий розвиток студентів. Методи та прийоми стимулювання творчої активності студентів. Технології розвитку педагогічної творчості викладача. Колективні форми розвитку творчості викладачів

    Нормативно-правова та методична база розвитку педагогіки творчості. Викладачі-новатори та їхні авторські технології . Зарубіжний досвід.

 

Тема 7. Моделювання та зміст діяльності фахівця з вищою освітою

 

Різноманітність підходів до визначення понять «модель» та «моделювання». Значення моделювання як способу пізнання. Класифікація моделей. Види моделювання у науково-педагогічній літературі. Моделювання як метод наукового дослідження. Моделювання та експеримент. Моделювання і проектування: спільне та відмінне.

Базові терміни і поняття: модель, моделювання; типи моделей, приклади, класифікація моделей, принципи моделювання..

Структура професійної діяльності. Класифікація структурних елементів професійної діяльності: різноманітність підходів. Поняття спеціалізації та її роль у професійній діяльності фахівця. Особливості діяльності викладача вищого навчального закладу.

Модель майбутнього фахівця. Загальна схема побудови моделі фахівця. Формування системи професійних знань, умінь та навичок. Професійні здібності. Особистісні якості фахівця. Професійно важливі якості фахівця.

Моделі системи освіти і освітнього середовища. Моделі будови та функціонування педагогічних систем. Моделі методичних систем навчання та їх проектування. Моделі оцінювання результатів функціонування системи освіти. Стандартизація в педагогічних процесах. Моделювання діяльності навчального закладу.

Розроблення моделі випускника ВНЗ. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю “Педагогіка вищої школи”. Модель творчої особистості. Модель компетентного випускника, вчителя, керівника

 

Тема 8. Теорія  виховання у вищій школі

 

Сутність процесу виховання. Мета і завдання виховання. Стуктура процесу виховання. Загальні закономірності процесу виховання. Принципи виховання. Діагностика результатів процесу виховання.

Поняття змісту виховання в сучасній вищій  школі. Різні підходи до визначення змісту виховання. Сукупність професійних і  соціально значущих якостей особистості та груп ціннісних ставлень. Характеристика основних напрямів змісту виховання .

Поняття про систему і технологію виховання. Форми організації виховання. Загальні методи виховання.  Засоби виховання.

Студентський колектив у системі виховання студентської молоді.  Критеріїрозвитку академічної групи. Етапи розвитку групи, види груп. Методики вивчення колективу групи.

Система роботи куратора академічної групи . Основні завдання діяльності куратора. Функції куратора. Зміст роботи куратора. Планування роботи куратора.

.Місце студентського с самоврядування у системі виховної роботи ВНЗ.

Мета , завдання, принципи студентського самоврядування. Основні напрями діяльності студентського самоврядування. Стан та проблеми студентського самоврядування. Співпраця викладачів зі студентським самоврядуванням

 

Тема 9.Методика викладання: цикл дисциплін освітньо-професійних програм підготовки фахівців з гуманітарних наук

 

Методика як психолого-педагогічна дисципліна. Історичний аспект розвитку методики викладання. Інноваційні тенденції розвитку сучасної вищої освіти.Педагогічна діяльність викладача у ВШ, її специфіка. Методи викладання у структурі процесу навчання у ВШ. Методика викладання лекційного заняття у ВШ. Методика проведення семінарсько-практичного заняття у ВШ. Перспективи напрямів розвитку навчання та викладання. Психолого-педагогічний системний підхід до методики.  Інноваційні освітні технології викладання у ВШ. Особистісно-орієнтована технологія. Інтерактивна технологія. Інформаційно-комунікативна технологія. Технологія навчальних проектів. Інтегрована розвивальна технологія

 

Тема 10.Педагогіка діалогу

 

Експериментальні школи в зарубіжних країнах. «Реформаторська педагогіка» як джерело розвитку педагогічних інновацій гуманістичного спрямування. Сутність і причини виникнення «реформаторської педагогіки». Класифікація напрямів «реформаторської педагогіки».

Аналіз теоретичних ідей представників «реформаторської педагогіки».

«Експериментальна педагогіка» - основа реформаторських течій . «Педагогіка дії» як напрям реформаторської педагогіки». «Трудова школа» та її педагогічні ідеї. «Прагматична педагогіка» -  основа емпіричного навчання, виховання, розвитку.

Інноваційні пошуки індивідуалізації навчання в експериментальних школах 20-х роках ХХ століття. Дидактичні ідеї «Дальтон-плану». «Віннетка-план» та особливості її реалізації навчально-виховного процесу школи.

Сутність «Ієна-плану» як системи організації навчально-виховного процесу школи .

«Ермітаж» - школа О. Декролі. Педагогічні ідеї Овіда Декролі. Організація навчально-виховного процесу в школі О. Декролі.

Інноваційні ідеї вальдорфських педагогів у контексті розвитку гуманістично спрямованих технологій навчання. Рудольф Штейнер – засновник

вальдорфської педагогіки. Структура педагогічного процесу вальдорфської педагогіки. «Метод епох» - інноваційна форма організації  навчання  вальдорфської педагогіки. Організація навчально-виховного процесу.

Різнорівнева диференціація навчально-виховного процесу зарубіжної школи як фактор поглиблення демократизації та гуманізації в освіті. «Об'єднані школи» - осередки експериментального впровадження гуманістичних ідей

в навчальний процес. «Відкриті школи» -  заклади розвитку нахилів  і  здібностей учнів.

«Альтернативні школи» -  експериментальні майданчики апробації нових форм, методів навчання і виховання. «Асоційовані школи» -  центри міжнародного виховання дітей.

Інноваційні ідеї технологій навчання зарубіжних педагогів. «Метод Монтессорі» – технологія навчання в системі Марії Монтессорі. Становлення М. Монтесорі як педагога гуманіста.  Педагогічні принципи «методу Монтессорі». Методика навчання читанню та письму. Формування умінь і навичок рахунку, додаванню, відніманню, множенню.

«Техніка С. Френе» - педагогічна технологія Селестена Френе.

Соціально-педагогічні передумови формування  педагога – гуманіста Селеста Френе. Принципи оптимізації навчання в «Техніці С. Френе».

Принципи соціалізації особистості.

Співробітництво в школі по-американськи. Принципи самоактуалізації особистості – основа кооперативної педагогіки та види співробітництва в діяльності «справедливих шкіл». Диференціація, індивідуалізація і самоактуалізація особистості в технології кооперативної педагогіки.

«Педагогіка діалогу» у Скандинавських країнах. Сутність поняття «педагогіка діалогу». Інноваційні форми організації навчання в «педагогіці діалогу».

Індивідуалізація в навчанні зарубіжної школи – гуманістично спрямований принцип технології формування творчої особистості. Форми та методи організації індивідуального навчання в США та Великобританії Індивідуалізація навчання в закладах середньої освіти ФРН.

            Групові, кооперативні форми та методи навчання в зарубіжній школі – основа формування інтелектуальних умінь і навичок учнів. Групова форма організації навчання як умова соціалізації особистості. Форми й методи навчання в малих групах учнів. Методи афективного навчання. Ідеї раціоналістичної технології в контексті гуманізацій навчання в зарубіжних школах. Сутність раціоналістичної технології та шляхи її реалізації. Інноваційне структурування змісту навчального матеріалу в контексті впровадження раціоналістичної технології .

 

Тема 11.Тренінг комунікативної готовності до управлінської діяльності

 

Поняття  професійно-педагогічної компетентності викладача ВШ та її складові у контексті управління сучасною освітою.

 Теоретичні засади тренінгу КГУД: визначення, загальна характеристика, актуальні ідеї, принципи.

Історичний аспект становлення та розвитку освітнього тренінгу у ВНЗ.

Історія розвитку групових методів роботи у ХХ-ХХІ ст. за кордоном.

Специфіка, закономірності тренінгової групи, основні етапи її розвитку.

Тренінг у контексті ефективних психологічних технологій впливу на особистість.

 Тренінгові вправи на знайомство, створення позитивного враження,  визначення очікувань учасників, правил роботи групи

Невербальні та вербальні засоби спілкування викладача ВШ.

Вплив темпераменту, акцентуацій характеру, самооцінки, гендеру, емоційного інтелекту викладача на розвиток у процесі тренінгу.

 Ділові ігри соціально-перцептивної спрямованості.

Способи та техніки подолання бар’єрів спілкування у вищій школі.

 Тренінгові вправи, орієнтовані на виявлення агресії, гніву.

Профілактика та корекція професійного вигорання викладача ВНЗ.

Модерація, фасилітація, менторінг, коучинг, медіація у професійній діяльності викладача ВШ. Тренінгові вправи для профілактики та розв’язання педагогічних конфліктів у ВНЗ.


 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. — К.: Либідь, 1998.
  2. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.:   Либідь, 1998.
  3. Архангельский С. И.Лекции по научной организации учебного процесса в высшей школе. / С. И. Архангельский. – М. : Высш. шк., 2002. – 413 с.
  4. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: навч.-метод. посіб. для студ. ВНЗ / Л. В. Артемова. – К. : Кондор, 2012. – 271 с.
  5. Бех І. Інноваційна виховна технологія: сутнісні положення та шляхи реалізації// Педагогічні інновації у фаховій освіті. Зб. наук.праць. Вип.4. –Ужгород, Ужгородський національний ун-т,2013. – С.7-15.
  6. Василюк А. та ін. Нариси з порівняльної педагогіки / Василюк А., Корсак К., Яковець Н. : навч. посібник. – Ніжин : ФВВ НДПУ, 2002. – 118 с.
  7. Василюк А. та ін. Сучасні освітні системи / Василюк А., Пахазінський Р., Яковець Н. : навч. посібник. – Ніжин : ФВВ НДПУ, 2002. – 139 с.
  8. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Учеб. пособие. – М: Издательство «Ось-89», 1999. – 176 с.
  9.  Ващенко Г. Загальні методи навчання. – Київ, 1997.
  10.  Воскресенская Н. М. и др. Разработка теоретических основ експериментальной педагогики в конце ХІХ начала ХХ в. / Воскресенская Н. М., Джуринський А. Н., Чавчанидзе Д. Л. // Сов. педагогика. – 1981. – С. 118–122.
  11.  Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-кваліфікаційна характеристика магістра за спеціальністю «Педагогіка вищої школи». – К. : МОН України, 2005. – 35 с.
  12. Галус О.М. Порівняльна педагогіка / О.М. Галус, Л.М. Шапошнікова. – К. : Вища школа, 2006. – 216 с.
  13. Гнезділова К. М. Моделі та моделювання у професійній діяльності викладача вищої школи : навч. посіб. / К. М. Гнезділова, С. О. Касярум. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю.А., 2011. – 124 с.
  14.  Губерський Л. В. Філософія як теорія та методологія розвитку освіти / Л. Губерський, В. Андрущенко. – К. : МП Леся, 2008. – 516 с.
  15.  Гусева Н. Д.Акмеологическая деятельность преподавателя высшей школы / Н. Д. Гусева / Под ред. Н. В. Кузьминой – Гаршиной, Л. Е. Варфоломеевой, Н. В. Скворцова. – М. : Исслед. центр проблем качества підготовки специалистов, 2004. – 312 с.
  16.  Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : Навч. посіб. [2-е видання, доповнене] – К. : «Академвидав», 2012. – 352 с.
  17.  Дмитриченко М. Ф.Вища освіта і Болонський процес : навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська, В. Д. Данчук. – К. : Знання України, 2007. – 440 с.
  18.  Дурманенко О. Виховна робота  у вищому навчальному закладі/ Оксана Дурманенко // Науковий вісник. – 2013. - №7. – С.  96-101.
  19.  Дурманенко О. Модель ефективного моніторингу організації виховної роботи у вищому навчальному закладі / Оксана Дурманенко // Наукови й вісник. – 2014. - №8. – С.  67-71.
  20.  Енциклопедія   освіти / Академія педагогічних наук України; гол.ред.В. Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с
  21. Эзрох Ю.С.  Кураторство в высшей школе: Что делать /Ю.С.   Эзрох //Alma mater. - 2013. - №8. – С.25-31.
  22.  Закон України «Про вищу освіту» /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія « / В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.368-379.
  23.  Зварич І. М.Педагогічні засади оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США : монографія / І. М. Зварич. – К. : Фенікс, 2008. – 209 с.
  24.  Зинченко В.В. Современная западная социальная философия образования и воспитания //Alma mater. - 2016. - №2. – С.47-58.
  25.  Зюзіна Т. Потенціал гуманітарних дисциплін у формуванні світоглядних позицій студентства / /Вища школа. – 2013. – №1. – С.47.
  26.  Зязюн І. А.Філософія педагогічної дії: Монографія / І. А. Зязюн.  Черкаси: Вид. від. ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2008.  608 с.
  27.  Зязюн І. А.,Сагач Г. М. Краса педагогічної дії: Навч.посіб. для вчителів, аспірантів, студентів середніх та вищих навч. закладів / І. А. Зязюн, Г. М.Сагач. – К.: Українсько -,фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1997. – 302 с.
  28.  Зязюн Лариса. Психолого-педагогічні концепції виховання в системі вищих навчальних закладів Франції //Вища освіта України. – 2004. - №2. – С.101-103.
  29.  Іздебська В. Студентське самоврядування як чинник формування самосвідомості молоді  / В.Іздебська// Рідна школа. – 2000. – №11. – С. 26-28.
  30.  Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології. – К. : Атіка, 2005. – 252 с.
  31.  Історія зарубіжної педагогіки / за ред. Коваленко Є.І. – К. : Центр навчальної літератури, 2006. – 664 с
  32.  Кірик Т. Актуальність завдання формування особистості студента в умовах європейських надій України // Тамара Кірик //Вища школа. - 2015. - №7. – С.100-108.
  33.  Кловак Г. Т.Основи педагогічних досліджень : навч. посіб. для вищих пед. навч. закладів / Г. Т. Кловак. – Чернігів : Чернігів. держ. центр наук.-техн. і економ. інформації, 2003. – 260 с.
  34.  Козяр М. М. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / М. М. Козяр, М. С. Коваль. – К. : Знання, 2013. – 327 с.
  35.  Козловський Ю. М. Моделювання наукової діяльності вищого навчального закладу :теоретико-методологічний аспект / Ю. М. Козловський [Монографія]. – Львів : Сполом,2012. – 484 с.
  36.  Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді // Інф.зб. та коментарі Міністерства освіти і науки України. -  2015. - №8. – С.87-95.
  37.  Концепція національного виховання студентської молоді  /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія « / В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.383-388.
  38.  Кошечко Н.В. Методика викладання у вищій школі: Навч. посібник. – Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2013. – 115 с.
  39.  Красовицький М. Про модель принципів виховання /М. Красовицький// Шлях освіти. – 2002. – №3. – С. 7-11.
  40.  Краевский В. В.Методология педагогики / В. В. Краевский. – Чебоксары : Изд-во Чувашского ун-та, 2001. – 208 с.
  41.  Кураторові академічної групи: Методичні рекомендації щодо проведення виховної роботи зі студентами. – К.: ДАЖКГ, 2002. – 36 с.
  42.  Лисовский В.Т. Личность студента / В.Т. Лисовский,  А.В.Дмитриев.– Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1974. – 184 с.
  43.  Лузан П. Академічна група в контексті проблем виховання студентської молоді / П. Лузан, І.Зайцева// Освіта і управління. – 2002. – Т. 5. – №1. – С. 151-156.
  44.  Мандель Б.Р. Кураторство: проблемы, размышления, полемика /Б.Р.Мандель//Alma mater. - 2014. - №3. – С.45-51.
  45.  Марушкевич А.Формування громадянської позиції сучасної молоді //  Вісник  Київського національного університету імені Тараса Шевченка. (Педагогіка). -№1(1) .-2015. –С.48-52.
  46.  Методика викладання у вищій школі : навчальний посібник / О. В. Малихін, І. Г. Павленко, О. О. Лаврентьєва, Г. І. Матукова. – Київ: КНТ, 2014. – 262 с.
  47.  Методичні рекомендації до планування виховної роботи з студентами у вищих навчальних закладах освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія «  В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.441-444.
  48.  Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні // Освіта України. – 2004. – 3 грудня. /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія « / В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.389-424.
  49.  Національна доктрина розвитку освіти (розділ “Управління освітою”) /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія « / В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.380.
  50.  Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року / Схвалено Указом Президента України №344/2013, 25.06.2013. /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія « / В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.381-383.
  51.  Оболенська Т. Нова парадигма виховної роботи в університеті / Т.  Оболенська// Вища школа. –2011. - №12. – С.66 – 73.
  52.  Органи студентського самоврядування: активізація громадянської, соціальної, патріотичної свідомості студентської молоді: методичні рекомендації / Укл. О.П.Корольчук, М.І.Поночовний. – К., 2001. – 18 с.
  53.  Педагогика и психология высшей школы. Серия “Учебники, учебные пособия”. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 544 с.
  54.  Педагогіка / За ред. А.М. Алексюка. – К., 1986.
  55.  Практична підготовка магістрантів: педагогічна практика, науково асистентська практика/ Укл. Соловей М. І., Кудіна В.В., Бориско Н.Ф., Спіцин Є. С. та ін.. – Вид. 3-те, доп. – К.: Видав. Центр КНЛУ, 2012. – 146 С. 
  56.  Про організацію управління виховним процесом у вищих навчальних закладах освіти: Мето­дичні рекомендації /  У кн.» Педагогіка вищої школи: хрестоматія « / В. А. Бугров,А. А. Марушкевич, Є. С. Спіцин – К. : ВПЦ "Київський університет", 2016. – 544 с. - С.436-440.
  57.  Сенашенко В.С. Об организации студенческой жизни в странах Западной Европы, США и Японии /В.С. Сенашенко,Г.Ф. Ткач, Е.А.Конькова//Alma mater. - 2014. - №6. – С.80-88.
  58.  Слесарев Ю.В. Нравственная  культура как основа социальной компетентности студента///Alma mater. - 2014. - №11. – С.88-91.
  59.  Сисоєва С. О. Педагогічна творчість: Монографія / С. О. Сисоєва. –Х.,К.: Книжкове видавн. «Каравела», 1998. – 150 с.
  60.  Сисоєва С. О., Соколова І. В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник / С. О. Сисоєва, І. В. Соколова. – К.: Центр навчальної літератури, 2003. – 308 с.
  61.  Смалько О. Позааудиторна виховна робота як чинник професійно-особистісного становлення майбутніх фахівців / Оксана Смалько // Науковий вісник. – 2014. - №8. – С.77-81.
  62.  Соловей М. І. Методологія та технологія науково-педагогічних досліджень : посіб. для студ. вищих навч. закладів / М. І. Соловей, Є. С. Спіцин, В. В. Кудіна. – [Вид. 2-ге, переробл. і доп.]. – К. : Ленвіт, 2009. – 192 с
  63.  Соловей М.І.,Демчук В.С. Виховна діяльність в університеті: навчальний посібник. – К.: Вид.центр КНЛУ, 2016. – 426с.
  64.  Соколова І. Інститут кураторів у вузі /І.Соколова// Освіта і управління. – 1998. – №4. – С. 74-82.
  65.  Спіцин Є. С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти / Є. С. Спіцин. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 120 
  66.  Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки. – [  Електронний ресурс  ] . – Режим доступу:       http : // www.president.gov.ua /documents /580215 – 19494.
  67.  Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К., 1986.
  68.  Факторович А.А.  Преподаватели и студенты: новые роли и модели взаимодействия /А.А. Факторович// Педагогика. – 2013. - №5. – С.89 – 97.
  69.  Чибісова Н. Моральне виховання як один з провідних напрямів виховної роботи в умовах становлення безперервної освіти /Н. Чибісова// Вища школа. – 2012. - №5. – С.31 – 37.
  70.  Швидкий С. Становлення та розвиток студентського самоврядування в Україні /Сергій Швидкий, Оксана Ступак// Рідна школа. – 2014. - №3. – С.20-23.
  71.  Щодо виборів до органів студентського самоврядування вищих навчальних закладів/ Інф.зб. та коментарі Міністерства освіти і науки України. -  2015. - №12. – С.85-88.
  72.  Щодо погодження рішень органами студентського самоврядування// Інф.зб. та коментарі Міністерства освіти і науки України. -  2015. - №12. – С.79-81.
  73.  Юрченко В.І. Психологія вищої школи: Курс лекцій /В.І. Юрченко,  В.В.Кудіна. – К.: КСУ, 2004. – С. 123-132.
  74.     Арват Ф.С. Культура спілкування: Навчально-методичний посібник /Ф.С. Арват, Є.І. Коваленко,  С.В.Кириленко,  П. М. Щербань.– К.: ІЗМН, 1997. – 328 с.
  75. Гузій Н.В. Основи педагогічного професіоналізму: Навч. Посібник. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова., 2004. 155 с.
  76. Марушкевич А.А.,Спіцин Є.С. Педагогіка вищої школи: підручник. – К.: ВПЦ «Київський  університет», 2015. – 415 с.
  77. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. ; За заг. ред. І.А. Зязюна. – 2-е вид., доп. і перероб. – Київ: Вища школа, 2004. – 422 с.
  78. Радул В.В. Основи професійного становлення сучасного викладача. Навч. посіб. / В.В. Радул, В.О.Кравцов, М.В.Михайличенко. – Кіровоград, 2007. – 292.
  79. Сисоєва С.О. Основи педагогічної творчості: Підручник. – К.: Міленіум, 2006. – 344 с.
  80. Словник термінології з педагогічної майстерності // Н.Г. Базилевич, Д.Г.Білоконь, В.І.Бобрицька та ін. - Полтава: Вид. «Полтава», 1995. - 
  81. Щодо фінансування органів студентського самоврядування // Інф.зб. та коментарі Міністерства освіти і науки України. -  2015. - №12. – С.82-83.
  82. Шулигіна Р.А. Основи культури педагогічного спілкування: Навч.-метод. посібник. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2006. – 92 с.
  83. Ярошивець В. Нова парадигма виховання / В.Я.Ярошивець  // Вища школа. – 2016. - №2. – С.108-111.

 

  

Додаткова:

 

  1. Балясна О. Вища освіта за польським зразком / О. Балясна // Спудей. – 2006. – № 8–9. – С. 12–14.
  2. Бєланова Р.А. Гуманізація та гуманітаризація освіти в класичних університетах (Україна - США) / Р.А. Бєланова. – К. : Центр практичної філософії, 2001. – 216 с.
  3. Бережнова Е. В. Идея университетской дидактики : становление и перспективы развития / Е. В. Бережнова // Педагогика. – 2013. – №5.– С. 57-62.
  4. Бeрнард Ф. Тренинг межличностного взаимодействия. – СПб.: Питер, 2002. – 304 с.
  5. Бондар В.І. Дидактика: ефективні технології навчання студентів. - К.: "Вересень". 1996.-129 с.
  6. Бондаренко Л. Ю. Изменения в структуре и социальном статусе преподавателей высшей школы / Л. Ю. Бондаренко // Социологические исследования. – 2000. – № 10. – С. 125-127.
  7. Бондарчук Ю. Удосконалення форм і методів навчання відповідно до вимог Болонського процесу / Ю. Бондарчук, Г. Чуйко, Н. Чуйко // Вища школа. – 2005. – № 2. – С. 35-41.
  8. Буркова Л. В.Соціономічні професії: інноваційна підготовка фахівців у Вищих навчальних закладах : монографія / Л. В. Буркова. – К. : ТОВ «Інформаційні системи», 2010. – 278 с.
  9. Ванійленко Т. В. Основи професійного самовдосконалення педагога : метод. реком/Т. В. Ванійленко. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. – 20 с.
  10.  Васильев Л. И.Развивающийся образовательный процесс в вузе / Л. И. Васильев // Педагогика. – 2013. – № 1. – С. 68-75.
  11.  Введенский В. Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога / В. Н. Введенский // Педагогика. – 2003. – № 10. – С. 51-55.
  12.  Владимирська Є. Якість освіти як філософія та педагогіка розуміння доцільного / Є. Владимирська // Вища освіта України. – 2006. – № 1. – С. 108-113.
  13. Всесвітня декларація про вищу освіту для ХХІ ст. :підходи, практичні заходи та рамки пріоритетних дій, спрямованих на реформу та розвиток вищої освіти, схвалені Всесвітньою конвенцією з вищої освіти в Парижі 9 жовтня 1998 року // Образование в ХХІ веке. – К., 2001. – С. 29 – 30.
  14.  Гусак П.М. Технологія засвоєння студентами дидактичної теорії: Монографія - Луцьк: Видавництво ВДУ, 1996. -115с.
  15.  Даценко В. В. Организация научно-исследовательской работы студентов в техническом вузе (Украина) / В. В. Даценко // Педагогика. – 2013. – № 5.– С. 101-104.
  16.  Дзундза А. Вища школа: до проблеми тестування / А. Дзундза, Н. Лосєва // Освіта і управління. – 2003. – Т. 6. – № 3. – С. 114-118.
  17.  Добрянський І. Сучасні тенденції розвитку вищої школи : соціокультурний, регіональний та особистісний аспект / І. Добрянський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 22-28.
  18.  Журавлев В. И. Основы педагогической конфликтологии : учебник / В. И. Журавлев. – М. : Рос. пед. агенство, 1995. – 253 с.
  19. Зварич І. М. Тестування педагогічної компетентності викладачів США / І. М. Зварич // Вища освіта України. – 2012. – № 4. – С. 92-99.
  20.  Змеев С. И.Компетенция и компетентности преподавателя высшей школы ХХІ века / С. И. Змеев // Педагогика. – 2012. – № 5. – С. 69-74.
  21.  Ігри для дорослих. Інтерактивні методи навчання / Упоряд. Л.Галіцина. – К.: Ред.загальнопед.газ., 2005. – 128 с.
  22.  Кан-Калик В.А.,Никандров Н.Д. Педагогическое творчество.- М.:Педагогика,1990. – 144с.
  23.  Капранова В. А. Сравнительная педагогика. Школа и образование за рубежом / Капранова В. А. : учеб. пособие. – Минск : ООО "Новое знание", 2004. – 222 с.
  24.  Кичук Н.В. Формування творчої особистості вчителя/ Н.В Кичук. – К.: Либідь,1991. – 96 с.
  25.  Короткийенциклопедичний словник зарубіжних педагогічних термінів / За ред. І. Г. Тараненко, Б. Ф. Мельниченка, Г. В. Степенко. – К. : ІСДО, 1996. – 68 с.
  26.  Корсак К.Оцінювання якості роботи вищої школи. Світові тенденції і національні традиції / К. Корсак, О. Поживілова // Науковий світ. – 2002. – № 13. – С. 7-21.
  27.  Кравець В.Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття / Кравець В. – Тернопіль : ТДПУ, 1996. – 290 с.
  28.  Куклін О. Стратегічні пріоритети розвитку вищої освіти України / О. Куклін // Вища школа. – 2012. – № 8. – С. 28-36.
  29.  Кушнір В. А. Системний аналіз педагогічного процесу : методологічний аспект / В. А. Кушнір. – Кіровоград : Видавничий центр КДПУ, 2001. – 348 с.
  30.  Локшина О. Світові тенденції (з історії становлення та розвитку моніторингу якості освіти) / О. Локшина // Управління освітою. – 2003. – № 5. – С. 11-23.
  31.  Корсак К. Світова вища освіта / К. Корсак. – К. : МАУП-МКА, 1997. – 209 с.
  32.  Левченко Т.І. Розвиток освіти та особистості в різних педагогічних системах / Т.І. Левченко. – Вінниця : Нова Книга, 2002. – 512 с.
  33.  Малихін А. Тестовий контроль і підвищення якості освіти у вищій педагогічній школі / А. Малихін // Рідна школа. – 2006. – № 6. – С. 9-11.
  34.  Методология и методы социально-педагогических исследований : науч., учебно-метод. пособ. для студ., магистр., аспир. и спец. в области воспит. и образ. соц. педагогов и соц. работников / С. Я. Харченко, Н. С. Кратинов, А. Н. Чиж, В. А. Кратинова. – Луганск : Альма-матер, 2001. – 216 с.
  35.  Моляко В.О.,МузикаО.Л.Здібності, творчість, обдарованість: теорія, методика, результатидосліджень/ За ред. В.О. Моляко, О.Л. Музики. – Житомир: Вид-во Рута,2006. – 320 с.
  36.  Мороз О.Г. Підготовка майбутнього викладача: зміст та організація/О.Г.Мороз, В.О.Сластьонін, В.О.Філіпченко. - К., 1997. - 167 с.
  37.  Мороз О.Г. Умови ефективності організації самостійної роботи студентів /О.Г.Мороз, С.М.Яшанов/ Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Тернопіль, 2000. – С.161-163
  38. Наволокова Н. П. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. / Н. П.Наволокова. – Х. : Вид. група «Основа», 2009. –360 с.
  39.  Нагаєв В.М. Методика викладання у вищій школі. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 232c.
  40.  Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О. І. Сучасні педагогічні технології: Навч. посібник. – К.: Просвіта, 2000. – 368 с.
  41.  Одерій Л.П. Менеджмент якості вищої освіти: методи і механізми: Навч. пос. – К., 1995. – 100 с.
  42.  Олексенко В. Ефективні шляхи вдосконалення змісту і форм підготовки спеціалістів ВНЗ / В. Олексенко // Вища освіта України. – 2004. – № 2. – С. 66-70.
  43.  Освітні технології: Навч.- метод.посіб / За ред.О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004. – 256с.
  44.  Павлюк Р.О. Креативність як складова частина професійної підготовки / Р.О.Павлюк. – К. : Наукова думка, 2007. – 325с.
  45.  Підготовка майбутнього вчителя до впровадження педагогічних технологій: навч. посіб./за ред. І.А.Зязюна, О.М.Пєхоти. –К.:А.С.К.,2003.– 240 с
  46.  Романовский А. Г., Пономарев А. С., Фомина М. В. Содержание образования как педагогическая категория. Учеб. пособие. – Харьков: НТУ «ХПИ», 2005. – 68 с.
  47.  Селевко Г.К., Селевко А.Г. Социально-воспитательные технологии / Г.К.Селевко, А.Г.Селевко. – М, 2000. – 236 с.
  48.  Слепкань З. І. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К.: Наукова думка, 2000. – 210 с.
  49.  Супрунова Л. Л.Дифференцированный подход к обучению в высшей школе США / Л. Л. Супрунова, А. В. Иванова // Педагогика. – 1998. – № 8. – С. 105-112.
  50.  Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи: Навч. Посіб. – К.: «Академвидав», 2006. – 352 с.
  51.  Чепіль М.М. Порівняльна педагогіка / М.М. Чепіль. – К. : Академвидав, 2014. – 215 с.
  52.  Яблонський В. До історії освітніх реформ / В. Яблонський // Освіта і управління. – 2002. – Т. 2. – № 1. – С. 80-86.
  53.  Яламов Ф. Г.Многомерные педагогические компетенции / Ф. Г. Яламов // Педагогика. – 2012. – № 4. – С. 45-53.
  54.  Ярмаченко М.Д. Розвиток системи освіти і педагогічної думки в Україні: Нариси. – К.: Вища школа, 1991. – 381 с.
  55.  Я хочу бути тренером: настільна книга тренера-початківця / Автори-упорядники: Петрович В. С., Закусило О. Ю. – Луцьк, 2004. – 70 с.

 

ПИТАННЯ ДО КОМПЛЕКСНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ

 

  1. Харківський університет: відкриття (1805 р.), заснування та повернення втраченої автономії.
  2. Київський  університет (1834): основні історичні етапи становлення та  роль університету в розвитку вітчизняної науки і культури.
  3. Львівський університет – найдавніший з класичних університетів України, час заснування університету. Структура університету.
  4. Роль Одеського університету в розвитку вітчизняної науки й культури.
  5. Заснування Чернівецького університету  в 1875 р. Умови його діяльності на різних етапах історичного розвитку Буковини.
  6. Вища освіта в Україні в ХУІІІ – ХІХ ст.
  7. Стан вищої освіти в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.
  8.  Зміст освіти, структура і компоненти.
  9. Характеристика методів науково-педагогічного дослідження.
  10.   Основні  категорії загальної педагогіки.
  11.  Характеристика форм контролю знань.
  12.  Педагогічні вимоги до перевірки знань, умінь і навичок  .
  13.  Принципи дидактики.
  14.  Академічна мобільність.
  15.  Різновиди сучасних ВНЗ у зарубіжних країнах.
  16.  Європейська система забезпечення якості вищої освіти.
  17. Традиції автономії університетів. Академічні свободи..
  18.  Проблема якості освіти у вищій школі, підходи до її рішення. 
  19.  Інноваційні процеси у вищій школі провідних країн світу.    
  20.  Методична система: поняття і види.
  21.  Критерії і технології аналізу якості навчальних занять у вищій школі.
  22.  Організаційно-методичне забезпечення навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи навчання у ВНЗ.
  23.  Методична компетентність як ключова складова професійної підготовки майбутнього викладача ВНЗ.
  24.  Базові функції методичної компетентності майбутнього викладача: конструктивна (проектувальна); організаторська; діагностична; комунікативна; ретрансляційна; контрольно-оцінювальна; дослідницька.
  25.  Складові елементи педагогічної майстерності.
  26.  Компоненти внутрішньої техніки викладача.
  27.  Компоненти зовнішньої техніки викладача.
  28.  Педагогічне спілкування: функції, види.
  29.  Стилі педагогічного спілкування.
  30.  Специфіка педагогічного спілкування як діалогічної взаємодії.
  31.  Поняття професійної етики викладача.
  32.  Сутність педагогічного такту, його функцій.
  33.  Педагогічна творчість викладача . Основні поняття: творчість, творча діяльність, педагогічна творчість, творча педагогічна діяльність.
  34.  Технології організації навчального процесу, спрямованого на творчий розвиток студентів.
  35. Технології розвитку педагогічної творчості викладача . Колективні форми розвитку творчості викладачів.
  36.  Технологія вивчення рівня творчої педагогічної діяльності викладача
  37.  Моделювання діяльності навчального закладу.
  38.  Особливості професійної діяльності викладача вищої школи. 
  39.  Моделі особистості фахівця: моделі творчої особистості, випускника навчального закладу.
  40.  Проектування та моделювання у практичній діяльності викладача вищої школи.
  41.  Мета і завдання виховання.
  42.  Структура процесу виховання. 
  43.  Поняття змісту виховання в сучасній вищій  школі. Різні підходи до визначення змісту виховання.
  44. Характеристика основних напрямів змісту виховання студентської молоді.
  45.  Поняття про систему і технологію виховання студентської молоді.
  46.  Форми організації виховання у вищій школі.
  47.  Загальні методи виховання.  Класифікація методів виховання у вищій школі.
  48.  Основні завдання діяльності куратора академічної групи.
  49.  Функції куратора академічної групи.
  50.  Зміст роботи куратора академічної групи.
  51.  Обґрунтуйте особливості підготовки та проведення лекційного заняття .
  52.  Розтлумачте сутність проведення семінарсько-практичного заняття.
  53. Поясніть визначення методів, технологій та технік викладання у ВНЗ.
  54.  «Реформаторська педагогіка» як джерело розвитку педагогічних інновацій гуманістичного спрямування.
  55.  Різнорівнева диференціація навчально-виховного процесу зарубіжної школи як фактор поглиблення демократизації та гуманізації в освіті.
  56.  Групові, кооперативні форми та методи навчання в зарубіжній школі
  57.  Проаналізуйте специфіку, закономірності тренінгової групи, основні етапи її розвитку.
  58. 58.  Обґрунтуйте невербальні та вербальні засоби спілкування  у вищій школі.
  59. 59.  Проаналізуйте способи та техніки подолання бар’єрів спілкування у вищій школі.
  60. 60.  Розтлумачте сутність профілактики та корекції професійного вигорання викладача ВНЗ.


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

Факультет психології

 

Освітній  рівень «магістр»

Спеціальність 011 - «Освітні, педагогічні науки» 

Комплексний державний екзамен

 

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

 

1. Київський  університет (1834): основні історичні етапи становлення та  роль університету в розвитку вітчизняної науки і культури.

2. Компоненти зовнішньої техніки викладача.

3. Загальні методи виховання.  Класифікація методів виховання у вищій школі.

4. Проаналізуйте способи та техніки подолання бар’єрів спілкування у вищій школі.

 

Затверджено на засіданні Вченої ради факультету психології,

Протокол № 6 від 21.12.2017 р.

 

Голова вченої ради                                                проф. І. В. Данилюк

Завідувач кафедри педагогіки                            проф. А.А. Марушкевич

 

 

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет психології

Кафедра педагогіки

 

 

 

 

ПРОГРАМА

КОМПЛЕКСНОГО ІСПИТУ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

здобувачів вищої освіти у галузі знань – 07 «Управління та адміністрування», спеціальності – 073 «Менеджмент», другого (магістерського) рівня вищої освіти, за освітньо-науковою програмою «Управління навчальним закладом»

 

 

 

 

Затверджено

на засіданні Вченої ради

факультету психології

протокол № 6 від «21» січня2018 р.

Декан факультету психології

___________ Данилюк І. В

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ – 2017

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Комплексний іспит підсумкової атестації здобувачів вищої освіти у галузі знань – 07 «Управління та адміністрування», спеціальності – 073 «Менеджмент», другого (магістерського) рівня вищої освіти, за освітньо-науковою програмою «Управління навчальним закладом» має на меті визначення готовності випускників до виконання професійних функцій управлінця навчального закладу. Програма іспиту розроблена відповідно до вимог освітньо-наукової програми «Управління навчальним закладом» другого рівня вищої освіти і забезпечує перевірку рівня відповідності підготовки здобувачів вищої освіти програмним результатам навчання.

У програмі відображено основні вимоги до рівня сформованості у випускників інтегральної компетентності, загальних і фахових компетентностей з урахуванням спеціалізації «Адміністрування вищого навчального закладу».

Головною вимогою до управлінця навчальним закладом є наявність у нього високого рівня готовності до професійної діяльності в умовах сучасного освітнього простору, що визначає мету комплексного іспиту підсумкової атестації – перевірити рівень її сформованості. Для цього випускники повинні продемонструвати наявність:

Інтегральної компетентності (ІК).

Здатність розв’язувати складні задачі і проблеми у сфері управління або у процесі навчання, що передбачає проведення досліджень та/або здійснення інновацій та характеризується невизначеністю умов і вимог.

Загальних компетентностей (ЗК).

1. Здатності до абстрактного мислення, пошуку, опрацювання, аналізу, синтезу та встановлення взаємозв’язків між явищами та процесами.

2. Здатності до проведення досліджень на відповідному рівні.

3. Здатності спілкуватися з представниками різних професійних груп та у міжнародному контексті.

4. Навички використання інформаційно-комунікаційних технологій для пошуку, оброблення,  аналізу інформації з різних джерел та прийняття рішень.

5. Здатності організовувати та мотивувати людей рухатися до спільної мети, працювати в команді.

6. Здатності діяти на основі етичних міркувань, соціально відповідально і свідомо.

7. Вміння виявляти та вирішувати проблеми, генерувати нові ідеї.

8. Здатності застосовувати знання у практичних ситуаціях.

9. Здатності до адаптації та дії в новій ситуації.

10. Вміння виявляти, ставити та вирішувати проблеми

11. Здатності бути критичним і самокритичним.

12. Здатності приймати обґрунтовані рішення.

13. Здатності розробляти та управляти проектами.

14. Здатності оцінювати та забезпечувати якість виконуваних робіт.

15. Здатності до саморозвитку, навчання впродовж життя та ефективного самоменеджменту.

Фахових компетентностей.

  1. Вміння обирати та використовувати концепції, методи та інструментарій менеджменту, у тому числі у відповідності до міжнародних стандартів.
  2. Вміння встановлювати критерії, за якими освітня організація визначає подальші напрямки розвитку, розробляти і реалізовувати відповідні  стратегії та плани.
  3. Здатності до ефективного використання та розвитку людських ресурсів в організації.
  4. Вміння створювати та організовувати ефективні комунікації в процесі управління.
  5. Навички формування та демонстрації лідерських якостей.
  6. Здатності розробляти освітні проекти та управляти ними, виявляти ініціативу та підприємливість.
  7. Здатності використовувати психологічні технології роботи з персоналом.
  8. Здатності аналізувати й структурувати проблеми організації, ухвалювати управлінські рішення та забезпечувати умови їх реалізації;
  9. Здатності до управління організацією, її змінами
  10. Вміння планувати і проводити наукові дослідження, готувати результати наукових робіт до оприлюднення.
  11.  Вміння застосовувати основи педагогіки і психології у навчально-виховному процесі у вищих навчальних закладах освіти.
  12.  Знання основних сучасних положень фундаментальних наук стосовно походження, розвитку та будови організації, Здатності їх застосовувати для формування світоглядної позиції.
  13.  Вміння формулювати задачі моделювання, створювати моделі об’єктів і процесів у сфері менеджменту із використанням математичних методів і інформаційних технологій.
  14. Вміння аналізувати, узагальнювати й використовувати передовий зарубіжний і вітчизняний управлінський досвід.

Спеціалізація «Адміністрування вищого навчального закладу»

1. Здатності розв’язувати проблеми і задачі, пов’язані з підбором кадрів і призначенням  персоналу на відповідну посаду у ВНЗ.

2. Вміння визначати, узагальнювати і застосовувати критерії ефективності для оцінювання діяльності посадових осіб закладу вищої освіти.

3. Вміння оперувати поняттєво-категоріальним апаратом менеджменту та адміністрування

4. Здатності аналізувати структуру управління та виявляти оптимальні підходи до адміністрування в процесі управлінської діяльності.

5. Вміння досліджувати психологічні фактори успішного управління.

6. Вміння регулювати та корегувати міжособистісні стосунки в колективах на засадах гуманістичних принципів управління.

7. Вміння створювати мотивацію для самовдосконалення здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних та педагогічних працівників.

8. Здатності контролювати виконавчу дисципліну на всіх етапах реалізації прийнятих рішень.

АТЕСТАЦІЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Атестація випускників спеціальності 073 Менеджмент проводиться у формі комплексного іспиту підсумкової атестації, захисту магістерської кваліфікаційної роботи та завершується видачею документів встановленого зразка про присудження випускникам ступеня магістра з присвоєнням освітньої кваліфікації: магістр менеджменту за спеціалізацією Управління навчальним закладом (вищим), спеціалізації Адміністрування вищого навчального закладу (кваліфікація за умови дотримання вимог – 2352 інспектор вищих навчальних закладів).

Умови присвоєння професійної кваліфікації: присвоєння професіональної кваліфікації передбачає рівень досягнень з навчальних дисциплін, які відповідають за формування професійних компетентностей (основної частини програми і блоку спеціалізації) не нижче 75 балів, набуття практичного досвіду в процесі проходження виробничої практики. Присвоєння професійної кваліфікації здійснюється окремим рішенням кваліфікаційної комісії на підставі результатів навчання за програмою та результатів підсумкової атестації, які не можуть бути нижчими мінімально необхідного рівня досягнень 75 балів. Атестація здійснюється відкрито і публічно.

Атестація здійснюється на підставі оцінки рівня сформованості компетентностей (інтегральної, загальних і фахових) випускників, передбачених восьмим рівнем національної рамки кваліфікацій і освітньо-науковою програмою підготовки фахівців за спеціальністю.

Оцінка результатів складання комплексного іспиту підсумкової атестації здійснюється за 100-бальною системою контролю знань, прийнятою в університеті та національною шкалою, і відображається у відповідних відомостях і протоколах роботи Екзаменаційної комісії (ЕК).

 

Шкала оцінювання

100-бальна шкала

Оцінка за національною шкалою та шкалою Університету

Визначення

90 – 100

відмінно

Відмінно – відмінна відповідь, виконання роботи лише з незначною кількістю помилок

85 – 89

добре

Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками

75 – 84

Добре – в цілому змістовнаробота із значними помилками

65 – 74

задовільно

Задовільно – чітко, але зі значними недоліками

60 – 64

Достатньо – виконання відповідає мінімальним критеріям

1 – 59

незадовільно

Незадовільно

Усі екзаменаційні завдання зазначені в екзаменаційному білеті комплексного іспиту підсумкової атестації. Підсумкова оцінка іспиту визначається як середня з позитивних оцінок за кожен вид екзаменаційних завдань. Виконання всіх екзаменаційних завдань з комплексного іспиту підсумкової атестації є обов’язковим. Незадовільна оцінка з одного з екзаменаційних завдань є підставою для виставлення незадовільної оцінки за державний іспит в цілому

Повторне складання (перескладання) комплексного іспиту підсумкової атестації з метою підвищення оцінки не дозволяється.

Критерії оцінки знань при складанні комплексного іспиту підсумкової атестації:

1. Оцінка «відмінно» – студент у повному обсязі володіє навчальним матеріалом, вільно, самостійно та аргументовано його викладає при вирішенні завдань екзаменаційного білету, глибоко та всебічно розкриває зміст завдань білету з опорою на обов’язкову та додаткову літературу.

2. Оцінка «добре» – студент достатньо повно володіє навчальним матеріалом, обґрунтовано його викладає у відповіді, в основному розкриває зміст завдань білету, спираючись при цьому на обов’язкову літературу. Але при розкриттізавдань не демонструє достатньої глибини та аргументації, допускаючи окремі несуттєві неточності та незначні помилки.

3. Оцінка «задовільно» – студент загалом володіє навчальним матеріалом, викладає основний зміст завдань білету, але без глибокого всебічного аналізу, обґрунтування та аргументації, без посилань на необхідну літературу, допускаючи при цьому суттєві неточності та помилки.

4. Оцінка «незадовільно» – студент не в повному обсязі володіє навчальним матеріалом, фрагментарно, поверхово (без аргументації та обґрунтування) викладає його під час вирішення завдань по білету, недостатньо розкриває зміст завдань, допускаєє суттєві неточності, помилки.

ПРОГРАМА КОМПЛЕКСНОГО ІСПИТУ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

Тема 1. Становлення управління навчальними закладами як галузі наукового знання

Перші наукові школи управління. Підходи до управління.

Становлення вітчизняної науки управління освітою.

Характеристика сучасного етапу розвитку теорії управління. Розвиток вихідних понять і положень теорії управління освітніми системами. Функції управління. Компоненти управлінської діяльності.

Місце теорії управління навчальними закладами в загальній теорії наукового управління. Початковий етап розробки наукових підходів до управління навчальними закладами.

Еволюція управлінської думки й пошуки ідей ефективного управління. Перші наукові школи управління. Теорія «наукового управління» Ф. Тейлора. Класична теорія А. Файоля. Основні положення обох теорій, їх недоліки.

Поведінковий підхід до управління або «теорія людських відносин» Є. Мейо. Основні положення теорії. Провідні представники даної теорії. Принципові відмінності раціоналістичного й поведінкового підходів в управлінні.

Системний підхід до управління. Його сутність і вплив на розвиток управлінського мислення.

Ситуаційний підхід до управління. Основні ідеї ситуаційного підходу. Розвиток ідей ситуаційного підходу.

Процесуальний (функціональний) підхід до управління, його зв’язок з ідеями поведінкового, системного й ситуаційного підходів.

Загальна теорія управління й розробка проблем управління за кордоном. Основні періоди розвитку наукової теорії управління в країнах Західної Європи, США та інших країнах.

Становлення вітчизняної науки управління соціально-педагогічною системою.

Активізація досліджень із проблем управління в 70 – 90-х роках XX століття. Провідні вчені цього періоду та їх внесок у науку управління.

Розвиток науки управління навчальними закладами в незалежній Україні та її представники.

Характеристика сучасного етапу розвитку теорії управління. Основні документи в галузі освіти.

Основні тенденції сучасного етапу розвитку теорії управління. Нова парадигма управління. Адаптивне управління. Синергетичний підхід в управлінні.

Тема 2. Основні поняття і положення теорії управління освітніми системами

Сутність понять «управління», «керівництво», «соціальне управління», «менеджмент». Різноманіття визначень даних понять у науці управління.

Наука управління. Погляд учених на закономірності, предмет, об’єкт і завдання науки управління. Правила управлінської діяльності. Методи науки управління. Дослідження описово-пояснювального типу. Дослідження формуючого типу.

Поняття про систему й системний підхід. Ознаки системи. Класифікація систем. Загальні ознаки соціальної системи. Особливості школи, вищого навчального закладу як соціально-педагогічної системи. Система управління та її компоненти, зв’язок із зовнішнім середовищем.

Ціль як системо утворюючий елемент системи. Стратегічні й тактичні цілі. Вимоги до мети управління. Основні позиції цілепокладання.

Види й рівні управління в навчальному закладі.

Функції управління. Основні підходи до класифікації функцій управління в сучасній науково-педагогічній літературі. Взаємодія і взаємозв’язок функцій управління як видів цілеспрямованої управлінської діяльності. Управлінський цикл у навчальному закладі. Поняття про розвиток і функціонування навчального закладу.

Компоненти управлінської діяльності. Пізнавальний і комунікативний види діяльності. Конструктивна й організаційна діяльність.

Зміст управління і його рушійні сили.

Тема 3. Сучасні підходи до управління навчальними закладами

Стратегічні напрями педагогічного менеджменту. Демократизація педагогічного менеджменту. Актуальність проблеми. Мета демократизації управління навчальними закладами. Сутність і умови демократизації. Рівні й форми участі педагогів в управлінні навчальним закладом. Групові й індивідуальні форми участі.

Основні шляхи здійснення демократизації управління. Колективна підготовка й ухвалення управлінського рішення. Диференціація й індивідуалізація навчально-виховного процесу. Створення органів самоврядування. Гуманізація відносин учасників освітнього процесу. Демократизація функцій управління. Умови підвищення ролі педагогів в управлінні. Переваги й недоліки централізації й децентралізації управління.

Принципи й методи управління. Поняття про принципи управління. Загальні принципи освітнього менеджменту. Принципи управління як основа управління. Підходи до класифікації принципів управління.

Поняття про методи управління. Функції методів управління.

Основні підходи до класифікації методів управління. Організаційно-розпорядчі методи управління. Організаційно-педагогічні методи управління. Соціально-психологічні методи управління як методи мотивації. Економічні методи управління.

Модернізація методів управління. Класифікація методів управління з урахуванням джерела інформації: вербальні, дослідницькі, ілюстративно-показові, техніко-технологічні. Підходи до класифікації методів управління.

Вибір методів управління.

Тема 4. Керівник навчального закладу як суб’єкт управлінської діяльності. Управлінська культура керівника

Вимоги до професійної діяльності керівника навчального закладу й рівні його кваліфікації. Управлінські знання й уміння керівника. Фактори, що впливають на ефективне управління й залежні від самого керівника. Відмінність менеджера від керівника традиційної системи. Сучасні підходи до складання професіограми керівника.

Теорія лідерства в управлінні. Стилі управління та їх типологія. Ситуативна модель керівництва. Коучинг – новий стиль в управлінні.

Управлінська культура керівника як системне явище та її інтерпретація в сучасних дослідженнях. Компоненти культури: аксіологічний, технологічний, індивідуально-творчий.

Різноманітність культур керівника: загальна, політична, правова, естетична культура, культура спілкування та їх характеристика. Класифікація видів культур керівника відповідно специфіки його діяльності: культура адміністративного апарата, культура процесу управління, культура умов праці, культура документації.

Рівні культури управління.

Тема 5. Управління персоналом навчального закладу

Управління персоналом навчального закладу: поняття, структура. Поняття й структура управління. Людський фактор та його роль у розвитку навчального закладу як організації. Трудовий потенціал навчального закладу. Управління персоналом у системі управління навчальними закладами.

Концептуальні основи управління персоналом. Теорії управління персоналом. Філософія управління персоналом. Концепції управління персоналом. Закономірності й принципи управління персоналом. Методи управління персоналом.

Основи формування системи керівництва персоналом. Організаційне проектування системи управління персоналом. Методи побудови системи управління персоналом. Цілі й функції системи управління персоналом. Види структур системи управління персоналом.

Основи кадрового планування. Формування кадрової політики. Стратегія управління персоналом. Сутність і зміст кадрового планування. Кадровий контролінг і кадрове планування. Оперативний план роботи з персоналом.

Технологія найму, оцінки й відбору персоналу. Джерела й проблеми наймання персоналу. Ділова оцінка й відбір претендентів. Організація відбору претендентів на вакантну посаду. Добір і розстановка персоналу. Організація атестації персоналу.

Технологія управління профорієнтацією, адаптацією й навчанням персоналу. Соціалізація персоналу. Сутність і види профорієнтації й адаптації персоналу. Управління профорієнтацією й адаптацією персоналу. Організація навчання персоналу.

Технологія управління розвитком і поведінкою персоналу. Поняття й етапи ділової кар’єри. Управління діловою кар’єрою. Система службово-професійного просування. Управління кадровим резервом. Мотивація й стимулювання трудової поведінки.

Тема 6. Філософія освіти

Завдання педагогічної неології: розкриття джерел нового, розробка типології нового, визначення критеріїв новизни.

Педагогічна аксіологія як вчення про природу цінностей.

Педагогічна праксеологія як вчення про ефективність педагогічної діяльності.

Передовий педагогічний досвід, його головні етапи: виявлення, вивчення, постановка, узагальнення, розповсюдження, втілення. Орієнтовні критерії передового педагогічного досвіду. Види передового педагогічного досвіду: новаторський досвід, в основі якого нова педагогічна ідея; зразковий (репродуктивний) ґрунтується на вже існуючих положеннях; дослідницький – в основі лежить експериментальний пошук і має оригінальні дані на рівні відкриття; раціоналізаторський – удосконалення практики навчання і виховання на основі творчих ідей.

Етапи впровадження педагогічної ідеї в практику: початковий (наявність спільних педагогічних основ з навчально-виховної роботи); головний (створення планів, програм, посібників); завершальний (розробка нормативних документів з метою виконання головних завдань з навчально-виховної роботи).

Основні поняття: філософія освіти, концепція нововведень, педагогічна теорія інноваційних процесів, неологія, аксіологія, праксеологія, передовий педагогічний досвід, види передового педагогічного досвіду, етапи впровадження педагогічної ідеї в практику.

Тема 7. Цілісний педагогічний процес у навчальних закладах України

Актуальні проблеми педагогічного процесу, його теоретичне обґрунтування в науковій педагогічній літературі. Загальні теоретичні основи педагогічного процесу, його розуміння цілісності в широкому і вузькому сенсі слова, рушійні сили. Спільність та специфіка навчання і виховання в цілісному педагогічному процесі.

Основні властивості педагогічного процесу, його система (мета, завдання, зміст, діяльність, результат), закономірності – об’єктивні (виховний і розвивальний характер навчання; зумовленість навчання суспільними потребами; залежність ефективності навчального процесу від умов, в яких він відбувається; залежність навчання від вікових і реальних навчальних можливостей особистості, інші); суб’єктивні (залежність навчання від організації пізнавальної діяльності особистості; залежність рівня та якості засвоєння знань від значущості для особистості його змісту; залежність форм, методів і засобів навчання від його змісту; залежність ефективності процесу навчання від тісного зв’язку його компонентів тощо) та принципи (природовідповідності; науковості; виховного та розвивального навчання; наочності; систематичності і послідовності; свідомості й активності навчання; індивідуалізації та оптимізації навчання; гуманізації, демократизації, сугестопедичності навчання; художності, емоційності процесу навчання тощо).

Тема 8. Педагогічна теорія інноваційних процесів та педагогічна інноватика

Педагогічна теорія інноваційних процесів як складова частина загальної теорії інновацій. Неологія, аксіологія і праксеологія як складові частини педагогічної інноватики. Передовий педагогічний досвід та його структурні елементи як змістовна частина праксеології.

Завдання педагогічної інноватики: обґрунтування місця педагогічної інноватики в системі педагогічного знання; визначення головних функцій педагогічної інноватики, створення та використання педагогічних нововведень на прикладі педагогічного досвіду та педагогічного новаторства; розробка понятійно-категорійного апарата основ педагогічної інноватики; розкриття тенденцій розвитку інноваційних процесів в системі освіти. Співвідношення педагогічної практики та науки, розробка рекомендацій з організації та здійснення інноваційних процесів.

Напрями педагогічної інноватики: світова педагогіка, сучасна педагогіка, суперечності в розвитку інноваційних процесів в системі освіти, оновлення педагогічної практики, склад, структура та функції педагогічної інноватики, умови реалізації інноваційних процесів у педагогіці, норми діяльності організаційних процесів педагогіки.

Основні поняття: філософія освіти, концепція нововведень, педагогічна теорія інноваційних процесів, неологія, аксіологія, праксеологія, передовий педагогічний досвід, види передового педагогічного досвіду, етапи впровадження педагогічної ідеї в практику.

Тема 9. Методи та методика дослідження управлінських процесів

Форми відображення дійсності: емпіричне пізнання, художньо-образна форма пізнання, наукове пізнання.

Ознаки належності менеджменту до сфери науки: цілі та їх характер, виділення спеціального об’єкту дослідження, використання спеціальних засобів пізнання, однозначність термінології.

Ознаки дослідження управлінських процесів: наукова проблема, тема, актуальність, об’єкт, предмет, мета, задачі, гіпотеза, наукова новизна, значення для науки, значення для практики, результати дослідження.

Вимоги до результату дослідження: суспільна актуальність, наукова новизна, наукова об’єктивність і достовірність, доступність висновків і рекомендації для використання їх в інших конкретних наукових дослідженнях або в практичній діяльності, визначення міри, меж і умов ефективного використання отриманих результатів.

Етапи дослідження: визначення проблеми дослідження, яка має актуальне життєве значення; ґрунтовне і всебічне вивчення встановлених наукою фактів, висновків; вивчення шкільної практики; формулювання гіпотези; здійснення експериментальної роботи; вивчення передового досвіду; зіставлення експериментальних даних з масовою практикою; узагальнення результатів дослідження, їх упровадження в життя.

Форми організації і управліннянауково-дослідною роботою у закладах вищої освіти.

Управління науково-дослідною діяльністю закладів вищої освіти.

Особливості управління науково-дослідною та експериментальною діяльністю у закладі вищої освіти.

Удосконалення форм організації і управління науково-дослідною роботою у закладі вищої освіти.

Об’єктивні передумови удосконалення форм організації наукової роботи.

Організація науково-дослідної роботи на різних етапах навчання у закладі вищої освіти.

Науково-дослідна частина – основний орган управління науково-дослідною роботою у закладі вищої освіти.

Форми організації й управління науково-дослідною роботою студентів.

Система академічного науково-дослідного інституту. Управління в системі академічного науково-дослідного інституту. Класифікація наукових досліджень. Організаційна структура науково-дослідного інституту та його підрозділів. Фінансування науково-дослідної роботи. Управління організацією праці.

Тема 10. Сутність, загальна характеристика, актуальні проблеми вищої освіти з погляду Болонської угоди

Порівняльна педагогіка: сутність, ґенеза, зміст. Характеристика змісту освіти в провідних державах світу. Специфічні риси вищої освіти в країнах Європи, США і Японії. Система контролю держави й суспільства за якістю спеціалістів в США. Елітні заклади вищої освіти.

Документи про освіту в зарубіжних країнах. Суттєвий та змістовий аспекти Болонського процесу.

Характеристика основних положень удосконалення вищої освіти в країнах, які підписали Болонську угоду: прийняття загальної системи порівняльних освітньо-кваліфікаційних рівнів; запровадження двох циклів навчання: бакалавр, магістр; упровадження кредитної системи відповідно до європейської системи трансферу кредитів ECTS; контроль за якістю освіти; забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору; поширення європейських стандартів у галузі вищої освіти тощо.

Тема 11. Дидактична характеристика змісту освіти та тенденція його вдосконалення

Зміст освіти: дефініція, державні стандарти, історія та актуальні проблеми. Структура змісту освіти: знання, вміння та навички, досвід творчої діяльності, досвід емоційного ставлення до світу.

Характеристика найвідоміших теорій освіти, які в різний час впливали на зміст освіти: формальна, матеріальна, дидактичний утилітаризм, проектна система, проблемно-комплексна, теорія структуралізму тощо. Нормативні основи реалізації змісту освіти в сучасних навчальних закладах. Навчальні плани і програми навчальних дисциплін. Наукові вимоги до формування змісту освіти. Стратегія відбору та структурування змісту освіти під час підготовки викладача до заняття.

Тема 12.Забезпечення якості вищої освіти. Оцінювання результатів освітньої діяльності

Проблеми оцінювання результатів освітньої діяльності. Сутність і структура результатів освітньої діяльності. Відносна абсолютна стратегії оцінювання результатів освітньої діяльності. Початкова точка відліку в оцінюванні результатів освітньої діяльності. Інтегральна характеристика результатів освітньої діяльності. Якісна інтеграція кількісних показників результатів освітньої діяльності. Результати освітньої діяльності як складова ефективності функціонування навчального закладу в цілому.

Стандарти освітньої діяльності та  вищої освіти.  Стандарти освітньої діяльності. Нормативне забезпечення ефективності діяльності вищих навчальних закладів. Методика використання показників нормативного забезпечення і даних державних стандартів освіти в оцінюванні діяльності навчальних закладів.

Моніторинг стандартів освіти. Моніторинг та оцінювання різних систем освіти. Розробка систем показників. Моніторинг когнітивних результатів. Моніторинг загальних результатів. Міжнародні стандарти та їх порівняння в галузі освіти. Стандарти вищої освіти. Вимоги стандарту вищої освіти до освітньої програми.

Ліцензування освітньої діяльності. Мета і завдання ліцензування освітньої діяльності. Законодавчо-нормативне забезпечення ліцензування освітньої діяльності. Підготовка навчального закладу до ліцензування. Порядок проведення ліцензування освітньої діяльності. Висновки за результатами проведення ліцензування. Структура ліцензії.

Акредитація в системі вищої освіти. Мета і завдання акредитації освітніх програм. Законодавчо-нормативне забезпечення акредитації освітніх програм.. Порядок проведення акредитаційної експертизи. Висновки за результатами проведення акредитаційної експертизи. Структура сертифікату про акредитацію.

Створення, реорганізація та ліквідація навчальних закладів. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих відділам освіти. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих управлінням освіти. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України чи іншим міністерствам і відомствам. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, підпорядкованих Кабінету Міністрів України. Порядок створення, реорганізації та ліквідації навчальних закладів, що перебувають у муніципальній власності. Порядок створення, реорганізації та ліквідації приватних навчальних закладів.

Атестація педагогічних і науково-педагогічних кадрів. Мета і завдання атестації педагогічних кадрів. Законодавчо-нормативне забезпечення атестації педагогічних кадрів. Підготовка до проведення атестації педагогічних кадрів, підвищення їх кваліфікації. Порядок проведення атестації й аналіз висновків за результатами проведення атестації педагогічних кадрів. Основні форми підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна:

  1. Алексюк А. М.Педагогіка вищої освіти України : Історія. Теорія: Підручник для студ., асп. та мол. викл. вузів / А. М. Алексюк. – К. : Либідь, 1998. – 558 с.
  2. Анри Файоль и 14 принципов административного управления. – [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://teenbiz.ru/?p=145.
  3. Артемова Л. В. Педагогіка і методика вищої школи: навч.-метод. посіб. для студ. ВНЗ / Л. В. Артемова. – К. : Кондор, 2012. – 271 с.
  4. Баєва О. В. Основи менеджменту : практикум : навч. посіб. / О. В. Баєва, Н. І Новальська, Л. О. Згалат-Лозинська. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 524 с.
  5. Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Психология управления.– Харьков: ООО «Фортуна-пресс», 1998.– С 162-183, 198-224.
  6. Бартєнєва І. О.Педагогіка вищої школи: навч. посіб. / І. О. Бартєнєва, І. М. Богданова, І. М. Бужина, Н. І. Дідусь, М. С. Дмитрієва. – О.: Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського, 2002. –344 c.
  7. Березняк Є. С. Реалізація принципу демократизації в управлінській діяльності директора школи : метод. посіб. для керівників шк. / Є. С. Березняк. – К.: АПН України, Інститут педагогіки, 1996. – 64 с.
  8. Булах І. Є.Комп’ютерна діагностика навчальної успішності / І. Є. Булах. – К. : ЦМК МОЗ України; УДМУ, 1993. – 221 с.
  9. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика: Учебник для вузов. 2-е изд.– СПб.: Питер, 2008.– 384 с.
  10. Вища освіта в Україні :навч. посіб. / В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко та ін. – К. : Знання, 2005. – С. 46-94.
  11. Вітвицька С. С. Основи педагогіки вищої школи :підруч. за модульно-рейтинговою системою навч. для студ. магістратури / С. С. Вітвицька. – К. : Центр навч. літ., 2006. – 383 с.
  12. Губерський Л. В. Філософія як теорія та методологія розвитку освіти / Л. Губерський, В. Андрущенко. – К. : МП Леся, 2008. – 516 с.
  13. Дмитриченко М. Ф.Вища освіта і Болонський процес :навч. пос. для студ. вищ. навч. закл. / М. Ф. Дмитриченко, Б. І. Хорошун, О. М. Язвінська, В. Д. Данчук. – К. : Знання України, 2007. – 440 с.
  14. Закон України «Про вищу освіту»[Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
  15. Зварич І. М.Педагогічні засади оцінювання знань студентів у вищих навчальних закладах США: монографія / І. М. Зварич. – К. : Фенікс, 2008. – 209 с.
  16. Кловак Г. Т. Основи педагогічних досліджень :навч. посіб. для вищих пед. навч. закладів / Г. Т. Кловак. – Чернігів: Чернігів. держ. центр наук.-техн. і економ. інформації, 2003. – 260 с.
  17. Козяр М. М. Педагогіка вищої школи :навч. посіб. / М. М. Козяр, М. С. Коваль. – К.: Знання, 2013. – 327 с.
  18. Крижко В. В. Аксіологічний потенціал державного управління освітою :навч. посіб. / В. В Крижко, І. О. Мамаєва. – К. : Освіта України, 2005. – 224 с.
  19. Марушкевич А.А., Спіцин Є.С. Педагогіка вищої школи: підручник. – К. : ВПЦ "Київськийуніверситет", 2015. – 415 с.
  20. Марушкевич А. А. Педагогіка вищої школи : навч. посіб. / А. А. Марушкевич, Н. В. Кошечко. – К.: ВПЦ «Київський університет» 2007. – 80 с.
  21. Національна доктрина розвитку освіти / Нормативно-правове забезпечення освіти : у 4-х ч. – Харків : Основа, 2004. – Ч. 1. – С. 6-8, 13-16,18-23.
  22. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року / Схвалено Указом Президента України № 344/2013, 25.06.2013. [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.4.rada.gov.ua./laws/show/344/2013/page74.
  23. Островерхова Н. М. Ефективність управління загальноосвітньою школою : соціально-педагогічний аспект / Н. М. Островерхова, Л. І. Даниленко. – К. : Школяр, 1995. – 301 с.
  24. Положення «Про державний вищий навчальний заклад» (Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 р. № 1074.). [Електронний ресурс] / – [Електронний ресурс]. – [Електронний ресурс]. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  www.mon.gov.ua.
  25. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій (Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341) // Вища школа. – 2012. –№ 4. – С. 75-85.
  26. Соловей М. І. Методологія та технологія науково-педагогічних досліджень :посіб. для студ. вищих навч. закладів / М. І. Соловей, Є. С. Спіцин, В. В. Кудіна. – [Вид. 2-ге, переробл. і доп.]. – К. : Ленвіт, 2009. – 192 с.
  27. Спіцин Є. С. Методика організації науково-дослідної роботи студентів у вищому закладі освіти / Є. С. Спіцин. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2003. – 120 с.
  28. Третьяченко В. В.Колективні суб’єкти управління: формування, розвиток та психологічна підготовка / В. В. Третьяченко. – К. : Стилос, 1997. – 585 с.
  29. Управління персоналом: підручник /[В.М.Данюк, А.М.Колот, Г.С.Суков та ін.] – К.: КНЕУ: Краматорськ : НКМЗ, 2013. – 666 с.

 

Додаткова:

  1. Баран М.П. Рівні діяльності керівника-менеджера ВНЗ третього тисячоліття / М. П. Баран // Вища освіта України. - 2008.- № 4 (Додаток 1).- С. 45 - 47.
  2. Білорус Т.В. Основи менеджменту: навч. посіб. / Т.В. Білорус. – К.: Атіка, 2009. – 160 с.
  3. Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум: навч. посібник для студ. вищ. закл. освіти. – К.: Магнолія плюс, 2003. – 335 с.
  4. Гончарук Н. Підготовка вищих керівних кадрів у сфері державної служби: синергетичний підхід / Н. Гончарук // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. -Д.: ДРІДУ НАДУ, 2007.-Вип. 3 (29). - С. 202 - 210.
  5. Гончарук Н. Планування й розвиток професійної кар’єри керівного персоналу у сфері державної служби / Н. Гончарук // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.-Д.:  ДРІДУ НАДУ, 2006. - Вип. 3 (25). - С. 167 - 180.
  6.  Грабовський, В. А. Державно-громадське управління загальною середньою освітою на районному рівні: Дис. ... канд. наук з держ. упр.: 25.00.02 /    Грабовський В’ячеслав  Альбертович ; НАДУ при Президентові України. –К.: 2006. - 233с.
  7. Дикань Н.В. Менеджмент: навч. посіб. / Н.В. Дикань, І.І. Борисенко. – К.: Знання, 2008. – 389 с  
  8. Дідковська Л.Г. Менеджмент: навч. посіб. / Л.Г. Дідковська, П.Л. Гордієнко. – К.: Алерта, КНТ, 2007. – 516 с.
  9. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. Розділ 1. Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. Розділ 2. Професії робітників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. - Краматорськ: Центр продуктивності.
  10. Должанський І.З. Управління потенціалом підприємства: навчальний посібник [Текст] / І.З. Должанський . – Київ:Центр навчальної літератури, 2006. – 362с.
  11. Етика державної служби: запобігання конфлікту інтересів та вимоги до законодавства / Мануєль Віллорія, Стеффан Синнестрьом, Янош Берток. – К.: Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу, 2010. – 104 с.
  12. Єрмошенко М.М., Єрохін С.А., Стороженко О.А. Менеджмент: Навч. посіб. / Національна академія управління. – К.: НАУ, 2006. – 656 с.
  13. Заболотна В.О. Психологічні основи управління персоналом. – Навчальний посібник.– К.:Гнозис, 2010.–248 с.– Серія «Навчальний посібник ХХІ століття».
  14. Колот А. М. Мотивація персоналу: підручник. / А.М.Колот, С.О.Цимбалюк. – К. : КНЕУ, 2011. – 397 с.
  15. Кредісов А.І. Менеджмент в історичному розвитку як теорія / А.І. Кредісов. – Київ : Знання України, 2009.– 516с 
  16. Кузьмін О.Є. Основи менеджменту: підруч. [Вид. 2-ге, випр., доп. ] / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник – К.: Академвидав, 2007. – 464 с.
  17. Кушнірюк В.М. Організація діяльності державного службовця: конспект лекцій / В.М. Кушнірюк. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2012. – 544с.
  18. Мазак А. В. Освіта як перетворюючий фактор суспільного розвитку / А. В. Мазак // Вища освіта України. - 2008.- №4 (Додаток 1).- С. 119 - 122.
  19. Малиненко В.Е. Методи оцінки результатів роботи і мотивація персоналу [Текст] / В.Е. Малиненко// Проблеми науки. – 2008. - №7. – С. 17-21.
  20. Мельникова О.А. Особливості праці управлінського персоналу та їх вплив на мотивацію праці [Текст] / О.А. Мельникова// Формування ринкової економіки. – 2005. - №3. – С.385-394.
  21. Менеджмент: Метод. вказівки до ситуаційних вправ: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / наук. ред. І.В. Іванова. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні», 2004. – 600 с.
  22. Менеджмент: навчальні матеріали у схемах і формулах: Навч. пос.: 2 –е вид.,випр. і доп. / За ред. А.І. Кредісова. – К.: Знання України, 2008. – 539 с.
  23. Менеджмент: Підручник/ Федоренко В.Г., Іткін О.Ф., Анін В.І. та ін.; [За науковою ред. В.Г. Федоренка]. – К.: Алерта, 2008. – 652 с.
  24. Менеджмент: ситуаційні вправи: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / наук. ред. І.В. Іванова. – К.: Навчально-методичний центр «Консорціум із удосконалення менеджмент освіти в Україні», 2004. – 565 с.
  25. Михайлов А.П., Діденко В.М., Ярецька Г.С. Менеджмент: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів / Буковинська державна фінансова академія. – Чернівці.: Технодрук, 2005. – 492 с.
  26.  Міждисциплінарний словник з менеджменту / Навчальний посібник [колективне видання] за ред. Черваньова Д. М., Жилінської О. І. – К. : Нічлава,  – 2011. – 624 с.
  27. Нарейко В. Оцінка персоналу в системі ефективного управління [Текст] / В. Нарейко// Економіка та держава. – 2009. - №1. – С.60-63.
  28. Рудавина Е.Р., Екомасов В.В. Большая книга директора по персоналу. СПб.: Питер, 2012. – 368 с.
  29. Савченко В.А. Управління розвитком персоналу: навчальний посібник [Текст] / В.А. Савченко. – К.: КНЕУ, 2002. – 351с..
  30. Стахів О. Система оцінювання управлінської праці в контексті контролю якості за міжнародним стандартом ISO 9001 [Текст] / О. Стахів// Персонал. – 2006. - №9. – С.68-72.
  31. Толкованов В.В., Щербак Н.В., Василевська Т.В., Удовиченко В.П. Впровадження стандартів публічної етики на місцевому і регіональному рівнях: українська практика та європейський досвід / За ред. В.В. Толкованова, Н.В. Щербак. – Київ: Центр досліджень питань місцевого і регіонального розвитку та сприяння адміністративній реформі, 2008. – 212 с.
  32. Туленков М.В. Сучасні теорії менеджменту: Навч. посіб. – К.: Каравела, 2007. – 304 с.
  33. Черваньов Д. Менеджмент: Терміни, тести, вправи, завдання, навчальні ситуації (кейси), проблематика курсових, випускних, дисертаційних робіт: підруч. / Д. Черваньов. – К.: ВПЦ «Київський університет», 2001. – 853 с.
  34. Черваньов Д.М. Сіткові моделі у менеджменті :Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей / Д.М. Черваньов, В.Г. Балан. – Київ : РВВ ІМФ, 2003. – 160с.
  35. Шейнов В. П. Психологія і етика ділового контакту / В. П. Шейнов. – К., 2006. – 515 с.

 


Питання до комплексного іспиту підсумкової атестації

здобувачів вищої освіти у галузі знань – 07 «Управління та адміністрування», спеціальності – 073 «Менеджмент», другого (магістерського) рівня вищої освіти, за освітньо-науковою програмою «Управління навчальним закладом»

 

Питання базового блоку

  1. Актуальні ідеї менеджменту освітньої галузі.
  2. Структура управління університетом.
  3. Особливості менеджменту освіти у XX ст.
  4. Організація управління освітою в Україні на сучасному етапі.
  5. Структура управлінської діяльності.
  6. Післядипломна освіта, підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників.
  7. Цикли управління навчальним закладом.
  8. Основні документи про організацію освіти в Україні та їх загальна характеристика.
  9. Шляхи розвитку міжнародного співробітництва в галузі менеджменту освіти періоду незалежності.
  10. Класифікація і характеристика методів наукового прогнозування. Прогностичні методи в педагогіці.
  11. Проблема закономірностей управління навчальним закладом у вітчизняній науці
  12. Основні напрями та об’єкти педагогічного прогнозування.
  13. Загальна характеристика прогностичних досліджень у педагогіці. Етапи прогностичного дослідження.
  14. Загальні підходи до оцінки якості освіти.
  15. Основні принципи управління якістю освіти.
  16. Системний підхід до організації контролю.
  17. Визначення якості освіти методами педагогічного тестування і рейтингових підходів.
  18. Сутність педагогічного тестування. Завдання та їх класифікація.
  19. Особливості рейтингових систем і підходів.
  20. Загальні принципи управління науковою діяльністю.
  21. Шляхи формування та вдосконалення педагогічної майстерності вчителя загальноосвітнього навчального закладу.
  22. Суть управління науковою діяльністю.
  23. Права і обов’язки педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників.
  24. Структура наукової установи.
  25. Національна академія наук України та галузеві академії наук.
  26. Повноваження суб’єктів державного регулювання та управління науковою і науково-дослідною діяльністю.
  27. Повноваження Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України у сфері наукової та науково-дослідної діяльності.
  28. Особливості управління науково-дослідною та експериментальною діяльністю у вищому навчальному закладі.
  29. Педагогічний аналіз у структурі управління навчальним закладом.
  30. Організація науково-дослідної роботи  студентів на різних етапах навчання у вищому навчальному закладі.
  31. Науково-дослідна частина – основний орган управління науково-дослідною роботою у вищому навчальному закладі.
  32. Форми організації і управління науково-дослідною роботою студентів.
  33. Організаційна структура науково-дослідного інституту та його підрозділів.
  34. Шляхи формування та вдосконалення педагогічної майстерності викладача вищої школи.
  35. Вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду.
  36.  Повноваження керівника вищого навчального закладу.
  37. Порядок проведення ліцензійної експертизи ВНЗ.
  38. Порядок проведення акредитації освітньої програми.
  39. Навчальний заклад як системне утворення.
  40. Нормативи ліцензування надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.
  41. Вимоги ліцензування надання освітніх послуг у сфері вищої освіти.
  42. Державна система організації та управління науковими дослідженнями.
  43. Основні форми організації науково-дослідної діяльності студентів вищого навчального закладу.
  44. Напрями діяльності з реалізації системного підходу до управління навчальним закладом.
  45. Етапи наукового дослідження, їх характеристика.
  46. Види та структура планів роботи навчального закладу.
  47. Методи науково-педагогічних досліджень, різні погляди на їх класифікацію.
  48. Аналіз й узагальнення педагогічного досвіду.
  49. Шляхи запровадження досягнень педагогічної науки у практику.
  50. Сутність і специфіка педагогічного експерименту.
  51. Зміст, організація та методика проведення педагогічного експерименту.
  52. Поняття, зміст і основні функції педагогічної діагностики.
  53. Методика роботи з анкетою-тестом оцінки та самооцінки якості професійної діяльності викладача вищої школи.
  54. Діагностика якості проведення лекційного та семінарського занять у вищій школі.
  55. Загальні та специфічні принципи організації наукової праці.
  56. Характеристика особистісних рис дослідника.
  57. Загальні вимоги до проведення наукового дослідження.
  58. Предмет, критерії і принципи контролю навчальних досягнень студентів.
  59. Організація контролю навчального процесу у ВНЗ.
  60. Види, форми та методи контролю навчальних досягнень студентів.
  61. Педагогічні вимоги до організації контролю за навчальними досягненнями студентів.
  62. Організація контролю успішності студентів у зарубіжній вищій школі.

Питання спеціалізації

  1. Закон «Про вищу освіту» про управління вищим навчальним закладом.
  2. Мета, тактика і стратегія в управлінні навчальним закладом.
  3. Принципи роботи керівника як суб’єкта управління.
  4. Повноваження і сфера відповідальності керівника вищого навчального закладу.
  5. Нормативно-правова база регулювання діяльності в сфері управління закладами вищої освіти.
  6. Стратегічні, тактичні і оперативні завдання управління у закладі вищої освіти.
  7. Рівні управління у закладі вищої освіти. Завдання кожного рівня.
  8. Головні складові компетентності кваліфікаційних характеристик керівних посад у закладі вищої освіти.
  9. Етапи процесу управління.
  10. Організація і самоорганізація діяльності керівника.
  11. Нормування управлінської праці.
  12. Довгострокове і середньострокове планування. Індивідуальний план на день. Матриця класифікації справ.
  13. Виділення пріоритетів в управлінській діяльності.
  14. Людський фактор, його складові.
  15. Контроль за станом документаційного забезпечення і виконавчою дисципліною.
  16. Технологія підготовки і проведення ділової наради.
  17. Переговори, як засіб досягнення угоди в інтересах учасників.
  18. Норми, основні елементи культури праці керівника.
  19. Стилі керівництва в системах управління. Їх характеристика.
  20. Основні критерії оцінки діяльності керівника, їх покажчики.
  21. Методи оцінювання ефективності управлінської праці.
  22. Класифікація управлінських рішень. Умови і фактори, що визначають їх якість.
  23. Основні правила (техніка) делегування повноважень. Вимоги і необхідні умови успішного делегування.
  24. Система управління нормуванням праці. Аналіз стану нормування праці в підрозділі навчального закладу.
  25. Показники соціально-психологічного клімату колективу навчального підрозділу закладу вищої освіти. Шляхи і методи його формування і регулювання.
  26. Складові професійно-психологічного потенціалу працівника, методики їх оцінки.
  27. Кваліфікаційні категорії і педагогічні звання педагогічних працівників. Порядок їх присвоєння.
  28. Посади науково-педагогічних працівників, основні вимоги до кандидатів на посади.
  29. Права і обов’язки педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників.
  30. Порядок атестації педагогічних працівників у закладі вищої освіти.
  31. Технологія комплексного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників у міжатестаційний період і в ході атестації.
  32. Наукові ступені і наукові звання наукових і науково-педагогічних працівників, вимоги до кандидатів.
  33. Посади науково-педагогічних працівників, основні вимоги до кандидатів на посади.
  34. Порядок присудження наукових звань.
  35. Порядок присудження наукових ступенів.
  36. Системи і методи атестації персоналу.
  37. Процедура атестації керівника вищого навчального закладу.
  38. Структура стандарту вищої освіти. Вимоги стандарту до освітньої програми.
  39. Навчальний і робочий (оперативний) навчальний план.
  40. Організація процесу навчання у закладі вищої освіти.
  41. Навчально-методичне забезпечення процесу навчання у закладі вищої освіти.
  42. Навчальний час студента закладу вищої освіти.
  43. Робочий час викладача закладу вищої освіти.
  44. Права та обов’язки педагогічних, наукових та науково-педагогічних працівників.
  45. Права та обов’язки здобувачів вищої освіти.
  46. Інтеграція навчальної і наукової діяльності у закладі вищої освіти.
  47. Основні види методичної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.
  48. Основні види наукової роботи науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.
  49. Основні види організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників закладів вищої освіти.
  50. Підсумкова атестація здобувачів вищої освіти.
  51. Відрахування студентів з закладів вищої освіти.
  52. Поновлення студентів закладів вищої освіти.
  53. Переведення студентів закладів вищої освіти.
  54. Моніторинг освітньої діяльності закладу вищої освіти.
  55. Планування роботи ВНЗ.
  56. Підготовка засідань Вченої ради університету (факультету).
  57. Права та обов’язки керівника закладу вищої освіти.
  58. Проведення засідань ректорату, засідань кафедр, оперативно-службових нарад у закладі вищої освіти..
  59. Кафедра як структурний підрозділ закладу вищої освіти..
  60. Управління інформатизацією закладу вищої освіти.

Зразок екзаменаційного білета

 

 

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Факультет психології

 

Другий (магістерський) рівень вищої освіти

Спеціальність 073 «Менеджмент»

Освітньо-наукова програма «Управління навчальним закладом»

Комплексний державний екзамен

 

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1

 

1. Особливості …

2. Визначення якості...

3. Сутність процесу ...

4. Задача: визначте фактори що …

 

Затверджено на засіданні Вченої ради факультету психології,

протокол № 6 від 21.12.2017 р.

Голова вченої ради                                               проф. І. В. Данилюк

 

Завідувач кафедри педагогіки                            проф. А.А. Марушкевич